Рік у міністерському кріслі: п’ять здобутків і провалів Максима Степанова

Перш ніж Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) очолив Максим Степанов, його очільники змінювалися швидше, ніж широкий загал встигав вивчити їхні прізвища. Степанов же зламав тенденцію – 30 березня виповнюється рік, як він обійняв посаду Міністра охорони здоров’я України й досі, попри все, тримається на ній.

Максим Степанов

П’ять досягнень Максима Степанова

Розвиток системи трансплантології. Саме за час міністрування Максима Степанова відбувся прорив у вітчизняній трансплантології. На пілотний проект було виділено 133 млн грн, у ньому задіяно 40 медичних закладів.

Йдеться про пересадки серця, печінки, нирок (зокрема, від посмертного донора), кісткового мозку. За цей час вперше було проведено трансплантацію кісткового мозку дітям від неродинного донора, а також впроваджено механізм пошуку та отримання трансплантату кісткового мозку з міжнародних реєстрів донорів. До честі Степанова, він особисто взяв у цьому участь.

Запуск системи "є-Малятко". Шляхом співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та Національною службою здоров’я України МОЗ було розроблено функціонал електронних медичних висновків про народження.

В рамках процесу депаперизації та поступового реінжинірингу способів видачі та використання паперових довідок в українців з’явилася змога уникнути багатогодинних черг. Тепер дитину можна зареєструвати, не виходячи з пологового будинку. Для цього досить заповнити онлайн-заяву на Єдиному вебпорталі "Дія".

Створення моделі порятунку тих медичних галузей, які не були враховані попереднім баченням медичної реформи (тубдиспансери, психіатрична допомога тощо). Справді, другий етап медичної реформи, який мав стартувати 1 квітня 2020 року, загрожував повною катастрофою "вторинки" – дуже багато медичних закладів були не готові працювати в таких умовах. Цілком реальною видавалася перспектива появи людей із розладами психіки, які ходять вулицями і жебрають. Проте Міністерство охорони здоров’я оперативно розробило нормативну базу щодо підтримки і недопущення закриття медичних закладів і звільнення медиків, "пробивши" перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров’я. Звісно, когось скоротили, щось закрили, але і фтизіатрія, і психіатрія загалом залишилися "на плаву".

Підвищення заробітної плати медичним працівникам із 1 вересня 2020 року: лікарям – на 70% (3561 грн), медсестрам – на 50% (2362 грн), молодшим медсестрам – на 25% (1181 грн). Із умовно переможного 2014 року це взагалі перше підвищення зарплат медичному персоналу.

Користувачі Мережі прокоментували ситуацію:

Підписання Дворічної угоди про співробітництво між Урядом України та Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я на 2020 і 2021 роки. Угода має дозволити "продовжити співробітництво із ВООЗ, розширити доступ населення до якісних послуг охорони здоров’я, розробити та впровадити справедливі стратегії та реформи фінансування системи охорони здоров’я для досягнення прогресу у напрямі універсального охоплення послугами охорони здоров’я, покращити доступ до основних лікарських засобів, вакцин, діагностики та обладнання для первинної медичної допомоги, посилити потенціал готовності держави до надзвичайних ситуацій, в тому числі викликів, пов’язаних із пандемією COVID-19".

П’ять провалів Максима Степанова

Прикметно, що значна частина провалів Максима Степанова дублює список його здобутків. Хоча й не повністю.

Участь у виборах. Максим Степанов очолив список партії "Слуга народу" на виборах до Одеської обласної ради. Прес-служба міністра спочатку спростовувала цю інформацію, але потім виявилося, що Максим Степанов справді балотувався в Одесі. Це викликало чимало питань, адже п. 2 ст. 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" забороняє членам Кабміну суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час.

Отже, Максим Степанов збирався піти з МОЗ. Популярності такий крок йому не додав.

Запровадження локдауну в січні 2021 року. Захворюваність і так йшла на спад, а тривалі новорічні свята зумовили подальше її зниження. Навіщо знадобилося ініціювати ще один удар по економіці, яка й так не відновилася після першого локдауну, Максим Степанов так і не спромігся пояснити. Як і того, за якою логікою шкарпетки, презервативи та канцтовари потрапили в розряд товарів, продаж яких було заборонено, а, наприклад, алкогольні напої – ні.

Підвищення заробітної плати медичним працівникам із 1 вересня 2020 року. Саме так. Річ у тім, що на практиці це зовсім не означало, що всім медичним працівникам автоматично підняли зарплату – багато кого ці зміни не зачепили взагалі. Доки МОЗ рапортував про підняття зарплат, у соцмережах поширювали таке фото.

Підписання Дворічної угоди про співробітництво між Урядом України та Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я на 2020 і 2021 роки. Навіть на журналістський запит МОЗ не надає тексту цієї угоди. У відкритому доступі можна знайти лише розпорядження Кабміну про підписання зазначеної угоди та текст аналогічної угоди на 2006-2007 роки. Тому не можливо з’ясувати, про що саме домовилися МОЗ і ВООЗ, які зобов’язання взяла на себе держава Україна. Така непрозорість дуже насторожує.

Закупівля та доставка вакцини проти COVID-19. Так, Україна все-таки не стала "контрольною групою", за якою можна побачити, що було б без вакцинації. У рамках ініціативи COVAX 92 країни отримають протикоронавірусну вакцину безоплатно або ж за ціною, нижче ринкової. Україна у цьому списку теж є. Їй пообіцяли 8 млн доз вакцини для щеплення 20% населення. Проте допомоги від COVAX можна чекати роками. Тому Максим Степанов провів перемовини з китайською компанією Sinovac Biotech, які завершилися підписанням договору про закупівлю 1 913 316 доз вакцини CoronaVac.

Коли стало зрозуміло, що й тут люфт між оплатою та поставкою може затягнутися (першу партію у 700 тисяч очікували до кінця першого кварталу 2021 року, але поки що втішних новин немає), міністр взяв це питання під особистий контроль і здійснив візит до Індії, де домовився про закупівлю ще однієї вакцини – CoviShield від Serum Institute of India.

Тут уже пана Степанова не критикував тільки лінивий. Насамперед CoviShield є дженеріком вакцини від AstraZeneca, хоча МОЗ запевняє, що ніякої різниці немає. Однак важко ігнорувати той факт, що в інструкції до CoviShield нічого не пишуть про AstraZeneca. Назва "діючої речовини" також відрізняється. Перевірили її "аж" на 400 добровольцях, більшість із яких (214 осіб) після отримання другої дози не з’явилися до лабораторії, щоб здати кров на аналіз.

Крім того, угоду було підписано з ТОВ Grace of God ("Божа благодать"), а не з виробником. Ця компанія з’явилася 4 листопада 2020 року, вона зареєстрована за адресою орендованого офісу. У реєстрі прав власності за ТОВ Grace of God не закріплено нічого, вона не вела жодної господарської діяльності (у звіті за 2020 рік – нулі), має статутний капітал у розмірі 1000 доларів США, проте якось змогла закупити мільйон вакцин для щеплень від коронавірусу.

Відомо, що ані Китай, ані Індія навіть не потрапили до списку країн-лідерів із вакцинації проти коронавірусу. Натомість вони охоче продають вакцини власного виробництва іншим країнам, яким не вистачило "ліцензованих".

Тому не дивно, що, хоча вакцинація проти COVID-19 в Україні попри всі перешкоди таки почалася, відбувається вона дуже повільно. Зауважимо, згідно соціальних опитувань більшість українців не готова щепитися.

Особливо показовою є позиція медиків, яких вакцинують одними з перших: доки щеплення є добровільним, медпрацівники масово відмовляються брати участь у цій кампанії – іноді навіть повним складом медичних закладів. Зокрема, така ситуація склалася у Чернівецькій міській лікарні № 3. І залучення відомих особистостей до популяризації щеплень проти коронавірусу лише посилює загальний скепсис.

Нагадаємо, міністр охорони здоров'я України Максим Степанов заявив, що в Україні до 15 квітня триватиме загостренняситуації з коронавірусом. МОЗ очікує зростання кількості хворих на COVID-19 протягом найближчих двох тижнів.