Мобілізаційний закон не вирішує питання демобілізації та багато інших, болючих для ЗСУ, але він дозволяє вирішити проблему наповнення армії людьми
Новий варіант законопроєкту про мобілізацію, внесений Кабміном до Верховної Ради 30 січня, продовжує пробуксовувати у стінах парламенту. Так, у Комітеті ВР з питань нацбезпеки вже натякнули, що оновлений законопроєкт про мобілізацію потребує доопрацювання. Хоч і не виключили, що можуть спробувати прийняти його у першому читанні. Експерти проаналізували для порталу "Коментарі" ігри, які точаться навколо мобілізаційного законопроєкту.
Ми бачимо нерозуміння ситуації військово-політичним керівництвом
Старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького, колишній командир роти 47-ї бригади, експерт Аналітичної групи Левіафан Микола Мельник розмірковує так:
"Те, що відбувається навколо законопроєкту про мобілізацію, демонструє відсутність нормальної комунікації між нардепами (законодавча влада) та виконавчою гілкою влади. Адже, коли певні депутати починають заявляти, що навіть оновлений варіант цього проєкту закону не відповідає якомусь державному баченню, виникає логічне питання – а, як загалом має відбуватися комунікація навколо базового на даний момент для нас закону?".
Тим часом, продовжує експерт, на фронті розпочинається серйозний кадровий голод. Лінійні частини укомплектовані, часом менш, ніж наполовину. І з цієї половини не всі готові до виконання бойових обов'язків, акцентує Микола Мельник.
"Мобілізаційний закон не вирішує питання демобілізації та багато інших, болючих для ЗСУ. Але він дає змогу вирішити проблему наповнення армії людьми. І, коли є бачення головкому, плюс-мінус узгоджене з міністром оборони, депутати раптом починають висувати якісь претензії. Мені здається, Кабмін міг за три місяці побудувати ефективну комунікацію між профільним міністерством (оборони) та профільним парламентським комітетом (з питань нацбезпеки). Слід було заздалегідь зняти всі проблемні моменти, щоб законопроєкт міг пройти перше читання. Після чого його можна доопрацювати, пройшовши після певних коригувань і друге читання. Але це не відбувається. Що породжує чутки про протистояння політичної та військової влади", – констатує експерт.
За його словами, ми бачимо нерозуміння ситуації військово-політичним керівництвом. Якщо цей закон не ухвалити, якщо не перерозподілити обов'язок щодо проведення мобілізації між ТЦК, військовими адміністраціями тощо, то на нас чекає дуже складний період, прогнозує Микола Мельник. Період, коли ми просто фізично не зможемо утримати лінію фронту через відсутність необхідної кількості людей.
Знов йде гра в "гарячу картоплю"
Політолог, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Валентин Гладких наголошує, що на щастя питання необхідності проведення мобілізації не є предметом політичних дискусій.
"По суті всі політичні сили, які представлені в парламенті, визнали таку необхідність. Проблемою та предметом дискусія залишається питання того, як мобілізацію проводити", – пояснює політолог.
Він нагадує, що ми маємо чинний закон про мобілізацію. Але він, як показав час, не дозволяє ефективно вирішувати це завдання в умовах повномасштабної війни. До того ж, спричинив безліч зловживань, призвів до нових корупційних ризиків.
"І виникла потреба це міняти. Або шляхом внесення змін до чинного законодавства або шляхом написання нового закону. При цьому політики та потенційні політики розуміють, що яким би шляхом посилення мобілізації ми не пішли – тема ця непопулярна. Як наслідок йде гра в "гарячу картоплю", коли незручну тему перекидають один одному. Щоб хтось узяв на себе відповідальність, а його опоненти могли потім критикувати це рішення, вправляючись у красномовстві, – наголошує Валентин Гладких. – Було б непогано, щоби до питання комунікації щодо мобілізації приєдналися й військові. Зокрема головком Валерій Залужний, який має високий рівень авторитету та довіри в українському суспільстві. Але ми бачимо дивне самоусунення. Та сама гра в "гарячу картоплю". Свій авторитет він міг би використати, пояснюючи суспільству необхідність ухвалення законопроєкту про мобілізацію у тому чи іншому вигляді".
За словами експерта, вже звучали більш-менш предметні заяви, чому попередній (грудневий) варіант законопроєкту не є добрим. На цю тему висловлювалися Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, навіть представники "Слуги народу".
"Але ж однієї критики – мало. Усі нардепи є суб'єктами законодавчої ініціативи. Якщо не подобається законопроєкт від уряду, що заважає тим самим Порошенку, Тимошенко, Бойку іже з ним розробити свої варіанти? Але вони це не роблять", – констатує Валентин Гладких.
На жаль, акцентує він, бачимо, що деякі політсили намагаються перетворити питання мобілізації на електоральне. І дивляться на відповідний законопроєкт не з точки зору необхідності давати відсіч російській агресії, а як інструмент отримання симпатії виборців або загрозу втрати таких симпатій.
"Це виглядає деструктивно, – вважає політолог. – Сподіваюся, у ВР вистачить здорового глузду, мудрості та мужності ухвалити закон про мобілізацію, внісши необхідні правки. Тим більше, що цей варіант однозначно кращий за попередній, де необґрунтовано (з корупційними ризиками) розширювалися повноваження ТЦК, прописувалися якісь привілеї для багатих".
Слід розуміти, пояснює Валентин Гладких, що хоч би яким був закон про мобілізацію, будуть ті, хто їй підлягає – і хто ні. Будуть задоволені та незадоволені. Буде "броня", без якої не зможе жити економіка.
"Важливо усвідомити і те, що демобілізація та ротація на сьогодні неможливі без мобілізації, – наголошує експерт. – І ті, хто говорить про справедливість, повинні вимагати її передусім не до тих, хто може бути потенційно мобілізований, а до тих, хто вже мобілізований, хто воює, хто захищає нашу країну".
Читайте також на порталі "Коментарі" - головні очікування військового лютого: як може змінитися ситуація.