Експерти оцінили, наскільки прав Олексій Данілов, який звинуватив Європу в байдужості до України і Грузії, що призвело до війни з Росією
Російська агресія в Україні (а також Грузії) може бути пов'язана з тим, що європейські партнери у 2008 році відмовилися прийняти ці держави в НАТО. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, особливо відповідальними за це можна начебто вважати Францію і Німеччину. "Коментарі" попросили експертів дати оцінку таким заявам і пояснити, чого з їх допомогою намагається домогтися українська влада.
"Критика Франції та Німеччини — абсурдна і недоречна"
Директор Міжнародного інституту політичної філософії Віктор Савінов вважає, що Україні давно пора будувати нормальні міжнародні комунікації. Чого поки не спостерігається.
"Останнім часом в Україні намітилася тенденція, коли наші політики у своїх висловлюваннях виявляють крайню необережність стосовно інших країн. Причому незалежно від того, дружні чи ні відносини між ними і Україною. Зрозумілим є просте людське бажання надати собі зайву значущість. Однак критика зовнішньої і внутрішньої політики інших держав ні до чого хорошого призвести не може", — впевнений експерт.
Віктор Савінов зазначає, що геополітичне становище України і так дуже складне, а політична обстановка в світі — надзвичайно напружена. На його думку, в такий момент треба цінувати усіх, хто може протягнути нашій країні руку допомоги. Особливо це стосується таких гігантів європейської цивілізації, як Франція і Німеччина.
Україна, підкреслює експерт, уже посварилася практично з усіма своїми сусідами. А тепер, схоже, намагається це зробити і з союзниками, що знаходяться західніше.
"Франція і Німеччина докладають величезних зусиль для підтримки України. Тому критика їх керівництва, до того ж пов'язана з подіями 13-річної давнини, абсурдна і недоречна. Тим більше зараз, коли саме ці країни забезпечують діалог України із зовнішнім світом і з країною-агресором", — акцентує Віктор Савівна.
"З Грузією Росія протестувала Європу на безпорадність"
Якщо називати речі своїми іменами, то Данілов сказав чисту правду. Такої думки дотримується політолог Кирило Сазонов.
"Ключові європейські держави дуже люблять декларувати деякі європейські цінності, такі як непорушність кордонів, відмова від насильства між державами, повага до прав людини. І дуже люблять, в тому числі України, ставити вид на якісь реформи, ті ж права людини, які в жодному разі не можна порушувати.
Проте у 2008 році під час кричущого порушення всіх європейських, світових, демократичних цінностей, під час порушення всіх прав людини, прав держави, під час російської агресії проти Грузії, вони не вжили жодних заходів, обмежившись невиразним "глибоким занепокоєнням". Від цього не тільки не було користі, це було швидше шкідливо", — впевнений політолог.
На його думку, Росія, таким чином протестувавши Європу на безпорадність, зробила однозначний висновок — крім глибокої заклопотаності, нічого РФ не загрожує. А глибока заклопотаність — це зовсім не боляче, каже Сазонов.
Експерт вважає, що саме мовчання, бездіяльність у 2008 році ключових європейських держав — Німеччини і Франції — розв'язали Путіну руки і призвели до російської агресії проти України в 2014 році.
"Більш того, у тому ж 2014-му Німеччина блокувала постачання зброї в Україні, — нагадує політолог. — Аргументувала тим, що це нібито призведе до ескалації конфлікту. Що було неймовірно цинічним поясненням, оскільки йшлося про постачання зброї не агресору, а жертві — для самозахисту. Тобто, за логікою Німеччини, щоб не було ескалації конфлікту, давайте жертві насильника зв'яжемо руки, щоб вона, не дай бог, його не подряпала".
За словами Кирила Сазонова, колишнє українське керівництво звикло дивитися на РФ і Європу як на старших братів, яких не прийнято критикувати. А Зеленський як позасистемний політик оточив себе і досить позасистемними людьми. І періодично ставить той самий Захід у глухий кут тим, що називає речі своїми іменами, без дипломатичних викрутасів.
"Схоже, така поведінка імпонує багатьом українцям. І саме тому Зеленський зберігає досить високий рейтинг, — вважає політолог. — Так, у 2008 році Захід кинув Грузію, а в 2014-му не став допомагати Україні, сором'язливо відвернувшись і забувши про всі європейські цінності. Це правда. І це відповідальність. І Данілов, на мій погляд, абсолютно чесно це сказав. Втім, для самого Данілова наслідки можуть бути сумними. Говорити правду в наш час — найризикованіша лотерея".
"Щоб повернути Україні суб'єктність, вибудовується така лінія критики на адресу Заходу"
Експерт Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський зазначив, що інтерв'ю Данілова стало в якійсь мірі знаковим.
"Вишиковуються припущення — це державна політика або самодіяльність Данілова. Я дотримуюся думки, що подібні випади в бік європейських партнерів від імені глави РНБО без згоди з Офісом президента робити не міг. Подібні дії, швидше за все, були затверджені ОП, — вважає експерт. — На мою думку, це спроба президента і його Офісу знайти досить вагому фігуру, щоб заявити про свою позицію, невдоволення європейськими партнерами, "показати зуби" в політичному сенсі. Тим самим дається відповідь і на критику Зеленського з боку європейців, і на внутрішню критику".
На нинішньому етапі, зазначає Владислав Дзівідзінський, представники частини ЄС вважають українську владу слабкою, а президента Зеленського — некомпетентним. У зв'язку з цим Україна остаточно перестає бути суб'єктом міжнародної політики.
"Щоб повернути собі суб'єктність, вибудовується така лінія критики на адресу Заходу. На що навряд чи публічно готовий піти президент. Але знайти інших представників у владі, які б це озвучили, вийшло", — підкреслює фахівець.
Дзівідзінський не виключає, що ця інформаційна повістка зорієнтована не стільки на західних партнерів (які, швидше за все, проігнорують цей випад), а на внутрішню аудиторію.
"Мета — відповісти суспільству на слабкість підтримки з боку європейських партнерів, до співпраці з якими нас спонукали як попередня, так і нинішня українська влада. Показати, що Україна не просто мовчазно з усім погоджується, але і має свою позицію, сміливість робити досить різкі заяви.
У внутрішньому інформаційному порядку таким чином формується думка, що Зеленський намагається, працює, має стержень, — пояснює експерт. — Українці все менше вірять в ефективність міжнародної підтримки, у те, що Захід допоможе вирішити наші внутрішні проблеми. А бездіяльність української влади, її згода з усім, що говорять європейці, в такому випадку грали б проти неї. Тому логічно, що потрібна якась реакція".
Нагадаємо, раніше "Коментарі" повідомляли, чи зміниться курс Америки щодо підтримки України у війні з Росією. Подробиці — в нашому матеріалі.
Також на порталі ви зможете дізнатися, чи варто, на думку експерта, побоюватися можливої ескалації військового конфлікту через зближення Росії і Білорусі.