Про що говорить нова соціологія: чому заговорили про вибори

8 серпня 2026, 14:59 Кравцев Сергей

Змінилася послідовність лідерів у першій пʼятірці рейтингу електоральних симпатій

Президентські рейтинги вже почали жити власним життям — хоча виборчої кампанії офіційно ще немає. Нові соціологічні дослідження показали, наскільки стрімко можуть змінюватися позиції потенційних кандидатів: одні політики за лічені тижні опиняються серед лідерів, тоді як інші ризикують так само швидко втратити підтримку. Чи справді нинішні рейтинги можуть стати репетицією майбутньої президентської кампанії - і, хто здатен несподівано увірватися до числа головних претендентів? Видання "Коментарі" розбиралося у цьому питанні, вивчивши думки експертів.

Краше поки що забути про вибори

Політолог, політичний експерт Михайло Бесараб зазначив, цього тижня справді оприлюднили результати одразу кількох соціологічних досліджень щодо електорального рейтингу кандидатів в президенти України. Тепер це буде чудовий аргумент у дискусіях з дуже наївними людьми, які одержимі думкою про вибори і вважають, що результати наступних виборів можна спрогнозувати вже сьогодні. Щось прогнозують, до чогось приміряються.

"Погляньте, як змінилася послідовність лідерів у першій пʼятірці рейтингу електоральних симпатій. Ми бачимо, як майже з нульових позицій можна буквально влетіти в групу лідерів. Буквально за кілька тижнів. І це ж ще фактично нічого не було. Будьте впевнені, що так само з тієї групи лідерів може будь-хто й вилетіти, безповоротно. І так само за кілька тижнів. У майбутньому серед лідерів можуть зʼявитися дуже несподівані фігури", – зазначив експерт.

На його думку, таке було б малоймовірним за звичного мирного життя, але в умовах війни і повоєнних років можливо абсолютно все.

Михайло Бесараб зазначає, потрібно собі лише уявити, через що ми маємо ще пройти, щоб добратися до тих наступних виборів. Перелік обставин, які будуть впливати – дуже широкий.

"Якщо хочете виглядати адекватно, забудьте про вибори, не запитуйте і не розповідайте про них. Живіть війною, доки ми не перемогли", – констатував Бесараб.

Проблема Банкової – антиелекторат Зеленського розширюється

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак зазначив, соціологічні медіазмагання раніше були показником активної фази виборчої кампанії. Зараз це – фактично прихована виборча кампанія без дати голосування. Виборчий процес формально не запущений, але політична конкуренція, позиціонування, тестування рейтингів, формування образів кандидатів і мережева робота з майбутнім виборцем уже триває.

"А ті чи інші прізвища виникають для запуску так званого "bandwagon effect". Це класична дубова технологія, коли виборець схиляється до кандидата, який, за даними опитувань, має високі шанси на перемогу. Зрозуміло, що керування правильною вибіркою - це святе із святих в цій справі. Що варто враховувати? Те, що саме Банкова тримає пульт старту виборчого процесу: від прорахунку сценарію президентських виборів навіть під час воєнного стану до варіанту інтернет-голосування для певної категорії виборців, від миттєвої у часі кампанії до можливості зручної конвертації миру у виборчу упаковку. Тобто, поки Офіс президента контролює монобільшість, Кабмін і кволий хід мирного треку, у нього є здатність визначити будь-які вигідні під кон'юнктуру параметри та фон майбутнього виборчого процесу", – зазначив експерт.

За його словами, проблема Банкової – антиелекторат Зеленського розширюється і на ньому з'являються нові електоральні герої. Колективний стрес війни породжує компенсаторне бажання знайти винуватого в деконструкції власного життя. Тому фігура президента через оптику постійної присутності в темі війни та зовнішньої політики природньо стає чутливою у випадках неуспіхів та проблем. Процес цей об'єктивний.

"Насправді, це дуже дискусійне питання в опозиційних і владних штабах. Одні вважають, що Зеленський вже шансу на переобрання немає і йому потрібно думати про наступника. Інші схильні вважати Зеленського феніксом, здатним переломити політичний ландшафт на зло конкурентам, особливо у випадку настання позитивної тригерної події. Є закономірність, що на довіру, підтримку та рейтинг Зеленського, що не одне й те саме, позитивно впливають певні історії воєнного чи дипломатичного успіху, як то словесна перепалка із Трампом, Курська операція, "Павутина". Проблема лише, чи зможуть подібні ходи у майбутньому забезпечувати схожий ефект, який тримається 2-3 місяці від сили. І яка це має бути подія?", – зазначив Олег Постернак.

Він додає, електоральна історія має декілька цікавих кейсів, коли чинні глави держави із складними стартовими можливостями перемагали, але для цього потрібно було забезпечувати певні системні сприятливі фактори – контроль за медіа, впевнене виведення головних конкурентів з гонки, правові переваги тощо. В контексті руху в ЄС в нашій країні це зробити буде нереально. Тому прийдеться діяти політичними методами.

Також видання "Коментарі" повідомляло – якби президентські вибори в Україні відбулися найближчим часом, чинний глава держави Володимир Зеленський вийшов би до другого туру, однак у більшості змодельованих сценаріїв поступився б своїм потенційним опонентам. Про це свідчать результати дослідження Центру соціальних досліджень "Социс", проведеного з 28 липня по 2 серпня.

Теги: