Про що говорить нова соціологія: чому заговорили про вибори
Змінилася послідовність лідерів у першій пʼятірці рейтингу електоральних симпатій
Президентські рейтинги вже почали жити власним життям — хоча виборчої кампанії офіційно ще немає. Нові соціологічні дослідження показали, наскільки стрімко можуть змінюватися позиції потенційних кандидатів: одні політики за лічені тижні опиняються серед лідерів, тоді як інші ризикують так само швидко втратити підтримку. Чи справді нинішні рейтинги можуть стати репетицією майбутньої президентської кампанії - і, хто здатен несподівано увірватися до числа головних претендентів? Видання "Коментарі" розбиралося у цьому питанні, вивчивши думки експертів.
Краше поки що забути про вибори
Політолог, політичний експерт Михайло Бесараб зазначив, цього тижня справді оприлюднили результати одразу кількох соціологічних досліджень щодо електорального рейтингу кандидатів в президенти України. Тепер це буде чудовий аргумент у дискусіях з дуже наївними людьми, які одержимі думкою про вибори і вважають, що результати наступних виборів можна спрогнозувати вже сьогодні. Щось прогнозують, до чогось приміряються.
На його думку, таке було б малоймовірним за звичного мирного життя, але в умовах війни і повоєнних років можливо абсолютно все.
Михайло Бесараб зазначає, потрібно собі лише уявити, через що ми маємо ще пройти, щоб добратися до тих наступних виборів. Перелік обставин, які будуть впливати – дуже широкий.
Проблема Банкової – антиелекторат Зеленського розширюється
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак зазначив, соціологічні медіазмагання раніше були показником активної фази виборчої кампанії. Зараз це – фактично прихована виборча кампанія без дати голосування. Виборчий процес формально не запущений, але політична конкуренція, позиціонування, тестування рейтингів, формування образів кандидатів і мережева робота з майбутнім виборцем уже триває.
За його словами, проблема Банкової – антиелекторат Зеленського розширюється і на ньому з'являються нові електоральні герої. Колективний стрес війни породжує компенсаторне бажання знайти винуватого в деконструкції власного життя. Тому фігура президента через оптику постійної присутності в темі війни та зовнішньої політики природньо стає чутливою у випадках неуспіхів та проблем. Процес цей об'єктивний.
Він додає, електоральна історія має декілька цікавих кейсів, коли чинні глави держави із складними стартовими можливостями перемагали, але для цього потрібно було забезпечувати певні системні сприятливі фактори – контроль за медіа, впевнене виведення головних конкурентів з гонки, правові переваги тощо. В контексті руху в ЄС в нашій країні це зробити буде нереально. Тому прийдеться діяти політичними методами.
Також видання "Коментарі" повідомляло – якби президентські вибори в Україні відбулися найближчим часом, чинний глава держави Володимир Зеленський вийшов би до другого туру, однак у більшості змодельованих сценаріїв поступився б своїм потенційним опонентам. Про це свідчать результати дослідження Центру соціальних досліджень "Социс", проведеного з 28 липня по 2 серпня.