Озброєна підтримка Білорусі: чим загрожують Україні домовленості Лукашенка з Путіним

Секретар РНБО Олексій Данилов заявив, що спільні дії лідерів Білорусі та Росії Олександра Лукашенка і Володимира Путіна для "зміцнення Союзної держави" у вигляді надання озброєння для Білорусі, а також можливе введення військ РФ на територію сусідньої держави — небезпечні для України. "Коментарі" дізналися в експертів, наскільки реалістична загроза — і що ми можемо зробити, щоб мінімізувати ризики.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Непродумана політика української влади щодо подій в Білорусі призведе до величезних витрат бюджету"

Експерт з питань сектора оборони та безпеки Олег Старіков нагадує, що Лукашенко у 2014-му виконав зобов'язання, які взяв перед Україною. В тому числі чи не запустив на територію своєї країни озброєні сили РФ, щоб вони дислокувалися у західно-північних кордонах України.

"У нас немає там достатньої кількості військ, щоб обороняти більш як 1 тисячу кілометрів українсько-білоруського кордону. Не охороняти, як роблять зараз прикордонники, а саме обороняти — через загрозу вторгнення, — пояснює експерт. — Але після того, як Україна після серпневих виборів в Білорусі з незрозумілих причин почала втручатися в справи сусідньої країни, у нас виникли проблеми. І нам явно доведеться збільшувати військовий бюджет з нинішніх 5% ВВП до 7,5%, щоб поставити ВСУ на оборону кордонів з боку Білорусі. Йдеться про приблизно два корпуси. Це близько 30-40 тис. осіб — з комунікаціями, прикриттям, артилерією, зв'язком, ППО. Доведеться вкласти величезний ресурс".

На думку Олега Старікова, непродумана політика української влади щодо подій в Білорусі призведе до величезних витрат бюджету. Щоб бути готовими до можливого наступу росіян з боку Білорусі — коли остання зіллється з РФ в рамках Союзної держави. До чого все зараз і йде...

"Мінімізувати ризики можна. Треба якомога швидше почати відновлювати відносини з Білоруссю, зняти санкції. Почати думати про себе, про свою вигоду, власну безпеку й економіку, а не тупо йти в руслі "зарубіжних партнерів". Інакше нас чекають величезні проблеми", — прогнозує експерт.

"У цьому році небезпека посилилася політичним охолодженням між Україною і Білоруссю"

Ексспікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин підкреслює, що північний напрямок з більш ніж 1000 км україно-білоруського кордону були небезпечним і раніше. А у світлі загострення відносин між Києвом і Мінськом — стали ще більшою загрозою.

"Білорусь і Росія — союзники. На території Білорусі майже щорічно проводяться масштабні військові навчання за участю росіян. Прибувають тисячі російських військовослужбовців, сотні одиниць новітньої техніки і озброєння, — зазначає Влад Волошин. — І не факт, що все звідти виводиться. До того ж відомо, що на території Білорусі є ряд російських військових об'єктів, включаючи станції стеження для ракетних військ стратегічного призначення. І там перебувають російські військовослужбовці, а об'єкти працюють на Міноборони РФ. До того ж росіяни використовують полігони, аеродроми, місця дислокації білоруської армії у своїх цілях. В особистих бесідах білоруські офіцери визнавалися, що ними фактично командують росіяни".

Для нас все це вкрай небезпечно, впевнений військовий експерт. І в цьому році небезпека посилилася політичним охолодженням між Україною і Білоруссю після того, як Лукашенко залишився президентом, попри масові протести.

"З цього напрямку до Києва — рукою сягнути. Також поруч Чернігів, Житомир, Луцьк. Розуміючи це, після початку російської агресії ми збільшили кількість військових і з боку Білорусі. У тому числі створили спеціальні частини і з'єднання для дій на тому напрямку, — зазначає Влад Волошин. — З огляду на, що там в основному ліси, болота, пересування для сухопутної операції утруднено. Тому менше ймовірність вторгнення броньованої техніки. Але потенційно можливий авіаційний і ракетний удар, робота диверсійних груп, повітряних десантів".

Експерт запевняє, що на військовому рівні, враховуючи ситуацію, що склалася, ми маємо на тому напрямку необхідний склад сил і засобів.

"А на політичному, дипломатичному рівні слід проводити постійну роботу, — зазначає Влад Волошин. — Нагадувати білоруській владі про те, що вони нам — не противник і не ворог. І підкреслювати, що Білорусь обіцяла бути посередником для вирішення конфліктів між Україною і РФ, а не учасником конфлікту".

Як повідомлялося раніше, білорусам заборонять виїжджати за кордон.