Зустріч у нормандському форматі: наскільки реальна в 2020 році і що вона може змінити

Глава Офісу президента України Андрій Єрмак заявив про можливість чергової зустрічі лідерів "Нормандської четвірки" в цьому році. Експерти оцінили для видання "Коментарі" ця заява, а також, що має статися для врегулювання конфлікту на Донбасі.

Зустріч в нормандському форматі: гарантій немає

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко звертає увагу, що Єрмак не дав чітких гарантій зустрічі. До того ж, впевнений експерт, толку від "побачення" в нормандському форматі не буде.

"Глава ОП висловився у стилі: можливо. Тобто, може і не бути. Відмінне "передюачення" у стилі 50 на 50, – говорить Павло Жовніренко. – Але суть навіть не в цьому. Всі подібні зустрічі показали відсутність результатів у врегулюванні не конфлікту, а війни РФ з Україною. Вирішення цього питання не може бути лише на одній ділянці (Донбасі). Проблему потрібно вирішувати в комплексі, включаючи Крим. Нормандський же формат цього не передбачає. До того ж, учасники нормандського формату крім України та РФ – це такі собі волонтери-добровольці. Мова про Німеччину і Францію, які не пов'язані з нами ніякими зобов'язаннями".

У рамках цих зустрічей, продовжує голова правління ЦСД, намагаються вирішити три основні проблеми – безпекову, політичну та гуманітарну.

"РФ вперлася, що спочатку потрібна політична частина (особливий статус, амністія, вибори), Україна – що безпекова (припинення обстрілів, виведення військ, контроль над кордоном). І все в глухому куті, – наголошує Павло Жовніренко. – Вихід тільки у переформатуванні переговорів. У той же Будапештський формат, де будуть не посередники, а повноцінні учасники – Україна, Росія, США і Великобританія. Три останні гарантували нам за без'ядерний статус збереження територіальної цілісності і незалежності. Гарантії не спрацювали... До речі, цілком можливий варіант якогось прогресу в рамках НФ, якщо Москва побачить реальну і швидку перспективу створення нового переговірного майданчику в рамках Будапештського формату. Тоді Кремль може піти на форсоване проведення нормандської зустрічі з якимись поступками щодо Донбасу, яких давно вимагають Україна, Німеччина та певною мірою Франція".

Але ці поступки не вирішать проблеми припинення війни і досягнення справедливого миру, упевнений експерт.

"Вони не вирішать проблеми в цілому. Метою Росії буде створити ілюзію, що нормандський формат – нормальний, що з його допомогою можна "все порішати". Але цей формат, який заснований на Мінських домовленості, може продовжувати роботу тільки в тому секторі, в якому немає особливих протиріч. А саме – гуманітарному. Можуть тривати обміни утримуваними особами, вирішуватися питання спрощення перетину лінії розмежування, соцопитування для жителів окупованих територій, переселенців (по суті – біженців). Але тільки варіант Будапештського формату, учасники якого пов'язані договірним зобов'язанням забезпечити суверенітет України над її територією, може вирішити власне весь спектр проблем, – впевнений Павло Жовніренко. – І я вважаю позитивним моментом, що наші офіційні особи піднімали цю тему – і під час недавнього візиту до Берліну, і в ряді зарубіжних ЗМІ. Це правильні меседжі".

Зустріч в нормандському форматі: що змінилося з минулої зустрічі

Координатор в "СтопТеррор" Семен Кабакаєв звертає увагу, що з минулої зустрічі в нормандському форматі не сталося нічого, крім обміну заручниками і полоненими. І цей процес, підкреслює він, пройшов на умовах Кремля, а не України.

"Фактичний відвід військ, який влаштував президент Зеленський, призвів до того, що обстріл хоч і стали менше на цих напрямках, але не припинилися. Тим самим Путін продемонстрував, що все повинно бути на його умовах, – зазначає Семен Кабакаєв. – Попередні домовленості не були виконані з боку РФ. І я не розумію сенсу нової зустрічі, якщо РФ продемонструвала, що не готова йти на поступки, а готова чекати від України виконання своїх умов".

За словами координатора "СтопТерор", президент Порошенко свого часу зміг переконати міжнародних лідерів, щоб вони створили антиросійську коаліцію і ввели санкції, поступово їх збільшуючи. Тим самим змушуючи РФ сідати за стіл переговорів.

"На нещодавній прес-конференції Зеленський зазначив, що готовий говорити з Путіним тет-а-тет, – підкреслює Семен Кабакаев. – Якщо це станеться, то міжнародні партнери умиють руки, залишивши нас наодинці з агресором. Це буде фактично розмова миші та кота, кінець якої, я думаю, всім зрозумілий".

Якщо президент Зеленський буде тиснути на Путіна із західними партнерами то тоді, на думку експерта, є шанс врегулювання конфлікту. Але тільки за умови, що буде виконана безпекова складова.

"За Україну нашу роботу, ніхто крім нас, робити не буде", – резюмує експерт.

Зустріч в нормандському форматі: очікування vs реальність

Директор громадської організації "Українська правова консультативна група", член комісії з реінтеграції Донбасу при президентові України Надія Волкова вважає, що надії на зустріч і їх реалізація можуть кардинально відрізнятися.

"Якщо зустріч планується з тим, щоб врегулювати питання проведення виборів на Донбасі і заручиться для цього відповідною підтримкою, то, найімовірніше, уряд розраховує на якісь зміни в контексті конфлікту, – пояснює експерт. – Але це можуть бути тільки надії, а реальність буде радикально відрізнятися".

На думку Надії Волкової важливим є питання формування проактивної, комплексної, конструктивної і чіткої позиції українського уряду щодо кроків врегулювання. А не точкові, системні рішення, спрямовані на вирішення нагальних питань".

"Якщо нова зустріч у нормандському форматі не буде стосуватися проведення виборів, то я не бачу, як може змінитися ситуація з врегулюванням конфлікту, – говорить експерт. – Тим більше, враховуючи ситуацію з пандемією і всіма обмеженнями, які вона принесла".

Раніше "Коментарі" писали, що федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель виступила за продовження санкцій проти Росії, оскільки не має ніякого прогресу у виконанні Мінських угод. За її словами, порушення фундаментальних правил міжнародного права необхідно називати своїми іменами. Тому політика санкцій буде зберігатися, поки не буде прогресу у вирішенні питання конфлікту на Донбасі.