Загострення на Донбасі та стягування військ: чого добивається Росія

Спікер Тристоронньої контактної групи, радник керівника Офісу Президента Олексій Арестович запевняє, що Росія навряд чи забере свої війська від українського кордону або піде на істотну деескалацію ситуації на сході України до жовтня — до завершення спільних російсько-білоруських навчань "Захід-2021". Чи може Росія загострити ситуацію ще більше, ніж зараз? Чи реально цьому запобігти або мінімізувати таку можливість? Або нагнітання ситуації — це лише спосіб тиску? "Коментарі" намагалися знайти відповідь разом з експертами.

Війна на Донбасі. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Російська влада працює над підготовкою суспільства до активізації бойових дій"

Російська Федерація, як показала практика, використовує військову силу для цементування своїх позицій для майбутніх переговорів. Про це нагадує керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.

"Так було з першим "Мінськом", перед яким був Іловайський котел. Так сталося і з другим, де направляючу роль переговорів зіграв Дебальцевський котел. Сьогодні, коли дії Росії завели переговори в Нормандському та Мінському форматах в глухий кут, Кремль продовжить працювати на ескалацію конфлікту. Я згоден з тим, що найнебезпечніше вікно зараз до середини осені. Крім навчань "Захід-2021" не можна забувати, що у вересні відбудуться вибори до Держдуми РФ, — зазначає Ігор Чаленко. — Очевидно, вже зараз російська влада працює над підготовкою суспільства до активізації бойових дій. Тим самим вона змінює політичний порядок денний з падіння економіки, коронакризи і так званого "навалізма". Також не вирішено питання з постачанням до анексованого Криму дніпровської води".

Експерт упевнений, що не варто недооцінювати РФ, вважаючи, що це виключно гра м'язами і політичні маніпуляції.

"Як продемонструвала історія з окупацією Криму, вирішення Кремлем можуть прийматися ситуативно, — підкреслює Ігор Чаленко. — Сьогодні необхідно остудити запал нашого північного сусіда. Крім публічних закликів до РФ зупинити нарощування військ уздовж українських кордонів, а також демонстративного заходу НАТОвських кораблів у Чорне море потрібно, по-перше, посилення у частині економічних санкцій. Попри ізоляціонізм РФ, відключення, припустимо, SWIFT боляче вдарить по російській банківській системі. А зупинка будівництва того ж "Північного потоку-2" сильно девальвує геополітичні запити Кремля. По-друге, Україна повинна отримати чіткий публічний сигнал від Північноатлантичного альянсу про членство нашої країни в блоці після виконання ПДЧ, який ми заслужили. Якщо ми не знайдемо підтримки всіх 30 країн-учасниць НАТО в цьому питанні, то найбільш реалістичним було б надання Україні статусу Основного союзника поза НАТО, який ми намагаємося отримати з 2014 року".

"Мова не йде про нове вторгнення росіян на територію України"

Співголова Громадської ініціативи "Права Справа", історик, юрист Дмитро Снєгирьов звертає увагу, що нинішнє загострення — це демонстрація сили, а не використання її. І не прогнозує прямого вторгнення.

"Ми бачимо демонстраційне нарощування угруповання. Але давайте пройдемося по цифрах. Українська розвідка в листопаді 2020 року говорила про чисельність бойовиків 1 і 2 Армійських корпусів росіян в ОРДЛО на рівні 35 тис. осіб. Тоді як на 30 березень 2021-го вже наводяться дані тієї ж самої розвідки — про 28 тисяч військових на тимчасово окупованих територіях. Ще момент. За даними американської розвідки, на російсько-українському кордоні зосереджено близько 4 тисяч російських військових. А ніяк не 28 батальйонно-тактичних груп, як стверджують у нас. Треба заспокоїти населення, що всі повідомлення різних "розслідувачів" — це елемент інформаційно-психологічної війни російських спецслужб. На жаль, в інформаційному полі України", — зазначає Дмитро Снєгирьов.

На його думку, загострення не просто можливе, але і вже відбувається, але — на Сході України. У тому числі в районах пілотного розведення військ.

"Але мова не йде про нове вторгнення росіян на територію України. У так званому "ДНР" спостерігається зосередження сил і засобів противника у Тернового і Карла Маркса. Там у них танкові полігони. Туди підтягують бронетехніку. Ну, а в так званій "ЛНР" активні бойові дії відбуваються на Первомайському напрямку, в районі Золотого, а також на Щастинському напрямку, у села Весела Гора. Нагадаю, що досі дискутується питання одночасного відкриття КПВВ в Золотому і Щасті. Й окупанти продовжують тиснути на українську сторону, щоб був автомобільний пункт пропуску в саме в районі н.п. Щастя, що створить загрозу танкового прориву з боку агресора. Ось там зараз щосили загострюють. Відомо навіть, що в цих районах працюють російські РЕБ (радіоелектронна боротьба — ред.). А це ознака того, що здійснюється прихована передислокація. Все інше, включаючи інформацію про військові колони в Криму, у наших кордонів, про нові військові табори (де чомусь спокійно ходять британські журналісти) — білий шум, відволікання уваги і демонстративна гра м'язами", — упевнений експерт.

На його думку, Росія включила елементи військово-політичного тиску з метою примусити Україну виконувати ряд незручних позицій з паризького комюніке — за підсумками зустрічі нормандської четвірки в грудні-2019.

"Не випадково прес-секретар Путіна — Пєсков — заявляв, що Росія погодиться на нову зустріч в нормандському, але за умови виконання офіційним Києвом хоча б кількох зобов'язань. Про свої зобов'язання РФ традиційно замовчує. Від нас вимагає відкриття КПВВ, але за планом окупантів, а також імплементації в українське законодавство формули Штайнмайера, особливо по частині законів про амністію і виборів в ОРДЛО. А щоб стимулювати нас до прийняття цих (вкрай небезпечних для України) кроків йде ескалація на дипломатичній, інформаційній і військовій ниві", — резюмує Дмитро Снєгирьов.

Нагадаємо, джерела повідомили Reuters, що Росія, стягуючи війська до кордонів України і активізуючи сили на окупованому Донбасі, намагається продемонструвати силу.