Хто в парламенті "береже" нардепів ОПЗЖ

Запит суспільства на відсторонення депутатів проросійських партій блокує, складається враження, сама влада

Члени Комітету з питань правової політики понад три години обговорювали питання конституційності відсторонення депутатів від забороненої партії ОПЗЖ у Верховній Раді, але в результаті не дійшли згоди і не голосували. Нардепи вирішили перенести розгляд ініціативи на наступне засідання комітету. Про це ЧЕСНО стало відомо після засідання комітету, яке пройшло 19 квітня, пишуть "Коментарі".

Раніше депутати зверталися до п’ятьох провідних науково-експертних за висновками щодо відповідності законопроєкту №7424 положенням Конституції.

За словами одного зі співавторів документа від "Слуги народу", мажоритарника з Івано-Франківщини Ігоря Фріса, майже всі установи, до яких зверталися, надіслали свої висновки. Більшість із них мають розмиті формулювання – "потрібні додаткові обговорення", "потрібно вносити зміни" тощо. Проте в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького все-таки вважають, що Конституція визначає вичерпний перелік (ст. 81), відповідно всі інші підстави є неконституційними. Також представники інституту зазначають, що такі механізми прямо не передбачені в законі про статус народного депутата й Регламенті Верховної Ради.

Крім того, у висновку Головного науково-експертного управління парламенту йдеться про те, що тимчасового припинення повноважень народних депутатів України конституційні норми не передбачають, у зв’язку з чим запропоновані новели проєкту мають ознаки неконституційності.

"У нас Регламент Верховної Ради врегульовує питання відсторонення нардепа від участі у п’яти пленарних засіданнях. Ні в кого не виникають сумніви, що за здійснення певних дій можна на певний період часу обмежити діяльність народного депутата щодо його участі у пленарних засіданнях", – зазначає Фріс.

Натомість нардеп від "Слуги народу" Микола Стефанчук на засіданні комітету зазначив, що є юридична хиба у техніці застосування змін до статті 51 Регламенту Верховної Ради, коли пропонується застосувати юридичну відповідальність до осіб, які не порушують норм етики та дотримуються дисципліни на пленарному засіданні. За його словами, права народних депутатів не можна обмежувати, якщо немає відповідного рішення суду.

"На сьогодні ми маємо висновки п’яти науково-експертних установ, і більшість із них прямо говорять про неконституційність, натомість жодна з них не має тверджень, що закон відповідає Конституції. У мене є пропозиція, щоб обов’язково всі ці висновки були відображені в рішенні комітету. На моє глибоке переконання, цей законопроєкт не відповідає Конституції України і у випадку його прийняття будуть всі підстави для визнання його неконституційним", – переконаний Стефанчук.

Своєю чергою Фріс наголошує, що підставою для обмеження участі депутата в засіданнях можуть бути й інші норми.

"Коли ми подавали законопроєкт, то ці обмеження базувались на підставі рішення РНБО, а зараз уже є рішення судів про заборону проросійських партій. Звісно, до другого читання можна всі нюанси поправити і врегулювати більш доктринально, але зараз ми розглядаємо лише момент відповідності Конституції. Враховуючи, що наразі робота парламенту відбувається в режимі одного пленарного засідання, обмеження участі нардепів у засіданнях буде до кінця сесії або ж до кінця року", – підкреслює один зі співавторів законодавчої ініціативи.

Крім того, Фріс переконаний, що в подібних випадках має працювати єдина логіка, а не політична доцільність та вибірковість.

"Я – правник і не люблю говорити про норми права – Цивільний і Кримінальний кодекс, Конституцію – з позиції політики. Якщо ми маємо правозастосувальні норми для кожного суб'єкта, тоді давайте на цьому й базуватися. А говорити, що нам сьогодні любі одні, а завтра інші, сьогодні ми будемо "щемити" одних, а завтра інших, то ми так далеко не поїдемо", – переконаний Фріс.

На переконання члена комітету від фракції "Батьківщини" Сергія Власенка, щодо колективної політичної відповідальності, то для цього існує механізм виборів, натомість юридична відповідальність не індивідуального характеру – люстрація.

"Конституційні підстави щодо позбавлення мандатів депутатів можуть бути визнані судом. Тому питання до правоохоронної системи – де вироки? Чому ми зараз своїми рішеннями маємо підміняти роботу правоохоронної системи? Якщо є претензії до конкретного депутата, то є процедури, передбачені КПК. Шукаймо легальні процедури позбавлення мандатів або обмеження повноважень депутатів від заборонених партій. Щоб ці механізми реально працювали і не було рішень у ЄСПЛ, як із законом про люстрацію", – наголосив Власенко.

І собі нардеп від забороненої ОПЗЖ, екссуддя КСУ та колишній заступник голови ГО Медведчука "Український вибір – право народу" Василь Німченко під час обговорення законопроєкту обурився, що комітет Верховної Ради загалом розглядає законопроєкт, сумнівний з точки зору конституційності положень.

"Чи можемо ми взагалі розглядати законопроєкт, який, я даруйте, не те що має неузгодженості, а суперечить основоположним принципам Конституції України? Ми маємо відразу сказати, що це не відповідає Основному закону і не може бути предметом розгляду взагалі законодавчого органу", – заявив Німченко.

Законопроєкт №7424 було зареєстровано ще влітку 2022 року колективом співавторів від групи "За майбутнє" (Тарас Батенко, Ігор Палиця та ін.), а також "Слуги народу" (Ігор Фріс, Микита Потураєв та Віктор М’ялик). Головним комітетом законопроєкту №7424 є Регламентний комітет, члени якого звернулись до Комітету з питань правової політики щодо відповідності ініціативи нормам Конституції.

Автори законопроєкту пропонують внести зміни до Регламенту Верховної Ради та позбавити нардепів від заборонених партій права брати участь у пленарних засіданнях та роботі інших органів парламенту, а також передбачити процедуру застосування вказаного виду політичної відповідальності.

Читайте також на порталі "Коментарі" - нардепам з ОПЗЖ хочуть заборонити відвідувати парламент.