Із-за режиму воєнного стану в Україні вже "горить" переобрати не тільки президента
Проведення виборів в Україні обійдеться щонайменше у 20 млрд грн, хоча попередні президентські вибори коштували близько 2 млрд грн. Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик. Чим обумовлена різниця у 20 раз? Чим мотивуються у ЦВК, коли називають таку суму? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Ключове питання не у бухгалтерії
Політолог Володимир Цибулько зазначив, озвучена ЦВК цифра у 20 млрд грн – це не просто арифметика, а політичний сигнал. Різниця у майже 20 разів порівняно з довоєнними виборами пояснюється не "подорожчанням паперу", а радикально іншими умовами проведення голосування.
"По-перше, безпека. Вибори під час війни – це укриття на кожній дільниці, резервні локації, охорона, обладнання, логістика в умовах постійної загрози обстрілів. По-друге, виборці за кордоном і ВПО: додаткові дільниці, персонал, транспортування, інформаційні кампанії. По-третє, кадровий фактор: оплата роботи членів комісій зросла, бо йдеться вже не про "громадську участь", а про роботу в умовах ризику. Додайте інфляцію, подорожчання енергії, зв’язку, друку й кіберзахисту – і кошторис роздувається", – зазначив експерт.
Володимир Цибулько наголошує, ключове питання не у бухгалтерії. Називаючи 20 млрд, у ЦВК фактично кажуть: вибори зараз – це надзвичайна операція, а не стандартна демократична процедура. Це аргумент не лише фінансовий, а й політичний – про готовність держави платити за легітимність у воєнний час і про те, чи не стане ціна виборів вищою за їхній результат.
Зекономити на вибори можна, якщо захотіти
Політичний експерт Світлана Кушнір так прокоментувала ситуацію:
"Якщо хочеш відмовити красиво – піднімай цінник у рази! Універсальна формула для будь-якого чиновника чи державної інституції".
Експерт говорить щодо виборів та їхнього суміщення, то із-за режиму воєнного стану в Україні вже "горить" переобрати не тільки президента, але і Верховну Раду, а найбільше – склад депутатських корпусів місцевих громад: від мерів міст до обласних рад. У нас купа великих міст без голів. Буквально.
"Трішки лукавлять нині в ЦВК, що не можна суміщати вибори: бо прецеденти в електоральній історії України були. Так у 1994 році українці обирали президента і склад рад місцевого самоврядування – сільські, селищні, районні, міські та обласні. У 1998 році проводили одночасно вибори до органів місцевого самоврядування та парламенту, точно так, як і 2006 року. Та, приклад, з недавніх виборів 2020 – вибори до місцевих рад і голів міст та дорадчий Референдум, результати якого потім знайшли вимоклими під дощами у якихось ангарах. Але ж гроші за це сплачено ж було. Тепер по видатках. Якщо зараз створювати нові дільниці у закордонному окрузі – багато українців точно не повернуться ще додому, а їхні голоси і участь – важливі, то організація процесу впаде на плечі дипломатів та консульств, а там у нас – некомплект і вакансії до 30% від загального складу. Якщо помножити на безпекові питання, то так, з 2 млрд може вирости десь ще до 3, адже із-за війни об'єктивно втрачено частину території, де вже не буде організації виборчого процесу. Ловіть думку – там вийде економія, яку треба перенаправити на збільшення кількості дільниць та забезпечення їхньої безпеки. Ну це точно не 20 млрд. Хай ще півмільярда піде на заходи кібербезпеки. Ну ось вам приблизно розрахунки", – зазначила співрозмовниця порталу "Коментарі".
Світлана Кушнір додає, звичайно, що є маса питань законодавства, які унеможливлюють зараз проведення виборів: хоч яких, чи президента, чи парламенту, чи ОМС, але на то і історичний момент у нинішнього, не старого, але підтоптаного складу Ради, аби це виправити.
"Як то кажуть – працюйте, народні обранці над текстами законів, Батьківщина вашої праці не забуде. А, ну і до Уряду питання: може досить тринькати гроші на греці-що типу Національний кешбек, чекапи й інше, ось диви і гроші на фінансування виборчих кампаній у державі знайдуться!", – підсумував експерт.
Раніше велика доля фінансувалася під час виборів лягала на донорські структури
Голова правління "Українського центру суспільних даних" Сергій Васильченко зазначив, якщо говорити про розрахунки, то їх обґрунтувати точно можуть ті, хто це декларує.
"Перше питання, яке виникає стоїть так: про які вибори ми говоримо – президентські чи парламентські? І тут доцільно співставити, скільки гривня коштувала раніше і, скільки зараз. Друге – зараз ще додається оргробота, потрібно докласти серйозних зусиль, щоб провести вибори. Адже відбулася велика міграція виборців", – зауважив експерт.
При цьому він закликає не забувати, що раніше велику частку витрат по організації та проведенні виборів брав на себе USAID. Тобто іноземні донори фінансували придбання ліцензій на програми для виборів. Хто зараз візьме на себе це фінансування – невідомо.
"Раніше велика доля фінансувалася донорськими структурами лягала на підготовку членів комісії, навчання членів комісії, програми були ОБСЄ. Так як той же USAID Трамп зараз зупинив, немає ясності, яку частку цих витрат візьмуть на себе європейські донорські структури. Тут було б доцільно питати Дубовика, який це заявив. Враховуючи його досвід, він уже не перший рік член ЦВК, ще раніше він очолював секретаріат ЦВК і якраз оргроботу достатньо добре знає. Тому я не підозрюю що в ЦВК щось завищують. Треба знати, що саме планують робити за 20 млрд, можливо модернізацію проводити або оплату ліцензій", – зазначив Сергій Васильченко.
Читайте також на порталі "Коментарі" - у Раді почали роботу над законом про вибори: деталі.