Команда Джо Байдена: наслідки кадрових перестановок у Вашингтоні для Києва

Обраний президент Сполучених Штатів Джо Байден від Демократичної партії представив громадськості членів своєї команди, в тому числі претендентів на посади, відповідальні за проведення зовнішньої політики. Байден дасть присягу й офіційно вступить на посаду президента 20 січня 2020 року. Важливу роль в тому наскільки ефективною буде зовнішня політика США в найближчі чотири роки і якій позиції дотримуватиметься Вашингтон з українського питання, залежить від компетентності, професіоналізму та політичної волі чиновників, яких підібрав новий американський лідер.

Повернення людей Обами

Байден обіцяв створити різнопланову команду з професіоналів, представників різних меншин і поглядів. На ділі, політик віддає перевагу перевіреним у справі соратникам, які працювали з ним, коли він був сенатором, віце-президентом в адміністрації екс-президента Барака Обами. Наприклад, главою адміністрації президента стане Рон Кляйн, випускник юридичної школи Гарвардського університету, який очолював адміністрацію віце-президентів Альберта Гора в 90-х, Джо Байдена (в 2009-2011 роках), працював координатором в Білому Домі з боротьби з епідемією Ебола в 2014 -2015 роках. Колишній заступник держсекретаря Мадлен Олбрайт і радник Байдена з питань зовнішньої політики в комітеті з міжнародних відносин Сенату Джеймс Рубін вважає, що Байден довіряє своїм підлеглим відповідальні завдання, але в той же час підтримує в разі невдачі, залишається поруч з тими, хто йому відданий.

Однак, кадрову політику Байдена критикують представники ультралівого крила Демократичної партії. Вони впевнені, що без їх підтримки Байден не зміг би перемогти на президентських виборах, але він зрадив їх тому, що віддав перевагу демократам-центристів, які раніше займали другорядні посади.

Члени Палати представників Конгресу США Олександрія Окассен-Кортес і Ільхан Омар виступили проти планів Байдена призначити на пост глави Адміністративно-бюджетного управління при президентові Брюса Ріда, який в 2011-2013 роках займав пост глави адміністрації віце-президента і підтримав урізання витрат на соцзахист і медицину . Мабуть, одним з небагатьох демократичних соціалістів, які увійшли в команду Байдена є сенатор і колишній кандидат в президенти Камала Харріс, яка займе пост віце-президента.

Команда інтелектуалів та Україна

Аналітик Джон Харріс вважає, що в питаннях кадрової політики Джо Байден нагадує екс-президента США Ліндона Джонсона, який включив в свою команду випускників престижних американських вищих навчальних закладів з вченими ступенями і ласкаво називав їх своїми "Гарвардами". Ключову роль в реалізації зовнішньої політики США грає пост держсекретаря, яким стане Ентоні Блінкен, американський єврей, чий батько і дядько були послами в Угорщині і Бельгії, а дідусь родом з Києва.

Блінкен — типовий представник інтелектуальної еліти Америки. Він захистив докторську дисертацію в Гарвардському університеті, попрацював в аналітичних центрах "Центр стратегічних і міжнародних досліджень", "Центр дипломатії Пенн Байден", заснував свою консалтингову фірму WestExec Advisors і вів колонки про геополітику і міжнародних відносинах на сайтах CNN і The New York Times.

За час роботи на посадах молодшого та середнього керівної ланки Ради національної безпеки, помічника і спічрайтера президента Білла Клінтона, глави канцелярії комітету з міжнародних відносин Сенату, а також радником з питань нацбезпеки віце-президента Джо Байдена, заступник держсекретаря Джона Керрі, заступника радника з питань нацбезпеки президента Барака Обами, Блінкен заробив репутацію професійного та розважливого чиновника. Він виступає за збереження глобальної залученості США в міжнародні відносини, яку намагався скоротити президент Дональд Трамп, збирається робити упор на зміцненні альянсів з регіональними партнерами, колективних діях у вирішенні міжнародних криз і глобальних проблем.

Блінкен загострює увагу на захисті прав людини і клімату, зміцненні демократії у світі, боротьбі з пандемією коронавірусу і збирається повернути США в Паризьку хартію про захист клімату, можливо в торговельну угоду про Транс-Тихоокеанське партнерство, домовитися про нову угоду з Іраном про скасування ядерної програми, вважає важливим зміцнення обороноздатності і розширення НАТО для стримування геополітичної експансії Росії, формування глобальної коаліції європейських і азіатських країн для стримування економічної і військової потужності Китаю. У меншій мірі він приділяє увагу ядерну програму Північної Кореї, виведення американських військових з Афганістану, хоч і не виключає важливості цих пріоритетів.

Для України персона майбутнього глави Держдепу неоднозначна. У 2014 році Блінкен був одним з перших, хто виступив за введення санкцій проти Росії після анексії Криму, визнає, що Росія штучно розпалила збройний конфлікт на Донбасі і спонсорує сепаратизм. На його думку, американці зробили помилку плекаючи надії перетворити Росію в демократичну прозахідну державу, навіть коли президентом РФ був Дмитро Медведєв, який схвалив агресію в Грузії в 2008 році, а прем'єр-міністром — діючий президент Володимир Путін. Блінкен проти реалізації проекту російського газопроводу "Північний потік-2" і підтримує диверсифікацію ЄС напрямків імпорту енергоносіїв, впевнений у втручанні РФ в американські вибори 2016 року.

У той же час, Блінкен переконаний, що можливо ефективно співпрацювати з Китаєм і Росією з окремих питань, незважаючи на складні відносини, якщо це вигідно з точки зору американських інтересів. Він високо оцінює допомогу Росії і Китаю при укладанні ядерної угоди з Іраном в 2015 році і вже розраховує на сприяння Пекіна в нових переговорах з Тегераном. З Москвою доведеться домовлятися про продовження договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Блінкен вважає, що у Кремля більше переваг в збройному конфлікті на сході України, ніж у Білого Дому.

Втім, в Росії кандидатуру Блінкена сприйняли без оптимізму. Аналітики Дмитро Гуляєв і Фаріза Бацазова вважають його "закоренілим яструбом", так як він брав участь в підготовці військових операцій США в Югославії в 90-х, які проводилися як гуманітарні інтервенції у відповідь на порушення прав людини режимом Слободана Мілошевича. Науковий співробітник Центру північноамериканських досліджень ІСЕМВ РАН Сергій Кислицин не виключає введення США нових жорстких санкцій.

Радником з питань нацбезпеки Байден зробить Джейка Саллівана, який закінчив Єльський і Оксфордський університети, має ступінь доктора юридичних наук, працював адвокатом, консультантом сенатора Емі Клобучар і займав посади заступника апарату держсекретаря Хілларі Клінтон, директора планування в Держдепі і радника віце-президента з питань нацбезпеки в 2013-2014 роках. У 2016 році він болісно відреагував на поразку Хілларі Клінтон на президентських виборах, яку готував до дебатів з Трампом, пішов з політики і зайнявся викладацькою діяльністю в Єльському університеті. Він вважає Байдена своїм наставником, у якого багато чому навчився.

Аналітик Том Роган вважає, що Салліван не підходить на відповідальний пост і не зможе дати президенту слушні поради як впоратися з викликами для американської безпеки. Експерт вважає відірваними від реальності оптимістичні міркування Саллівана в 2016 році про можливості співпраці США і Росії на основі компромісів. Салліван не вважає, що стриманість, яку американці виявляли при Обамі на українському напрямку послужила сигналом для інтервенції РФ в Сирії і втручання в американські вибори 2016 року. Все ж не варто випускати з уваги той факт, що в 2014 році Салліван підтримав надання Україні протитанкових озброєнь для відбиття агресії Росії на відміну від Обами, який наполіг не робити цього.

Участь у вирішенні зовнішньополітичних завдань США крім Держдепу приймають Пентагон і розвідка. Мабуть, самим екстравагантним протеже Байдена є майбутня директор національної розвідки Евріл Хейнс. Вона закінчила школу дзюдо Кодокан в Японії, вивчала фізику в Чиказькому університеті, підробляла автомеханіком і ремонтувала двигуни автомобілів. Хейнс схильна до ризикових і не завжди обдуманим підприємствам. Коли вона була студенткою, то разом зі своїм майбутнім чоловіком льотчиком Девідом Девігі відремонтувала старий невеликий двомоторний цивільний літак і відправилися на ньому в Європу. Під час перельоту через море Лабрадору літак обледенів, а двигуни відмовили. "Пташку" вдалося дивом посадити на узбережжі канадського острова Ньюфаундленд.

У 1992 році Хейнс і Девігі викупили конфісковану будівлю, де знаходилися бар, бордель і наркопритон і на гроші, виручені з продажу літака, відкрили книгарню, яка виявилася прибутковою. Надалі Хейнс захопилася міжнародним гуманітарним правом, отримала ступінь доктора права Джорджтаунського університету. Вона працювала в суді, науковим співробітником в Колумбійському і Сіракузькому університетах, радником з правових питань в комітеті з міжнародних відносин Сенату, в Білому Домі, а піком її кар'єри стали посади заступника директора ЦРУ, заступника радника з питань нацбезпеки президента Обами. Після відходу з держслужби вона давала консультації WestExec Advisors.

З чуток, на пост міністра оборони претендує Мішель Флурнуа, колишній заступник міністрів оборони Роберта Гейтса і Леона Панетті з політичних питань. Незважаючи на партійні відмінності, республіканець Гейтс відгукувався про Флурнуа як про тверезо мислячого і сильного фахівця. Вона вчилася в Гарвардському та Оксфордському університетах, працювала в аналітичних центрах "Центр стратегічних і міжнародних досліджень", "Центр нової американської політики" була бізнес-партнером Блінкена по WestExec Advisors і знайома з українською специфікою. У 90-х вона обіймала посаду заступника помічника міністра оборони по стратегії і в її віданні були питання, пов'язані зі співпрацею з Україною, Росією країнами колишнього СРСР. Стратегією по Україні вона займалася і при Обамі, який обмежився наданням транспортних засобів, радарів, які не летального зброї.

Не обійшлося без "старої гвардії". Спецпосланцем президента з питань клімату стане старий аксакал зовнішньої політики, колишній держсекретар часів Обами, голова комітету із зовнішньої політики Сенату і ветеран В'єтнамської війни Джон Керрі, а постпредом США в ООН — дипломат з 35-річним стажем Лінда Томас-Грінфілд, яка працювала послом США в Ліберії, Генеральним директором дипломатичної служби, помічником держсекретаря у справах Африки.

Висновки для України

Кадрова політика Байдена говорить багато про що. Судячи з усього, в його команді дійсно буде злагоджена робота і вона буде згуртованою, так як Байден користується неформальним авторитетом серед своїх протеже, які знають один одного і спрацювалися в роки президентства Обами, а деякі навіть почали разом займатися бізнесом, що говорить про високий рівень довіри. Однак, це не означає, що врегулювання збройного конфлікту в Україні стане центром зовнішньої політики США на найближчі чотири роки.

Києву потрібно реалістично сприймати можливості США і розуміти, що новообраний президент хоч і вважає Росію головним опонентом, але буде прагматично взаємодіяти з її керівництвом на міжнародній арені, якщо це буде потрібно. Політика антиросійських санкцій продовжиться, але навряд Вашингтона поглибить протистояння з Москвою як це було в роки "холодної війни". Демократи, які люблять поміркувати про важливість дотримання прав людини, норм міжнародного права, нерідко закривають очі. Зовнішня політика проводиться для досягнення політичних, економічних цілей держави, але не заради "миру в усьому світі" або "справедливості" й інших гасел політичних романтиків і ідеалістів.

Раніше "Коментарі" писали, що в США почався процес переходу влади до адміністрації Байдена.