Рубрики
МЕНЮ
Сергей Медведев
Цього тижня на розгляд Верховної Ради буде винесено законопроект про всеукраїнський референдум. Документ, що регулює опитування населення за ключовими напрямками в свій час обіцяв президент Зеленський. Законодавча ініціатива народних обранців стосовно референдуму неоднозначна. Деякі вважають референдум інструментом маніпуляцій, інші вважають, що він стане свого роду кийком у руках політиків. Експерти розповіли виданню "Коментарі", які в ньому можуть бути зміни, які шанси на прийняття, і хто отримати більше козирів від того, що цей механізм запрацює в Україні.
Керівник Центру військово-правових досліджень, адвокат Олександр Мусієнко упевнений, що виносити на розгляд нардепів закон про референдум – давно назріла необхідність.
"Конституцією України передбачено право на волевиявлення громадян з якимось животрепетних тем. І це право повинно бути дотримано, – підкреслює експерт. – Але треба розуміти, що будь-який референдум, особливо в незрілому громадянському суспільстві, – це завжди спосіб для маніпуляції масами. Основна мета – отримання рішення, потрібного політикам. Іноді контрверсийного рішення, що викликає бурхливі обговорення в суспільстві, розколює його. Але вони з тієї чи іншої причини потрібні політикам. І тоді їх виносять на референдум, щоб нібито зняти з себе відповідальність. Головне завдання – отримати прийнятний для влади результат. При цьому вона не хоче показувати, що це її рішення. Мовляв, так вирішив народ".
Саме тому, зазначає Олександр Мусієнко, з референдумами потрібно бути дуже обережними. І вдаватися до них тільки в крайніх випадках.
"Шанси, що законопроект про референдум ухвалять, досить високі, – вважає експерт. – Думаю, ми побачимо більш досконалий, у порівнянні з попередніми варіантами, документ. Відомо, що відбулося міжнародне експертне обговорення даного законопроекту. Зокрема, перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук запевняв, що пройшли консультації з інститутами Швейцарської конфедерації".
Навіть сам факт обговорення законопроекту про референдум в першому читанні – вигідна тема для влади, вважає народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов. І нагадує, що Зеленський під час виборів велику увагу приділяв питанням народовладдя. Але по закінченні року серйозних рішень у цій сфері прийнято не було.
Сам текст законопроекту, за словами Ігоря Попова, підготовлений якісно. І що важливо – за участю провідних українських експертів.
"Автори на чолі з першим віце-спікером Русланом Стефанчуком також очікують офіційну оцінку законопроекту від Венеціанської комісії. Одна з важливих новел – у тексті чітко описано, що результати референдуму не потребують додаткового затвердження парламентом і набувають чинності відразу після публікації результатів, – підкреслює експерт УИБ. – Запропонований проект регулює проведення тільки всеукраїнських референдумів. Місцеві референдуми поки не отримають свого закону. Це певним чином захищає нас від ініціатив щодо винесення на голосування питань регіональних мов або інших можливих проявів сепаратизму".
Для президента закон про референдум може стати інструментом апеляції до "волі народу" в разі втрати підтримки в парламенті, вважає Ігор Попов.
"Можливі питання для референдумів від імені президента – особливий статус для окремих районів Донбасу, затвердження нової Конституції або її часткових змін, – зазначає експерт. – Для опозиції потенційної темою для проведення референдуму може стати скасування закону про продаж землі. Теоретично такий референдум можна провести ще до набуття чинності даного закону".
Ігор Попов вважає малоймовірним ухвалення закону про референдум в цілому – в турборежимі. Друге читання, на думку експерта, відбудеться вже восени – після проведення місцевих виборів.
Політичний консультант Олександр Вербицький упевнений, що закон про всеукраїнський референдум необхідно оновлювати з точки зору того, що він потребує спрощення механізму реалізації. Але тільки з питань, що належать до компетенції, так би мовити, поза ВР.
"Це означає, що документ не повинен стати інструментом тиску на парламент, президента та органів виконавчої влади – з одного боку. Але повинен дати можливість усім зацікавленим сторонам приймати рішення на основі волевиявлення народу (пряма демократія) по найбільш важливих питань, що не терпить зволікання, з іншого, – пояснює політконсультант. – Суть проблеми, на мою думку, на сьогоднішній день – у відсутності чітко і прозоро прописаних законодавцем норм не стільки ініціювання референдуму, скільки його понятійно-категорійної частини, тобто – що відносити до невідкладних питань"
Останні, вважає Олександр Вербицький, повинні бути розбиті за категоріями: як регіонального (адміністративного устрою) характеру, так і тимчасового періоду (поняття терміновості розгляду).
"В цьому випадку закон приймає іншу форму і зміст – "Закон про всеукраїнський і місцевий референдуми". І дозволяє виключити можливість подвійного тлумачення підходів і смислів, а так само можливостей звертатися в Конституційний суд і оскаржити саме формулювання його статей, – вважає експерт. – Так, мені можуть заперечити, що законопроекти, як і закони необхідно розділити. Але я виступаю в даному випадку за масштабування одного процесу (законопроекту про місцевий референдум, якого немає і якого так не вистачає, враховуючи досвід інших держав) і потім вже перехід до законопроекту про всеукраїнському референдумі, який звикли використовувати як якусь палицю наші політики".
Раніше портал "Коментарі" опублікував матеріал про те, кому вигідно затягувати розгляд законопроекту про референдум.
Новини