Справа принципу: наслідки скандалу Литви та Китаю для ЄС

Минуло вже два тижні, відколи Китай розірвав дипломатичні відносини з Литвою у відповідь на відкриття в балтійській республіці представництва Тайваню. Пекін відкликав свого посла і розцінив дії литовської влади як порушення принципу одного Китаю. Як сніжний ком зростають чутки про наслідки скандалу для китайсько-європейських відносин, аж до дезінформації. Днями в мережі з'явилася інформація, що видання The Baltic News Service нібито отримало листа від китайської компанії China Railway Containers про те, що до кінця серпня вона припинить залізничне сполучення з Литвою.

Дипломатичний скандал між Китаєм і Литвою. Фото з відкритих джерел

Тайванський інтернет-портал Central News Agency і зовсім повідомив, з посиланням на радника з транспорту посольства Литви в Китаї Рамунаса Римкуса, що рішення припинити вантажне сполучення є політично мотивованим. Однак китайська держкомпанія China Railway і Римкус спростували ці відомості й підкреслили, що транспортне сполучення між Китаєм і Європою не припинялося. Все ж серед європейських експертів є побоювання щодо використання Китаєм контейнерних перевезень як важеля тиску на ЄС.

Чому Китай розірвав відносини з Литвою?

Тож не дивно, чому керівництво Китаю відкликало свого посла з Литви. Річ у тому, що керівництву Китайської Народної Республіки (КНР), утвореної в 1949 році, так і не вдалося поширити свою владу на острів Тайвань, куди перебрався уряд Китайської Республіки на чолі з партією Гоміньдан, що існувала до захоплення комуністами влади на території континентального Китаю. Влада КНР і Китайської Республіки на острові Тайвань вважають себе легітимним урядом єдиного Китаю. У Пекіні вважають Тайвань провінцією КНР, яка відкололася, а в Тайбеї були впевнені, що мають право претендувати на керований комуністами континентальний Китай.

З перетворенням комуністичного Китаю в потужну економічну силу його керівництво почало вимагати від керівників інших країн визнання КНР єдиним Китаєм і розриву відносин із Тайванем як умову для встановлення дипломатичних відносин. У 1971 році КНР змінила Китайську Республіку в кріслі постійного члена Ради безпеки ООН на підставі резолюції 2758, прийнятої Генасамблеєю ООН. Сьогодні велика частина країн, включаючи США, підтримує дипломатичні зв'язки з КНР, а не з Тайванем.

Острівну державу виключили з ООН. Її визнають тільки 15 невеликих держав Центральної Америки та Карибського басейну, Азійсько-Тихоокеанського регіону і Ватикан. Відтоді Тайвань відкриває у закордонних країнах культурні центри, різні організації, які неофіційно представляють інтереси Тайбея. Такої ж практики дотримуються країни, у яких немає дипломатичних відносин з островом. Відкриття у Литві представництва з назвою "Тайвань" — нетиповий випадок.

Через 72 роки з моменту втрати контролю над материковим Китаєм зовнішня політика Тайваню еволюціонувала. Чинний президент Цай Інвень від "Демократичної прогресивної партії" виступає за побудову тайванської ідентичності та розвиток острова як самодостатньої незалежної держави, не пов'язаної з Китаєм. У Пекіні керівництво Тайваню вважають сепаратистами й тому рішення влади Литви відкрити у себе представництво Тайваню було сприйнято в багнети. Згідно з Конституцією КНР острів є її частиною.

Навіщо Литва відкрила представництво Тайваню?

В умовах глобальної американо-китайської конкуренції уряд Литви став на бік більш пріоритетного партнера в особі США. У протистоянні Китаю і Тайваню американці підтримують остров'ян. Тайвань — це одна з опор впливу США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні й значення острова зросло у контексті стримування, зростаючого військово-політичного, економічного і технологічного впливу Китаю у світі. У 2020 році в США був прийнятий закон про підтримку курсу Тайваню на незалежність. З 2008 по 2019 роки американці надали Тайваню військової допомоги на суму понад 22 млрд доларів, включаючи постачання фрегатів, штурмових вертольотів, складників для ремонту винищувачів, боєприпаси до протиракетних комплексів. Підприємства військово-промислового комплексу США обслуговують тайванську армію і флот, проводять модернізацію винищувачів.

Як правило, Китай досить гостро реагує на постачання американських озброєнь на острів, забороняє співпрацю з компаніями, які беруть участь в угодах. На думку аналітиків Чіпа Грегсона, Рассела Хсіао і Стівена Янга, Китай намагається домогтися від керівництва Тайваню і його 23-мільйонного населення прийняти китайську модель розвитку і добровільно увійти до складу КНР. У 2019 голова КНР Сі Цзіньпін запропонував тайванській владі розвиватися в складі комуністичного Китаю як Гонконг за моделлю "одна країна, дві системи". Військово-морський флот Китаю періодично влаштовує маневри в Тайванській протоці, демонструючи силу і готовність захопити острів у разі незговірливості.

Старший науковий співробітник "Китайського центру глобалізації" Ейнар Танген вважає, що рішення Литви відкрити у себе представництво Тайваню є політично мотивованим кроком у надії отримати дивіденди від США. Експерт вважає, що литовців турбує активізація співпраці Китаю і Росії, яку вони сприймають як загрозу для свого суверенітету. На думку Тангена, відкривши представництво Тайваню, влада Литви висловила свою незгоду з політикою Китаю.

Не виключено, що розрахунок США на те, щоб на прикладі Литви показати іншим країнам-членам НАТО, як личить поводитися союзникам у протистоянні з Китаєм. Відкриття представництва Тайваню в Литві вписується в логіку зовнішньополітичного курсу Литви. Балтійська республіка покладається на американську військову допомогу у забезпеченні своєї безпеки. На території Литви дислоковані американські військові для забезпечення передової присутності НАТО біля кордонів Росії для стримування агресії проти країн-членів.

Литва підтримує США в протистоянні з Китаєм у технологічній сфері. У грудні 2020 року литовська телекомунікаційна компанія Telia Lietuva відмовилася від використання пристроїв китайської фірми Huawei. У 2019 США включили Huawei у "чорний" список через підозри у використанні її обладнання для мереж 5G в розвідувальних цілях. У травні 2021 року Литва покинула Групу 17+1 — переговорний майданчик Китаю і країн Центрально-Східної Європи. Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав інші країни-члени ЄС наслідувати їх приклад.

Співпраця з США у сфері торгівлі пріоритетніша для Литви, ніж із Китаєм. У 2018 році США зайняли п'яте місце серед торговельно-економічних партнерів Литви. У 2020 році товарообіг двох країн перевищив 2 млрд доларів. У 2017 році Литва почала імпортувати зріджений природний газ із США, щоб скоротити енергетичну залежність від РФ. З цією метою було орендовано регазифікаційне судно "Independence". У порту Клайпеди діє газовий термінал. Інше питання, що американський скраплений газ виявився не затребуваним у країнах Балтії, оскільки коштує дорожче, ніж блакитне паливо з Росії.

Що чекає ЄС?

Немає єдиної думки щодо наслідків розриву відносин Китаю і Литви для Європи. Політичний аналітик вільнюського "Інституту міжнародних відносин і політології" Константінас Андріяускас вважає, що у Китаю і Литви не настільки глибокі торгово-економічні відносини, щоб у разі їх розриву литовські підприємства почали масово банкрутувати. У 2020 році товарообіг Литви та Китаю склав 1,69 млрд доларів. Пекін ввів торгові обмеження щодо литовських компаній аграрного сектора, деревообробної промисловості.

Іншої думки старший науковий співробітник "Китайського центру глобалізації" Ейнар Танген. На його думку, Литва втратила можливості для активізації торгівлі з Китаєм у довгостроковій перспективі. Річ у тім, що Тайвань — менш привабливий торгово-економічний партнер для Литви, ніж континентальний Китай. У 2020 році експорт Литви у Китай зріс на 14,1%, в той час як у Тайвань скоротився на 2,29%. Професор китайського інституту SOAS Стів Цанг вважає, що тиск Китаю на Литву погіршить імідж Піднебесної у Європі та світі.

Однак Китаю невигідно рвати відносини з ЄС через демарш Литви. Прессекретар Верховного представника ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Набила Массралі вважає, що відкриття в Литві представництва Тайваню не змінить політику одного Китаю, яку проводить Брюссель. ЄС визнає Пекін як єдиний легітимний китайський уряд. Китай є найбільшим торгово-економічним партнером ЄС і з недавніх пір відсунув на другий план позиції США.

Аналітик Нікос Папатоліос впевнений, що якщо Китай припинить транспортне сполучення з Литвою, то китайські транспортні компанії зіткнуться з незручностями. Через Литву проходить популярний останніми роками залізничний маршрут доставки контейнерів із товарами з Китаю в Калінінградську область (РФ). Терміни доставки збільшаться, якщо доведеться везти вантажі через завантажені прикордонні переходи на кордоні Білорусі та Польщі. До того ж у Росії й Литви однакова ширина залізничної колії 1525 мм, тому склади з контейнерами можуть слідувати через територію країни без перевантаження, на відміну від Польщі, де ширина колії 1435 мм.

Директор стратегічного розвитку "Балтійського залізничного союзу" Каспарс Бріскенс вважає, що литовський порт Клайпеда зручно використовувати для відвантаження китайських товарів до Німеччини, Нідерландів, Данії та Швеції. З січня по вересень 2020 року в ЄС прибуло 795 тис. контейнерів із товарами з Китаю. Європейські компанії Maersk (Данія) і Nurminen logistics (Фінляндія) розробили контейнерні маршрути з ЄС до Китаю з використанням залізничних гілок країн Балтії, Росії, Казахстану, Монголії для доставки вантажів без використання завантаженого Суецького каналу. Отже, негативні наслідки для інших країн-членів ЄС через демарш Литви — малоймовірні.