Проблема біженців: як Лукашенко та Путін стравлюють Україну та ЄС

У міграційну кризу на кордоні Білорусі, Польщі, Литви та Латвії вже втягнута й Україна. Минулого тижня депутат парламенту Німеччини від "Соціал-демократичної партії Німеччини" Нілс Шмід запропонував тимчасово розмістити на території України нелегалів, які перебувають у Білорусі та бажають набути статусу біженця в ЄС. В Україні до цієї пропозиції поставилися критично і виглядає вона як продумана провокація. Близько 2 тис. вихідців із країн Близького Сходу та Африки знаходяться біля кордонів Польщі та намагаються незаконно проникнути до країни через ліси та болота, паркани з колючого дроту. "Коментарі" розбиралися, чому міграційна криза у Білорусі відповідає інтересам Росії та для чого з її допомогою вона провокує нові скандали у відносинах європейських країн.

Біженці біля кордону. Фото: Фокус

Навіщо нелегали їдуть до Білорусі?

Міграційну кризу біля кордонів ЄС навмисно спровокував режим президента Олександра Лукашенка у відповідь на запровадження санкцій ЄС проти Білорусі після арешту білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича. Найбільш активно за введення обмежувальних заходів проти білоруських підприємств і чиновників виступали у Європейській раді саме Польща та Литва. Остання навіть закрила доступ до свого балтійського порту у Клайпеді для Білорусі, яка не має виходу до моря. Крім того, Польща та Литва стали притулком для таких діячів білоруської опозиції, як Протасевич чи кандидат у президенти Білорусі під час виборів 2020 року Світлана Тихановська.

Лукашенко знає, що проблема біженців і нелегальна міграція – це ахіллесова п'ята Євросоюзу. У 2015 році до європейських країн прибуло понад 1 млн нелегалів із нестабільних та охоплених збройними конфліктами країн Близького Сходу та Африки через Середземне море та країни Балканського півострова. Щоб закрити балканський маршрут, ЄС довелося з 2016 року виплатити 6 млрд євро на утримання 4 млн сирійських біженців у Туреччині. Тому Лукашенко влаштував своєрідний шантаж європейських сусідів, перетворивши територію своєї країни на новий маршрут для нелегалів. Білоруський політик дає зрозуміти, що потік нелегалів не припиниться, доки діятимуть санкції.

Географічно Білорусь зручна для нелегальної міграції до Німеччини, куди з серпня приїхало 5 тис. нелегалів із Білорусі. Для цього потрібно лише перетнути територію сусідньої Польщі. Німеччина приваблює претендентів на політичний притулок своєю щедрістю.

За інформацією аналітика Мари Бірбах, повнолітнім претендентам політпритулку у Німеччині надають місце проживання у спеціалізованому центрі та виплачують допомогу у розмірі 135 євро на місяць та ще від 76 до 83 євро їхнім дітям. Іноземці, яким надали статус біженця і дозволили залишитися у країні, отримують допомогу у розмірі 408 євро на місяць на людину, а витрати на оренду житла та страховку покриває держава. У місті Бонн біженці отримують 487 євро на місяць, а міська влада компенсує їм оплату опалення. У 2022 році на утримання біженців уряду німецьких земель і міська влада планує виділити 400 млн євро.

За інформацією прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, зараз у Білорусі перебувають не менше 10 тис. нелегалів. Найбільше до Білорусі прибуло громадян Сирії, Іраку, Афганістану, Ємену, Ефіопії, Лівії. Вони дісталися Мінська авіарейсами компаній "Белавіа", Turkish airlines, Qatar airlines, FlyDubai. Білоруська влада видала візи усім охочим отримати статус біженця до ЄС. Турагентства у Туреччині, Іраку Сирії останнім часом пропонують поїздки до Білорусі. У Білорусі нелегалів підвозять автобусами до західних кордонів.

Чому міграційна криза вигідна Росії?

Невипадково прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вважає, що міграційна криза у Білорусі – це справа рук Росії, а міністр закордонних справ Великобританії Елізабет Трасс впевнена, що Москва має взяти відповідальність за її врегулювання. Хоча президент РФ Володимир Путін заперечує причетність до дестабілізації ситуації біля кордонів ЄС, за допомогою штучної міграційної кризи Москва вирішує кілька завдань.

Погіршення відносин режиму Лукашенка із сусідніми державами створює сприятливе політичне тло для "розчинення" Білорусі у Росії. Лукашенко малює для суспільства образ ворога в особі Польщі, Литви та України. У вересні 2021 року Лукашенко та Путін узгодили 28 покрокових планів щодо інтеграції Білорусі та Росії, включаючи формування спільного ринку нафти, нафтопродуктів, електроенергії, уніфікацію законодавства у сфері праці, страхування, пенсійного забезпечення. Російський президент не відкидає створення спільного парламенту.

Міграційна криза ополчила Європу проти Білорусі, вона сприймається як країна-ізгой, що становить загрозу регіональній безпеці. У таких умовах Путіну простіше схилити Лукашенка до поступок, які раніше були неприйнятними для білорусів.

Аналітик компанії БелаПАН Олександр Класковський вважає, що Білорусі вигідні однакові з Росією ціни на нафту та природний газ, але уніфікація податкової та митної системи, запровадження єдиної валюти, створення наднаціональних органів згідно з Договором про створення Союзної держави 1999 року надалі стануть предметом розбіжностей.

В інтересах Кремля поглиблення розколу ЄС між країнами Західної Європи та колишніми учасниками соцтабору. Міграційна криза виставляє Польщу у ненайкращому світлі в очах правозахисників та лібералів. Польські прикордонники застосували сльозогінний газ проти нелегалів 8 листопада, коли ті спробували прорватися через загородження з колючого дроту. Влада Польщі та Угорщини перебуває у складних відносинах із Єврокомісією через обмеження незалежності судової влади, свободу друку та небажання розміщувати біженців із території Греції та Італії.

Інформаційне агентство ВВС опублікувало коментарі вихідця з Іраку Швана Курда, який скаржився на те, що Польща не пускає їх на свою територію, а ночами піднімає у повітря гелікоптери, що кружляють над здобувачами політичного притулку, не дають спати знемагаючим від голоду та страху жінкам і дітям. У Росії звинувачують польську владу у жорстокому поводженні з мігрантами.

Аналітик Олексій Ілляшевич порівняв президента Польщі Анджея Дуду та прем'єр-міністра Матеуша Моравецького з колишнім міністром внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні, який постав перед судом за те, що перешкоджав висадці з судна нелегальних мігрантів на італійський острів Лампедуза у серпні. Росія підтримує претендентів на політичний притулок не лише словом, а й ділом. Один студент із Малі, який бажає отримати статус біженця у Франції, дістався Білорусі з Москви на машині, навіть не маючи візи. Обійшлася йому ця поїздка у 2 тис. доларів.

До чого тут Україна?

Сама пропозиція соціал-демократа Нілса Шміда розмістити нелегалів в Україні – чистої води провокація на користь Москви. Міграційна криза у Білорусі породила непорозуміння у відносинах України, Німеччини та ЄС. Фактично Шмід спробував взяти команду президента Володимира Зеленського на слабко і запропонував свідомо провальну ініціативу, яка не знайде підтримки в українському суспільстві. У Києві відреагували жорстко. Секретар РНБО Олексій Данілов порекомендував німцям дати притулок нелегалам у своїх кабінетах, а радник керівника адміністрації президента Михайло Подоляк назвав пропозиції Шміда зневажливими щодо українців.

У депутата Шміда є неоднозначна репутація. У бундестазі Шмід розповідає про зовнішню політику України та є прихильником діалогу з Росією всупереч її агресії в Україні, зміцненням співробітництва ЄС та Євразійського економічного союзу, взаємодії Москви та Брюсселя у сфері безпеки та захисту клімату. Він не схвалював перспективи запровадження США санкцій щодо російського газопроводу "Північний потік-2". У 2011-2016 роках Шмід обіймав посаду міністра фінансів та економіки в уряді землі Баден-Вюртемберг і входив до "Групи німецько-російської дружби", заснованої німецьким бундесратом (верхня палата парламенту) та Радою федерації РФ.

Україні невигідно розміщувати нелегалів на своїй території. Учасник громадської організації "Європа без бар'єрів" Павло Кравчук вважає, що ніхто з громадсько-політичних діячів, які орієнтуються на громадську думку, не робитиме непопулярних кроків, навіть якби за розміщення біженців в Україні запропонували гроші. У 2016 році відкриття пункту тимчасового розміщення біженців у Яготині спровокувало тривалі акції протесту.

Представник організації "Без кордонів" Максим Буткевич вважає, що розміщувати нелегалів в Україні немає сенсу бодай тому, що вони самі цього не хочуть. Рівень життя в Україні бажає кращого, в країні лише чотири установи для тимчасового розміщення не більше 1,5 тис. осіб, а українські посвідчення біженця визнають далеко не скрізь і з ними не вдасться отримати візу для поїздки до третіх країн.

На думку лідера організації "Міжнародний комітет захисту прав людини" Ігоря Данилова, ми не маємо ресурсів для надання допомоги біженцям, адже Україна не змогла за сім років забезпечити роботою та житлом усіх вимушено переміщених громадян із Криму та Донбасу.

Лідер громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко впевнений, що Лукашенко та Путін використовують потоки нелегалів як гібридну зброю нового типу і якщо Україна прийме хоча б п'ять тисяч людей, то опиниться у них на гачку та виникнуть серйозні внутрішньополітичні проблеми, на висвітлення яких у РФ вже виділено кошти.

Відкрити кордони для нелегалів, що блукають Білорусією, означає приректи українців на ті ж страждання, з якими зараз стикаються білоруси та жителі країн-членів ЄС. За словами 33-річної мінчанки Марини, вулиці білоруської столиці заполонили натовпи мусульман, а з нею по сусідству на орендованій квартирі кілька тижнів проживала група іноземців із маленькими дітьми. Дівчина та її хвора мати втратили сон та спокій через галасливих сусідів. Нелегали не могли вгамувати своїх дітей до третьої години ночі, надто голосно молилися і на всю гучність включали східну музику. Іноземці розвели бардак у під'їзді та сходовій клітці. Заради гри діти били ногами у двері квартир інших мешканців, залишаючи відбитки брудного взуття. Більшість нелегалів не розуміють ані російської, ані англійської.

Приплив нелегалів до українських населених пунктів спровокує зростання соціальної напруженості та злочинності. Досить згадати про випадки масового нападу мусульман на жінок у німецьких містах напередодні 2016 року. В одному тільки Кельні до поліції надійшло понад тисячу заяв про зґвалтування та пограбування. В умовах пандемії коронавірусу, що бушує в Україні, в'їзд до країни кількох тисяч людей може спровокувати нові випадки зараження.

Стараннями депутата Шміда Україна продемонструвала свою неготовність надати допомогу ЄС у цій ситуації. З іншого боку, які можуть мати німці претензії до третьої країни щодо проблеми біженців, якщо приймати біженців не бажають окремі країни-члени ЄС, включно з Польщею та Угорщиною. Позиція влади України відповідає здоровому глузду з огляду на ризики, з якими можуть зіткнутися українці у разі розміщення нелегалів, які не знають, як поводитися у цивілізованому суспільстві. Найбільш доцільним рішенням може бути лише повернення іноземців владою Білорусі назад на батьківщину.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про політичну кризу в Іраку та які наслідки очікують на Іран і США.