Зеленський має можливість розпустити Верховну Раду: чи потрібен такий сценарій Банковій

20 січня 2022, 13:19 Елизавета Черных

Експерти розповіли, чи справді народні депутати під загрозою дострокового припинення повноважень

Верховна Рада України востаннє збиралася на пленарні засідання 17 грудня 2021 року, а наступний пленарний тиждень планується у парламенті з 25 січня 2022 року. Відповідно до статті 90 Конституції України президент має право розпустити ВР, якщо пленарні засідання однієї чергової сесії не можуть розпочатися протягом 30 днів. У свою чергу представниця парламенту в КСУ, нардеп Ольга Совгиря наголосила, що підстав для дострокового припинення повноважень ВР немає.

Експерти проаналізували для видання "Коментарі", чи потрібен Зеленському та його команді зараз розпуск парламенту.

"Має право" - це не означає, що "повинен"

Політичний аналітик PR-експерт Олександр Солонько нагадує, що згідно з 90 статтею Конституції, президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

– протягом одного місяця у ВР не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;

– протягом 60 днів після відставки Кабміну не сформовано персонального складу нового уряду;

– протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Нинішня ситуація підходить під третій пункт, т.к. з 17 по 21 січня буде тиждень роботи в комітетах, а останній пленарний тиждень шостої сесії відбудеться з 25 по 28 січня.

"Але "має право" – це не означає, що "повинен". Останнім часом активно ходять чутки, що вибори парламенту хочуть перенести. Так, щоб вони відбувалися після президентських. Але не бачу жодних підстав зараз президентові розпускати Верховну Раду та проводити дострокові вибори. За сьогоднішніх рейтингів навіть такого формату більшості, як зараз, з необхідністю шукати голоси в інших фракцій та груп, у президента в новій Раді не буде", – пояснює Олександр Солонько.

Дострокові вибори до парламенту загрожують владі неприємними наслідками

Політичний консультант, технолог, спеціаліст з GR Андрій Бодров розмірковує так:

"Незважаючи на наявні передумови для розпуску парламенту, я вважаю, що президент найближчим часом не використовуватиме це право. Соціологія показує, що за такого сценарію Банкова втрачає можливість надалі залишитися біля керма. У разі проведення парламентських виборів прямо зараз президент, який втрачає рейтинг, провокуватиме решту гравців, у тому числі великий олігархат, активуватиме в плані проведення до Ради своїх фракцій. Щоб послабити вплив "Слуги народу" чи інших проектів президента".

Відповідно, продовжує експерт, така ситуація підштовхуватиме Банкову законсервувати всі можливі процеси, які можуть призвести до дострокових виборів. І тягнути до встановлених законом термінів, а саме до 29 жовтня 2023 року.

"Втім, не можна виключати "чорних лебедів" – непередбачуваних факторів. Приміром, той міжнародний тиск, який нині чиниться на Україну щодо імплементації Мінських угод (внесення до українського законодавства особливого статусу ОРДЛО, проведення там виборів тощо), може спровокувати необхідність дострокових парламентських виборів. Як і прогнозований деякими аналітиками колапс енергетичної системи наприкінці лютого. Все це може змусити Офіс президента "випустити пару" шляхом дострокових парламентських виборів, незважаючи на невигідність такого сценарію для Банкової", – зазначає Андрій Бодров.

На його думку, Зеленському та його оточенню вигідніше було б провести спочатку вибори президента, які наразі найбільші шанси виграти має чинний глава держави. Але чергові вибори президента України заплановані на 31 березня 2024 року. І переграти тут щось навряд чи можливо.

"Ну, а за падаючого рейтингу і впливу, лояльності регіональних еліт, що тане, дострокові вибори до парламенту загрожують владі неприємними наслідками", – резюмує Андрій Бодров.

Раніше на порталі "Коментарі" - Запізнілий обіг президента: чому заклики до українців вже можуть не спрацювати.

Теги: