Золото партій: як українські політичні сили ховають своїх спонсорів

Check

Кожна виборча кампанія — це не тільки боротьба кандидатів, їхніх ідей і передвиборчих технологій, але, перш за все, сутичка фінансових ресурсів. І хоча останні кілька років держава намагається зробити фінансування політичних партій більш прозорим - надає парламентським партіям державне фінансування і зобов'язує політсили за це звітувати, - на ділі все залишається як і раніше таємницею за сімома печатками.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Скандал за скандалом

У 2015 році Верховна Рада України IX скликання прийняла закон, згідно з яким політичні партії, що пройшли до парламенту, отримували державну компенсацію витрат з бюджету. Крім того, партії зобов'язувалися подавати інформацію про джерела фінансування, яка ставала доступною для громадськості.

Уже в 2017-му на основі цих звітів спалахнув перший скандал. ЗМІ з'ясували, що основним спонсором партії "Батьківщина" є фізичні особи, найчастіше пенсіонерки, які насправді ніяких коштів не перераховували.

Влітку щодо політичної сили було відкрито кримінальне провадження, і Печерський суд зобов'язав ГПУ розслідувати фінансування партії. Правда, закінчилося це нічим. З тих пір партія регулярно опинялася в центрі скандалів через непрозоре фінансування (в 2018 і 2019 р.р.).

Відповідно до звітів, політсилу масово "підтримували гривнею" рядові українці — пенсіонери, касири супермаркетів і навіть безробітні.

Сама Юлія Тимошенко, будучи в 2019 році кандидатом в президенти України, то заявляла про провокації спецслужб, то пояснювала перерахування від підставних осіб тим, що реальні спонсори, побоюючись "репресій", перераховують гроші від імені родичів.

В кінці 2019-го "Батьківщина" опинилася в епіцентрі скандалу: ЗМІ повідомили про спонсорування партії невідомими жителями маленьких сіл, студентами, безробітними, працівниками виправних колоній і фіктивних фірм.

У грудні законодавство у сфері звітності та фінансування політичної партії було доповнено прийняттям закону про протидію політичній корупції. Згідно з документом, фінансування партій для спонсорів було спрощено. Наприклад, стало можливим здійснювати внески онлайн. Крім того, це було дозволено робити особам, які мають борги, і компаніям,  власниками яких були депутати, в тому числі — народні. Також скасували заяви про відповідність внесків на підтримку політсил (до цього донори партій повинні були обов'язково їх надати банкам). А самим партіям дозволили подавати фінансовий звіт не в "паперовому", а в електронному вигляді.

Треба сказати, що і "Батьківщина", і інші політичні сили, зробили відповідні висновки з попередніх скандалів і змін в законодавстві.

Мовчання — золото, коли мовчиш для НАЗК

Згідно з вітчизняним законодавством здійснювати моніторинг партійних фінансів повинно Національне агентство з протидії корупції (НАЗК), якому українські політичні сили зобов'язані здавати звіти про поточний фінансовий стан.

До "лібералізації" партії досить регулярно звітували про своє матеріальне становище. Правда, і в колишні роки зустрічалися ті, хто подавав нульові декларації або зовсім їх не подавав, але при цьому вів активну політичну діяльність. Однак зміни в законодавстві дозволили деяким партіям, які претендують на роль фаворитів на майбутніх місцевих виборах, і зовсім перестати звітувати про свої фінанси.

Згідно з останніми соціальними опитуваннями "Соціологічної групи" Рейтинг", умовний 5% бар'єр на майбутніх місцевих виборах долають п'ять українських партій: "Слуга народу"- 17,2%, "Опозиційна платформа — За життя"- 12,6%, "Європейська солідарність"- 11,7%, "Батьківщина"- 7,5% і "За майбутнє"- 7,2%.

Президентська партія "Слуга народу" з початку 2020 року так жодного разу і не подала звіти в НАЗК про власний фінансовий стан, хоча це потрібно робити щоквартально. Можливо, причиною тому є той факт, що за даними Комітету виборців України і відповідно до звітів у 2019-му вона опинилася на другому місці за витратами за рік, витративши 479 млн. грн. Лідером тоді стала Радикальна партія Олега Ляшка, яка продовжує подавати звіти.

Чотири інших фаворити майбутніх місцевих виборів — "Опозиційна платформа — За життя", "Європейська солідарність", "Батьківщина" і "За майбутнє" — подали звіти в НАЗК про власний фінансовий стан тільки за 1-й квартал 2020 року. Таким чином, про те, звідки вітчизняні політичні сили черпають кошти для виборчих кампаній в регіонах українці зможуть дізнатися тільки після виборів.

Але деякі висновки можна зробити вже зараз.

"Батьківщина": більше жодних внесків, фінансує тільки держава

Скандали з "донорами", в які потрапляла політсила Юлії Тимошенко з 2017 року, очевидно, запам'яталася партії. У всякому випадку, якщо вірити звіту за 1-й квартал 2020 року жодного  внеску від фізичної або юридичної особи в січні-березні "Батьківщині" не надходило. Втім, це виявилося ні до чого, адже за підсумками виборів, і як парламентська сила, в 1-му кварталі партія отримала з держбюджету 93 млн 880 тис. 822 грн. З них 6 млн 666 тис. 525 грн надійшли на рахунок для фінансування статутної діяльності партії, а 87 млн 214 тис. 297 грн — на компенсацію витрат по передвиборчій кампанії. Витрати партії на здійснення її діяльності в 1-му кварталі оцінили у 28 млн 71 тис. 945 грн, ще 7 млн 468 тис. 329 грн склали партійні зобов'язання.

"Європейська солідарність": бухгалтер-мільйонер і глюк в банках на 1,7 млн грн

Аналогічна ситуація, коли основа матеріального добробуту грунтується на бюджетних коштах, і у "Європейської солідарності". Вона отримала з держбюджету 109,641 млн грн, з яких на компенсацію витрат по передвиборчій кампанії припали 99,494 млн грн. На здійснення своєї статутної діяльності партія екс-президента витратила 14,705 млн грн, причому більше половини з них — 7 млн 567 тис. грн — припало на утримання місцевих партійних організацій. Ще 9,974 млн грн "Єропейська солідарність" залишилася винною.

Але на відміну від "Батьківщини", у неї таки виявилися вірні прихильники, які підтримали партію гривнею. ФОП Оксана Шаргородська перерахувала 20 січня на рахунки політсили 69 300 гривень. Оксана Віталіївна — директор і власник ПП "Євроконсалтинг" і паралельно — ФОП, що займається наданням консалтингових послуг у сфері бухгалтерського обліку. Жінка не вперше допомагає "Євросолідарності". Вона здійснювала платежі в листопаді і грудні 2019 року, щоправда тоді ці суми були куди вагомішими — 500 000 і 597 000 гривен відповідно. Судячи з усього, бухгалтерські послуги в Україні більш, ніж вигідне заняття.

І якщо взяти до уваги 1 млн 738 тис. 535 грн, які, як написано в звіті, "прийшли на рахунки партії помилково", це явно не всі спонсори.

Наприклад, Христина Бліннік з Сумської області 22 листопада і 6 грудня 2019 року 8 разів перераховувала на рахунки партії різні суми: від 29 до 40 тис. грн, які їй були повернуті в січні-лютому. Жінка займається бізнесом — вантажними автоперевезеннями в Сумській області.

22 листопада три платежі на загальну суму в 100 тисяч гривень намагався здійснити якийсь Гижко А. П. з Вінницької області, і тут шансів на звичайну банківську помилку мало. Адже, судячи з усього, мова йде про керівника Вінницької територіальної організації партії "ЄС" Андрія Петровича Гижка.

В цілому за 22 листопада і 6 грудня було здійснено 33 платежі на суму від 20 до 149 тис. грн від 12-ти фізичних осіб на загальну суму в 1 млн 738 тис. 535 грн. Але всі гроші були повернуті відправникам.

І хоча Оксана Шаргородська також здійснювала платежі в 2019 рокці 22 листопада і 6 грудня, за "дивним" збігом обставин, її гроші пройшли. Така ось "аномалія".

ОПЗЖ: реклама себе улюблених за бюджетні кошти і гроші від Медведчука

Як і у інших парламентських партій, основні надходження у ОПЗЖ припадають на бюджетні кошти. З 70,943 млн грн на компенсацію передвиборчих витрат було витрачено 60,309 млн грн. Витратила партія на статутну діяльність 63,163 млн грн. З них за звітом 60,961 млн грн припали на рекламу політсили на  телебаченні.

Щодо внесків фізичних осіб на рахунки партії, то її на 971 000 гривень профінансували три особи, причому левову їх частку (902 тисячі гривень) вніс особисто Віктор Медведчук — голова політради і голова стратегічної ради політсили.

21 000 гривень вклав директор Асоціації "Українсько-ізраїльська торгова палата" В'ячеслав Ушкевич (сама компанія, за даними YouControl, належить іншому голові партії ОТЗЖ — Вадиму Рабіновичу).

Ще 48 тисяч надійшло від якогось Сергія Юрійовича Жуковського (можливо,  йдеться про керівника київської охоронної компанії ТОВ "Топгард універс", відомої на ринку охоронних послуг столиці).

Якщо говорити про витрати, то найбільше — 24,01 млн грн — в лютому-березні 2020 року ОПЗЖ витратила на оплату виробництва і розміщення реклами на телеканалі "112-Україна". Ще 19,5 млн грн припали на телеканал "NEWSONE" і 16,5 млн — на  "ZIK".

"За майбутнє": 100 тисяч, та й ті від Коломойського

Остання партія-переможець майбутніх місцевих виборів — "За майбутнє", не є парламентською, і тому не має змоги отримувати гроші з держбюджету. Її можливості, якщо вірити все тому ж єдиному партійному звіту за 1-й квартал 2020 року, вкрай скромні — всього 100 тисяч гривень. Ці гроші прийшли на партійний рахунок 13 березня 2020 роки від ТОВ "Міленіум-2018".

За даними ЗМІ, фірма належить до сфери впливу одіозного Ігоря Коломойського, чиїм політичним проектом називають політсилу, а її главу Ігоря Палицю давно вважають людиною олігарха.

Цікаво, що ТОВ "Міленіум-2018" паралельно здійснює внески і в іншу політсилу — в дітище Ігоря Коломойського, партію "УКРОП", якій компанія  тогож дня, 13 березня, перерахувала також 100 тисяч гривень.

Також в звіті партії не  нічого не згадується про майно у вигляді нерухомості або транспорту, яке належить  політсилі,  а це більш, ніж дивно для партії, яка претендує на хороший результат на місцевих виборах 25 жовтня.

Десятки мільйонів гривень на вибори з нізвідки

Небажання партій звітувати про джерела своїх надходжень і витрат поки не дає можливості дізнатися таємниці кас фаворитів місцевих виборів. Але деяку інформацію все ж можна знайти.

Так, за даними громадського руху "Чесно", з 1 вересня на політичну рекламу в соцмережі Facebook українські партії витратили понад 2,5 млн дол. США, причому рекордсменом (203 тисячі доларів) є партія "За майбутнє".

Для порівняння, "Слуга народу" витратила в півтора рази менше — 137 тисяч доларів. Потім йдуть "ЄС" — 46 тисяч доларів, ОПЗЖ — 39 тисяч доларів, "Перемога Пальчевського" — 38 тисяч доларів, "Пропозиція" — 38 тисяч доларів і "Батьківщина" — 25 тисяч доларів.

Не скупляться на гроші за даними "Чесно" і звітами Київської міської виборчої комісії й кандидати в столиці. Так, кандидат в мери від "Слуги народу" Ірина Верещук витратила на рекламу понад 22 млн грн, з яких 14,7 млн припали на телерекламу. Весь же виборчий фонд становить понад 25 млн грн і був оплачений Київською міською організацією "СН". При цьому сама столична організація політсили задекларувала на вибори 6,7 млн грн.

Водночас партія "УДАР" з 2 по 14 жовтня витратила майже 46 млн грн. З них 33 млн були витрачені на рекламу в телеефірі, 6,2 млн грн — на зовнішню рекламу, 4,6 млн грн — на інтернет-рекламу і 1,6 млн — на друковану продукцію. Загальний розмір виборчого фонду партії мера становить 48,626 млн грн,  котрі вказані як "власні кошти" партійної організації. Їх початкове походження невідоме.

Як пишуть у "Чесно", один з найбільш активно рекламованих кандидатів у столичні мери Андрій Пальчевський також не поспішає ділитися походженням своїх коштів. Його власна партія "Перемога Пальчевського" за 2-й квартал 2020 року відзвітувала про наявність офісу, ноутбука, стола і двох стільців, 7300 гривень спонсорської допомоги та нульових інших фінансових надходжень. Як писали "Коментарі", основним спонсором партії і кандидата давно називають "наглядача" за Києвом Вадима Столара.

Остаточно ж витрати столичних партій і кандидатів стануть  доступними після виборів і подачі остаточних звітів.

Читайте Comments.ua в Google News