Сесія Генасамблеї ООН: коронавірус, ізоляція і поглиблення розбіжностей

У Нью-Йорку почалася сесія Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних націй (ООН). Це 75-я сесія з моменту заснування ООН в 1945 році як наймасштабнішої й універсальної міжнародної організації, метою якої є запобігання виникненню нової світової війни, врегулювати глобальні проблеми та протиріччя.

Цього року пандемія коронавірусу внесла свої корективи в традиційний захід. У залі Генасамблеї будуть присутні тільки по одному представнику від кожної країни-учасниці ООН, глави держав і урядів не приїжджали в Нью-Йорк через карантинні заходи в місті та обмежилися відправкою відеозаписів своїх виступів в штаб-квартиру організації, а обговорення питань порядку денного буде здійснюватися в режимі відеоконференції.

Основними питаннями сесії цього разу стали багатостороння взаємодія між країнами-учасницями ООН в боротьбі з коронавірусом, включаючи пошук вакцини, врегулювання збройних конфліктів і економічних криз, пошук вирішення соціальних проблем (бідність, голод, гуманітарні кризи), захист клімату та зникаючих видів рослин і тварин, боротьба з порушенням прав людини, забезпечення гендерної рівності. Однак всупереч заявленим цілям в ООН спостерігається глибокий розкол між країнами-членами з широкого кола питань, а сама організація вже багато років не має повноважень щодо прийняття рішень для розв'язання глобальних проблем.

Коронавірус вдарив по ООН

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав країни-члени повернутися до фундаментального принципу — співпраці в рамках міжнародної організації (мультилатералізм) у розв'язанні проблем, включаючи пандемію коронавірусу, яка стала одним з найсерйозніших глобальних викликів після закінчення Другої Світової війни. Однак, з огляду на обставини та відсутність живих дискусій у стінах штаб-квартири в ООН, прийти до згоди з будь-якого питання буде ще складніше. В ООН вже давно спостерігається криза у зв'язку зі складністю прийняття рішень в рамках Ради безпеки ООН, розбіжностей між країнами-учасницями, але в цього року організація не змогла виконати навіть функцію трибуни для обміну думками. Традиційно, з трибуни Генасамблеї ООН міг бути почутий лідер будь-якої держави.

На думку аналітика "Ради міжнародних відносин" Стюарта Патріка, 75-а сесія Генасамблеї матиме символічний характер і в найближчі місяці, в умовах розбіжностей між ООН і її основного спонсора в особі США буде проблематично використовувати організацію як майданчик для міжнародного співробітництва. Британський аналітик Джуліус Боргер назвав сесію "гіршою нарадою у світі за допомогою програми Zoom", оскільки відеовиступи глав держав і урядів орієнтовані на аудиторію окремих країн. Не виключено, що більшу частину записів ніхто дивитися не буде.

Глава представництва в ООН правозахисної організації Amnesty International Шерін Тадрос вважає, що багато людей у світі ставлять собі питання, чи відповідає в принципі ООН сучасним викликам і чи достатньо тих умов, при яких створювалася організація для її функціонування в майбутньому. Експерт ООН з Нью-Йоркського міського університету Томас Вейсс вважає, що міжнародна криза системи охорони здоров'я продемонстрував, що багатостороннє співробітництво відсутня в принципі, а функціональність міжнародних інститутів фактично зникла, від них залишилася тільки оболонка.

Альтернативної точки зору щодо місця ООН у сучасному світі дотримується аналітик Майкл Хірш. На його думку, організація переживає найсерйознішу кризу з моменту її заснування після Другої Світової війни, але як і раніше виконує основну покладену на неї функцію щодо запобігання нового глобального збройного конфлікту, грає стабілізуючу роль, проводячи політику нерозповсюдження ядерної зброї, вводить міжнародні санкції проти ворожих країн-агресорів.

Криза системи безпеки

З Майклом Хіршем можна посперечатися. Радбез ООН не вжив жодних заходів примусу щодо Росії у відповідь на агресію в Україні, Грузії, на втручання у збройний конфлікт в Сирії, щодо Китаю за порушення свободи судноплавства в Південно-Китайському морі, щодо Туреччини, яка проводить військову експансію в Сирії і порушує морські кордони в Середземному морі. Радбез ООН не здатний чинити тиск на постійних членів, включаючи Росію, Китай, а іншим 13 постійним і непостійним членам бракує політичної волі, щоб виключити країн-агресорів.

ООН виявилася неефективною у врегулюванні збройних конфліктів в Сирії, Лівії, Ємені, громадянського протистояння в Венесуелі. Міжнародні санкції виявилися неефективні для примусу Північної Кореї відмовитися від ядерної зброї. Мирні переговори між світським урядом Афганістану і ісламістським рухом "Талібан" близькі до зриву через бойові дії, які нещодавно поновилися. Домовленості про налагодження відносин між Ізраїлем, ОАЕ, Бахрейном було досягнуто за посередництва США, але без участі ООН. Об'єднані Нації не можуть посприяти врегулюванню політичної кризи у Малі, де стався військовий переворот, переконати військових повернути владу цивільним.

Радбез ООН виявився паралізованим з іранського питання. Більшість членів не підтримали пропозицію США продовжити ембарго на поставки зброї в ісламську республіку, яке діяло протягом 13 років. Однак, Вашингтон відновив ембарго стосовно Тегерану в односторонньому порядку і готовий вводити обмежувальні заходи стосовно країн, які його порушать, а також оголосив про введення нових санкцій стосовно 27 іранських фірм, що мають відношення до ядерної програми.

Як показала 75-та сесія Генасамблеї ООН, в організації розбрід з українського питання. Радбез ООН не діє через вето Росії. Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет констатувала, що в ОРДЛО спостерігаються протиправні затримання, тортури, знущання, випадки сексуального насильства. Проте, 17 країн-членів ООН, включаючи Сербію, Вірменію, Казахстан, Білорусію, виступили проти включення українського питання до порядку денного сесії ООН, що говорить про солідарність з позицією РФ, яка заперечує свою агресію на сході України і називає її внутрішнім конфліктом, що не відповідає реальному стану речей.

Вакцина від коронавірусу у глухому куті

Об'єктом протиріч між країнами-членами ООН став пошук вакцини від коронавірусу. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) ініціювала програму COVAX, що передбачає об'єднання зусиль усього світу у вивченні коронавірусу, фінансування експериментів для пошуку вакцини і її виробництва в промислових масштабах. На поточний момент до COVAX приєдналися 64 країни, державні та недержавні організації, приватні інвестори та зобов'язалися виділити 1,4 млрд дол. США відмовилися брати участь у цій ініціативі та офіційно повідомили ВООЗ про свій вихід з організації. Президент Туреччини Реджеп Ердоган вважає, що ООН програла у боротьбі з коронавірусом, а його країна поодинці здійснювала поставки медикаментів у 146 країн світу. До COVAX не долучився Китай.

Аналітик Джен Кірбі вважає, що геополітичні протиріччя між США і Китаєм є основною перешкодою для проведення дискусії про підхід виділення коштів для розробки вакцини і її розподілу у світі. Адміністрація Трампа скептично ставиться до міжнародних ініціатив у боротьбі з коронавірусом. Американський президент вважає, що Китай несе відповідальність за поширення коронавірусу, забруднення навколишнього середовища, а ООН повинна залучити керівництво країни до відповідальності. Фармацевтична галузь США веде самостійні розробки вакцини. На думку віцепрезидента Майкла Пенса, робота буде завершена до кінця цього року. Трамп пообіцяв поділитися вакциною з іншими країнами.

Різне розуміння реформи ООН

Розділилися і думки серед впливових країн світу про те, як підвищити ефективність ООН. Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Туреччини Реджеп Ердоган пропонують реформувати ООН і збільшити кількість постійних членів в Радбезі. Німецький канцлер наголосила на тому, що рішення в Радбезі ООН блокуються у найбільш невідповідний момент. Турецький президент підкреслив, що п'ять постійних членів (США, Великобританія, Франція, Росія, Китай), які володіють правом вето, не повинні диктувати свою позицію іншим учасникам. На постійне членство в Раді Безпеки претендують Німеччина, Туреччина, Японія, Бразилія, Аргентина, Південна Корея, Індія, ПАР, Польща.

Президент РФ Володимир Путін дотримується іншої думки. Він допускає можливість участі всіх країн в процесі прийняття рішень ООН, а також вважає, що організація виконує головну функцію — забезпечує мир, але п'ятірка постійних членів повинна зберегти право вето. Голова КНР Сі Цзіньпін і президент Франції Еммануель Макрон обмежилися тим, що закликали інші країни світу до багатостороннього співробітництва. Чинним постійним членам ООН не вигідно розширення Радбезу ООН і вони не хочуть втрачати або ділитися правом вето, яке підкреслює їх винятковість.

Президент США Дональд Трамп у свою чергу запропонував по-іншому поглянути на кризу ООН. На його думку, щоб досягти стабільності та процвітання у світі, уряди країн-членів повинні, перш за все, приділяти увагу благополуччю своїх громадян, а вже потім виділяти великі суми на розв'язання глобальних проблем. На думку Трампа, Америка є лідером у сфері забезпечення прав людини та миротворчість це її місія, але світ вона може принести тільки завдяки своїй військовій і економічній потужності. Американський президент закликав інші країни ставати сильними заради загального благополуччя.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський став одним зі спікерів урочистого засідання ООН, яке через пандемію коронавірусу проходило в онлайн-режимі. Президент засудив Росію за агресію на території України та звинуватив у спробі перерозподілити сфери впливу у світі.