comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Політика внутрішня політика Депутатський бізнес: чи може це піти на користь Україні
commentss Cтатті Всі новини

Депутатський бізнес: чи може це піти на користь Україні

"Інтершина" або що відомо про сімейний бізнес нардепа від «Слуги народу» Руслана Горбенко

25 травня 2021, 10:05








Багато українських парламентаріїв та політиків мають або мали власний бізнес. І побороти цю тенденцію у влади поки не виходить.

Депутатський бізнес: чи може це піти на користь Україні

Руслан Горбенко. Фото з відкритих джерел

Правда, слід розрізняти такі бізнеси. Одні — ростуть (або навіть з'явилися) завдяки отриманню влади і негласного впливу конкретної особи (групи осіб) на фінансові потоки у державі. Інші — і так були досить успішними і самодостатніми, але після обрання їх засновники зітхнули з полегшенням, оскільки перестали бути об'єктом "економічного терору" з боку контролюючих органів.

Чи може це явище привнести у вітчизняну економіку щось позитивне, хоча б в рамках однієї галузі, розширивши внутрішнє виробництво, збільшивши експорт, нарешті змусити всіх визнати, що економічний протекціонізм це правильно?

У багатьох країнах, де з'явилися автомобільні гіганти, на перших етапах їх розвитку держава допомагала їм, поставивши завдання "стати світовими лідерами".

"Коментарі" вирішили розібратися із сімейним бізнесом нардепа від "Слуги народу" Руслана Горбенко, який стоїть сьогодні на шляху розширення виробництва автомобільних та інших шин в Україні.

З Луганська до столиці

Політик, який народився у 1979 році, уже в 90-х зайнявся бізнесом, ставши приватним підприємцем в 1998 році.

Шинний бізнес сім'ї Горбенко почався з окремих закупівель та транспортування з Німеччини в Україну старих шин. Сім'я розвивала поступово власну матеріальну базу, будуючи шинні склади та магазини.

Руслан Горбенко навчався у Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля, закінчив аспірантуру, а в 2008 році захистив кандидатську дисертацію ставши кандидатом економічних наук.

У 2010 році Руслан Горбенко реєструє компанію "Інтергума 2010". Так починається те, що пізніше стане групою компаній "Інтершина". Паралельно пробує сили в політиці, ставши депутатом Луганської міськради.

До 2014 року, за даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, підприємець є засновником і співзасновником семи фірм, які здійснюють діяльність у сфері оптової і роздрібної торгівлі шинами. Однак слідом за цим відбувається збройний конфлікт на Донбасі, бізнесмен зі співробітниками перебирається в столицю, допомагає їм облаштуватися на новому місці, будує для них гуртожиток. Втім, не обійшлося без втрат — по двом компаніям доводиться почати процедуру ліквідації. На окупованих територіях зруйновані та втрачені активи: склади і магазини на території Луганської та Донецької областей.

У столиці Руслан Горбенко продовжує активно займатися бізнесом, реєструє компанію ТОВ "Інтершина УА", яка стане базовою для групи компаній "Інтершина" і пробує свої сили на державних тендерах.

За підсумками 2015 року ТОВ "Інтершина УА" виграє тендеру на поставку автомобільних шин і супутніх товарів на 26,8 млн грн, що не викликає якихось претензій з боку контролюючих органів. У 2015 році система "Прозорро" тільки запускалася і основним критерієм для перемоги в торгах була ціна, завдяки чому компанія Горбенко вигравала з цінами на 40% менше, ніж у конкурентів.

Уже в наступному 2016 році Руслан Горбенко вирішує зайнятися виробництвом, звернувши увагу на одного з найбільших за радянських часів виробника шин. До 2016 року створений на базі заводу Дніпропетровський шинний завод ВАТ "Дніпрошина" збанкрутував, а його працівники намагалися отримати борги із заробітної плати. Саме ж підприємство нагадує знімальний майданчик про фільми про Апокаліпсис.

У підсумку в тому ж році ТОВ "Інтершина УА" викупила частину прес-форм підприємства, а також придбала права на ТМ "Дніпрошина". Виробництво шин було запущено на промислових майданчиках партнерів за off-take договорами з використанням власного обладнання та прес-форм: власні бренди Estrada, Snaga, ТМ Dniproshina — на Білоцерківському шинному заводі ROSAVA; власний бренд Dniproshina — на Бобруйському шинному заводі (Республіка Білорусь).

Основною спеціалізацією підприємства стає виробництво шин для спеціальної вантажної техніки, в тому числі військової та сільськогосподарської. У тому ж 2016 році завдяки перемозі "Інтершина УА" на тендері , організованому МО України, армія отримала шини вітчизняного виробництва.

У березні наступного року 2017 року бізнес-структури Руслана Горбенко виграли ряд лотів від МО на загальну суму 39,773 млн грн. Варто зазначити, що до цього українська армія купувала шини з РФ.

Загалом 2016-2017 роки стали в повному сенсі цього слова вдалими як для бізнесу майбутнього нардепа, так і для ринку шин в Україні. Так, при старті роботи системи "Прозорро" за тендерами група "Інтершина" поставила продукції більш ніж на 279,5 млн грн. Почав зростати і ринок шин. Після провалу на ринку 2014 року, коли з 7,5 млн штук шин на рік ринок просів до 4 млн штук, в 2016 році були продані близько 6 млн шин.

У коментарі спеціалізованим ЗМІ Горбенко назвав свою групу компаній "Інтершина" другою в Україні щодо імпорту легкових шин, зізнавшись, що сподівається стати першим і в імпорті, і в виробництві на території України.

АМКУ, штрафи, провали на тендерах і кримінальні справи

Якщо 2015-2017 роки стали періодом розквіту шинного бізнесу майбутнього нардепа, то 2018 рік став ледве не провалом. За весь рік ТОВ "Інтершина УА" виграло всього один державний тендер на суму 72 660 гривень для Національної гвардії України.

Більш того, в квітні 2018 року Антимонопольний комітет України прийняв рішення оштрафувати ТОВ "Шинні технології", ТОВ "Інтершина УА" і ТОВ "Інтершина 2010" на 6,4 млн грн. за змову під час проведення тендерів на поставку шин для "Укрпошти" у січні та червні 2015 року.

Після всіх проіграних судів штрафи були сплачені в кінці 2019 року. Як писали ЗМІ, претензії АМКУ пояснювалися тим фактом, що на обох тендерах до кінцевої процедури розгляду виявилися допущені тільки ці три фірми: "Інтершина УА" і "Шинні Технології" у червні при тендері на 13,18 млн грн, "Шинні технології" та "Інтершина-2010" при тендері в 13,26 млн грн в грудні. Підставою ж для штрафу стало звернення самої "Укрпошти", в якій після зміни керівництва в 2016 році вирішили провести ревізію закупівель за попередні роки.

Після цього ТОВ "Інтершина УА" потрапила до "чорного списку", так і не перемігши з тих пір ні в одному тендері, крім того ж тендера для НГУ на 72 660 грн.

"Били" по фірмі й ЗМІ. Так, проект "Наші гроші" у 2015 році повідомляв про покупку чотирьох шин для броньованого "Мерседеса" тодішнього прем'єра Володимира Гройсмана за 272 тис. грн. За підрахунками журналістів, на ці гроші можна було купити автомобіль "Рено". Втім, інтересу у контролюючих органів ця інформація не викликала, так як ціни були не вище ринкових.

У тому ж 2018 році "Інтершина УА" привернула увагу СБУ, яка розслідувала кримінальне виробництво якогось ПАТ "Інтермікро Дельта, ІНК", яка взяла кредит в АТ "Укрексімбанк" ще в 2011 році під заставу заводу "Дніпрошина". "Інтершина УА" придбала незаставна майно, а частину заставного взяла в оренду. В рамках розслідування СБУ заарештувало обладнання з виробничої дільниці підприємства "ГК Інтерншина" на заводі "Росава", що зупинило виробництва і призвело до судового позову з компанією Горбенко.

Слідчі СБУ спробували отримати документацію про виробництво шин для підприємства на ВАТ "Белшина". При цьому не пояснювалося, яке відношення це має до факту відправки в Білорусь "Інтершина УА" частини придбаного незаставного майна майна ПАТ "Інтермікро Дельта, ІНК", що стало підставою для обшуків. Суддя Жовтневого районного суду Запоріжжя зв'язку з цим не побачив і співробітникам СБУ відмовив.

З тих пір арешт знято і вже більше двох років у СБУ по цій справі немає претензій до підприємства Горбенко. А його власник з тих пір став народним депутатом.

Похід в політику: як може бути замішаний бізнес

Інтерес СБУ в 2018 році за минулої влади до компаній Руслана Горбенко, а особливо прохання вилучити документи, що стосуються їх діяльності та виробництва, ймовірно могли сприяти блокуванню роботи підприємства. Власне, заарештувавши обладнання з "Росави", співробітники СБУ це вже частково зробили. У компанії підозрювали, що це могло бути замовлення конкурентів і навіть бажання відібрати бізнес.

Після цих подій Руслан Горбенко вирішив зайнятися політикою.

Допомогти йому потрапити в політику міг, як вважають в оточенні нардепа, інший луганчанин — Максим Ткаченко, який також закінчив Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, потім став продюсером, засновником і генеральним директором компанії "Квартал-Концерт".

Шоумен Максим Ткаченко керував командою Володимира Зеленського на президентських виборах у рідному регіоні в 2019 році, а влітку того ж року став народним депутатом, пройшовши за списком "Слуги народу" під №25. Руслан Горбенко став нардепом з №109 в партійному списку СН на виборах.

У Раді Горбенко став заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Активно зайнявся законодавчою роботою, ставши автором і співавтором близько 80 законодавчих актів.

Навесні 2020 року він став відомий як перший нардеп від СП, який підхопив коронавірус

Цього ж року очолив робочу групу з написання комплексного законопроекту про компенсації за зруйноване і пошкоджене майно внаслідок збройного конфлікту, який вже зареєстрований, але не проголосований.

Взимку 2020 року Горбенко став головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування причин виникнення в 2020 році масштабних пожеж в Луганській області і дій / бездіяльності органів державної влади.

Пізніше нардеп відзвітував про проведену роботу комісії — вдалося домогтися порушення семи кримінальних проваджень через недбалість співробітників державної влади в Луганській області, допомогти з компенсацією 44 сім'ям на суму 12 млн грн, які постраждали від пожеж. Також були розкриті численні порушення правил протипожежної безпеки в регіоні.

З публічної діяльності Горбенко поки що не видно, щоб він використовував службове становище для лобіювання свого бізнесу. Але поки не припинила діяти заборона АМКУ і його компанії ще не почали вигравати тендери.

ГК "Інтершина": на шляху до лідерства

Після обрання Руслана Горбенко народним депутатом України в 2019 році, згідно з вимогами законодавства, корпоративні права в двох компаніях, частини в яких йому належать — ТОВ "Інтершина УА" і ТОВ "Інтергума 2010" - він передав в управління за договором.

Але й залишившись без уваги власника, його бізнес продовжив розвиток.

Так, у жовтні 2020 року Верховний суд прийняв рішення відхилити касацію створеного на базі Білоцерківського заводу гумовотехнічних виробів ТОВ Інтер ГТВ.

У позові підприємство просило не затверджувати ТОВ "Інтершина плюс" в якості кредитора замість АТ "Ощадбанк", у якого один із засновників фірми — "Укрвторчермет" бізнесмена Іранського походження Алі Моххамед Хані Омрана в 2011 році взяло кредит.

Так, до 2016 року заборгованість ІТНЕТ ГТВ зросла до 14,6 млн доларів і 48,8 млн грн, а до 2020 року права на борг були відступлені "Ощадбанком" компанії ТОВ "Інтершина плюс", яка раніше входила до групи компаній "Інтершина". А цілісно-майновий комплекс площею 200 тис. кв. м був проданий "Ощадбанком" компанії ТОВ "Інтергума 2010".

На даний момент навколо "Інтер-ГТВ" тривають судові процеси, і це підприємство знаходиться в стані банкрутства з березня 2021 року.

У цілому, як запевняє директор ТОВ "Інтергума-2010" Владислав Маценко, компанія сьогодні імпортує, виробляє і продає кожне сьоме колесо в Україні. Це близько 1 млн шин на рік. Серед контрагентів компанії з Кореї, КНР, Туреччини, Польщі, Словаччини, Німеччини. Група платить більше 200 млн грн усіх податків на рік.

Виробництво власних шин включає 12 видів с/г шин, 25 розмірів легкових і 10 розмірів шин спецпризначення на промислових майданчиках партнерів, використовуючи власне обладнання і прес-форми. Власні бренди Estrada, Snaga, ТМ "Дніпрошина" випускаються на Білоцерківському шинному заводі ROSAVA, й на Бобруйському шинному заводі (Республіка Білорусь) виготовляється ТМ "Дніпрошина".

Паралельно компанія намагається запустити власне виробництво в КНР, а головна мета — створення Індустріального парку "Snaga" на базі колишнього Білоцерківського заводу ГТВ. Причому крім виробництва власних шин — в перспективі до 5 млн нав рік, на території майданчика планується розмістити інших українських виробників в індустріальному парку "Snaga" площею понад 200 тис. кв. м.

Вироблені шини компанія експортує до Вірменії, Білорусі, країн ЄС, Азії та ін.

Зважаючи на заявлені плани, компанія має намір розвивати виробництво в Україні. На користь цього говорить навіть такий факт, що незважаючи на статус нардепа Руслана Горбенко, фірми групи компаній "Інтершина" не помічені серед великих переможців або "розпилювачів" на держтендерах.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments.ua
comments.ua
comments.ua
comments.ua

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!