Зеленський у Великобританії: які результати візиту для України

"Коментарі" оцінили результати візиту президента України до Великобританії. Експерти відповіли, що виявилося проривом, а що залишилося нереалізованим, а також розповіли, де було більше успіху і конкретики — в Брюсселі (саміт Україна-ЄС) або Лондоні.

Фото: ОП

"Робота на перспективу з британцями — сигнал солідарності європейцям і американцям"

Обидва візити мають позитивні результати. У цьому впевнений директор Центру міжнародної безпеки (ЦМБ) Валерій Кравченко.

"У Брюсселі відкатали "обов'язкову програму", посиливши її політичними сигналами Кремлю. І це позитив — ЄС на одній стороні з нами, і однозначно пов'язує конфлікт на Сході України з російською агресією. Угода про асоціацію — цивілізаційний вибір українців, яки не є догматичним і може бути гнучким, переглянутий з метою посилити його ефективність. Водночас надія на подолання "дитячих хвороб" України — судової реформи, служби безпеки, державної служби, боротьби з корупцією — ще не вмерла. Однак якщо Зеленський і його команда за майбутній рік не продемонструють прогресу за цими напрямками — наступний саміт буде не настільки оптимістичним", — зазначає експерт.

Що стосується Великобританії, то Україна, на думку Валерія Кравченка, підписанням угоди зі стратегічного партнерства і торгівлі закрила лакуну (від лат. Lacuna — "поглиблення, западина, пробіл"), яка утворилася після виходу Великобританії з ЄС.

Директор ЦМБ пояснює: "Очевидно, що український ринок є близьким і привабливим для британців. Одночасно Україна не лімітована тепер квотами на свої товари. Британцям під силу увійти в п'ятірку торгових партнерів України вже в перспективі найближчих 3 років".

За словами Валерія Кравченка, підписання військово-технічного меморандуму на будівництво ракетних катерів закриває потребу України при будівництві "москітного флоту".

"8 кораблів умовного класу Super Vita — гідна заміна корвет "Тернопіль", "Луцьк", втраченим при анексії. Разом з американськими Island і Mark VI до 2030-2035 рр. ми отримаємо новий за якістю флот для стримування РФ, — підкреслює експерт. — Важливим рішенням є локалізація виробництва в Миколаєві для 6 катерів із серії. Вони ж будуть озброєні українським комплексом "Нептун", в той час, як перші 2 — норвезьким NSM. Тепер черга за Україною: повинна бути прийнята морська стратегія і створено відповідний орган для її ефективного впровадження. Робота на перспективу з британцями — сигнал солідарності європейцям і американцям. А головне — росіянам. Україна не одна на фронті боротьби з гібридною агресією РФ".

"Не дивлячись на економічну кризу Захід продовжує підтримувати Україну"

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає недоцільним порівнювати поїздки в Брюссель і Лондон. За його словами, зараз все, що робить влада, оцінюється, перш за все, з виборчої логіки. Тому в цих поїздках можна побачити не тільки прямі результати, але непрямі.

"Наприклад, — утримання "Слугою Народу" частини проєвропейського електорату, — пояснює експерт. — Але, в будь-якому випадку, і перший, і другий візит привів до отримання Україною і політичної, і фінансової допомоги. А останнє — важливо, особливо — на тлі попередніх заяв, що Європа — це не банкомат".

Плюсом, за словами Богдана Петренка, є фінансова допомога і від Британії, і від ЄС. Вона показується, що попри економічну кризу, Захід продовжує підтримувати Україну.

Можливо, сумнівним досягненням є збереження безвізового режиму з Євросоюзом. Але на тлі мусування чуток про його скасування, це будуть подавати як "досягнення", вважає експерт.

Якщо відійти від логіки виборів, то варто відзначити, президент на Заході підтвердив наміри про вступ України в ЄС і в НАТО.

"Але перед поїздкою Зеленський дав інтерв'ю, в якому повідомив, про схильність до переговорів з Путіним. І про те, що йому в цьому заважають українські ЗМІ (а не агресивна політика і нездатність домовлятися російських). Зрозуміло, що це знайшло відгук у частини європейських політиків, які вимагають скорочення санкцій та інтенсифікації переговорів з Путіним, — підкреслює Богдан Петренко. — Питання в тому, що повинен заявляти президент України: те, що хоче почути європейська громадська думка (яке знаходиться, в тому числі під впливом російської пропаганди) — або те, що вимагають національні інтереси його держави? "

Заяви прем'єра Великобританії Бориса Джонсона в цьому контексті виглядали більш проукраїнськими, вважає експерт. Зокрема, про те, що його країна "найгарячіша прихильниця України".

"До речі, договір про кредитування покупки і виробництва (в тому числі й у частково в нашій країні) англійських військових катерів також сприятиме безпеці України, — впевнений Богдан Петренко. — Тому, враховуючи на схильність Зеленського до впливу, є надія, що президент повернеться з усвідомленням того, що наша держава має підтримку на Заході. І перегляне логіку постійних поступок Росії в переговорному процесі".

"Щодо активного руху в ЄС поки говорити рано"

Політичний експерт Олександр Леонов висловив думку, що про прориви за підсумками візитів поки говорити рано.

"Звичайно, добре, що в остаточну резолюцію з ЄС були внесені жорсткі формулювання щодо РФ. Але, мабуть, це особистісний прорив для Зеленського, який уникав називати Росію агресором, — каже Олександр Леонов. — Що стосується конкретики саміту Україна-ЄС, навряд чи варто говорити про якісь серйозні успіхи. Зеленський повинен був привести той транш, що ратифікували Європарламент і ВР. Але не привіз. Зрозуміло, що в ЄС накопичилися питання, в тому числі щодо нездорової ситуації навколо наших антикорупційних органів. Кажуть, що Зеленський вислухав чимало претензій — неофіційно".

Одним з головних позитивів візиту в Брюссель політексперт називає те, що Зеленський продовжив напрям, які було закладено в роки президентства Порошенка.

"Минулого року Порошенко заявляв, що наступним етапом євроінтеграції має бути приєднання України до чотирьох союзів — енергетичного, цифрового, митного, промислового. І зрушення в цьому напрямку є. Правда, поки що завис договір про відкрите небо. І все ж, радує, що досягнуті хоч якісь віхи, на які можемо орієнтуватися, — зазначає Олександр Леонов. — Але щодо активного руху в ЄС поки говорити рано. Ми бачимо, що відбувається у ВР, у НБУ. А нашими європейськими партнерами чітко позначені больові точки України — судова реформа, антикорупційні органи, незалежність Нацбанку. Загалом, багато чого буде залежати від подальшої кадрової політики нашої влади".

Є позитивні моменти і за підсумками візиту до Великобританії. Але, знову ж таки, підкреслює політексперт, — це лише повернення до лінії, яку закладали при президенті Порошенкові.

"Це стосується і відповідної угоди про партнерство, і домовленості про катери, без чого візит був би прісним, — впевнений Олександр Леонов. — На жаль, є важливе "але". Наприклад, на цей рік державне оборонне замовлення виконано на 15%, а виробництво Укроборонпрому впало в чотири рази. Відбуваються кризові явища в оборонній галузі. І якщо проект з катерами буде реалізовуватися так само, успіху особливого не буде. До того ж коли нашим військовим забороняють вести розвідку, відповідати на обстріли, це більше впливає на обороноздатність, ніж нові види озброєння".

Раніше "Коментарі" окреслили підсумки саміту Україна-ЄС у 2020 році.