Закон про референдум: Зеленський виконав свою обіцянку чи створив нові проблеми

На сайті Верховної Ради 9 червня з'явився текст законопроекту президента України Володимира Зеленського про народовладдя. Експерти оцінили для видання "Коментарі" пропозиції глави держави в частині Всеукраїнського референдуму.

"Зеленський виконав одну з ключових своїх обіцянок"

Політтехнолог Олег Постернак, коментуючи проект закону України "Про народовладдя через всеукраїнський референдум", підкреслив, що минуле законодавство про референдуми виписувалось під політичну кон'юнктуру.

"Тому не дивно, що в 2018 році Конституційний Суд визнав закон про референдум неконституційним, – зазначає експерт. – Майже 30 років серед юристів і політиків йшли баталії щодо тлумачення норм Конституції про референдум. Були спроби використовувати інструментарій референдумів у вузьких політико-партійних інтересах з питань НАТО, землі й так далі. І тільки зараз з'явилася реальна можливість "заякорити" фундаментальний конституційний закон, зробивши його органічним і функціональним інструментом прямої демократії".

В цьому відношенні президент Зеленський виконав одну з ключових своїх обіцянок і вніс у Раду проект закону про народовладдя, вважає політтехнолог.

"Відрадно, що проект пройшов тривалу підготовку і обговорення, до якого були підключені Національна академія правових наук, вчені-конституціоналісти, міжнародна організація IFES, Венеціанська комісія. Він отримав позитивну оцінку з боку Швейцарії – країни з зразковою прямою демократією, – зазначає Олег Постернак. – Проект закону, дійсно, виписаний дуже професійно. В разі його прийняття парламентом, він стане революцією в українському конституційному праві, позаяк зруйнує багаторічну монополію кланових еліт на прийняття державних рішень".

Громадянське суспільство, вважає експерт, отримає добре прописаний механізм впливу на політику, що позитивно вплине на зміцнення демократичної практики і активістської політичної культури.

"Також слід зауважити, що вперше в історії референдумів в Україні передбачається впровадити інструмент електронного голосування з повним урахуванням можливих загроз з точки зору кібербезпеки, – каже Олег Постернак. – Один з найбільш важливих пунктів, який викликав багаторічні суперечки юристів і політиків – стаття 4, яка встановлює, що рішення референдуму не потребують затвердження якимось державним органом. Також у законопроекті є конкретні запобіжники, які не дозволять використовувати тимчасово окуповані території для впливу на організацію і проведення референдумів. Більшість норм, що стосуються організації референдуму, дуже схожі на аналогічні норми Виборчого кодексу".

"Люди отримають реальну можливість впливати на ключові рішення в державі"

Експерт Українського інституту політики (УІП) Владислав Дзівідзінський звертає увагу, що Зеленський виконав обіцянку, яка була однією із ключових.

"Він вніс законопроект, який сприяє народовладдю. Тепер рішення за парламентом, – підкреслює експерт. – Впевнений, президент буде активно лобіювати ухвалення законопроекту. У тому числі тому, що той повинен зупинити жорстку критику на адресу Зеленського щодо того, що він не зважиться подавати подібний законопроект. В якійсь мірі це попереджує політичній кризі, особливо у світлі місцевих виборів, коли місцеві еліти намагаються послабити центр. До того ж, "Європейська солідарність" і ОПЗЖ втратять опори для критики партії влади та президента. Сам же Зеленський буде будувати медійну кампанію якраз на ініціативах щодо народовладдя".

Прийняття цього закону, а також можливе прийняття низки інших важливих – відкликання депутатів, місцеві референдуми, електронні петиції – йде в загальній тенденції переходу до електронного голосування, вважає Владислав Дзівідзінський.

"Влада анонсувала прийняття закону про всеукраїнський референдум у межах цієї сесії. Це дасть важелі для реального народовладдя, – упевнений експерт УІП. – Звертає на себе увагу широка група учасників, яка може ініціювати референдум (не тільки політики, але і громадські організації), а також, що результати референдуму обов'язкові для прийняття. А не як у нас було в 2000 році, коли народ підтримав певні пропозиції, винесені на референдум, а парламент їх проігнорував. У разі ухвалення закону в такому вигляді, люди отримають реальну можливість впливати на ключові рішення в державі. Це – суттєвий крок до розвитку демократії".

За словами експерта, проект закону детально регулює питання проведення референдуму.

"Все виписано так, щоб не було спокус визнати ті або інші моменти запропонованого документа неконституційними, – підкреслює Владислав Дзівідзінський. – Позитивно і те, що пройшли широкі консультації, міжнародна експертиза. Залучили навіть Швейцарію, яка є країною-еталоном проведення референдумів. Це дає привід припускати, що на відміну від законів, прийнятих раніше в турборежимі, цей законопроект буде досить грамотним і збалансованим".

Експерт УІП відзначає, до дискусії навколо законопроекту закликали долучитися і політичних опонентів, щоб врахувати їх думку і знизити можливості для критики.

"Після прийняття змін у Виборчий кодекс (планується у липні) там можуть прописати можливість електронного голосування. Таким чином, Зеленський і монобільшість починають практику електронного волевиявлення із різних питань. Включаючи електронний референдум, – говорить Владислав Дзівідзінський. – Це дає можливість трансформувати електоральне поле, боротися проти брудних технологій (скупки на місцях), які працюють у час усіх виборів, і можуть викривляти думку на тому ж референдумі. З моєї точки зору, пропонований інструмент електронного волевиявлення – потужний камінь у фундамент побудови електронної демократії".

"Незабаром нас чекає референдум щодо Донбасу"

Політичний консультант, технолог, спеціаліст з GR Андрій Бодров називає важливим і очікуваним кроком заповнення лакуни (від лат. lacuna – "поглиблення", "западина", в цьому контексті – "дірка") в законодавстві, що зіяла на місці скасованого Закону про всеукраїнський референдум.

"Це – якщо говорити про факт. Якщо ж звернутися до форми і змісту, то враження виникають суперечливі, – підкреслює експерт. – З одного боку, пафос назви змушує перед прочитанням уявити собі систему заходів, дійсно імплементуючих партисіпативні підходи (передбачає активну участь громадян в управлінні й використання певних соціальних технологій – ред.) в різних сферах життя суспільства. Але реалії "набагато суворіші". Виявляється народовладдя – це тільки референдум. І – тільки всеукраїнський". А місцеві референдуми, які могли б стати інструментом "м'якого" вирішення багатьох болючих проблем, які розколюють суспільство, через голосування в регіонах (таким чином, знімають і головний біль центральної влади, і суперечності в сприйнятті цих проблем різних територіальних і соціальних груп) залишилися за бортом уваги ініціаторів законопроекту".

Ще одним фактором, що викликає сумнів, є, на думку Андрія Бодрова, поява положень про підготовку системи, що дозволяє проводити референдум дистанційним способом.

"Це абсолютна новела. І, начебто, прогресистський крок. Але саме він здатний викликати перекоси в репрезентації точок зору, залишаючи за бортом таких голосувань старшевікову аудиторію, – вважає політконсультант. – Усталена недовіра до "охайності" влади в справі проведення різних плебісцитів, накладаючись на неможливість на власні очі бачити процедури збору думок, навряд чи забезпечить підтримку цієї ініціативи".

Швидше навпаки, упевнений експерт: кожна з аудиторій, думка якої опиниться в меншості, буде мати можливість апелювати до "чистоти процесу".

"Поява в переліку проблем, які можуть виноситися на референдум, у тому числі, питань зміни території держави, наштовхують на думку про те, що "для цього все і писалося". Нагальність законопроекту, визначена президентом, внесення ініціативи дистанційного голосування, закріплення можливості голосувати територіальні зміни – все це, в сукупності, наштовхує на роздуми про те, що незабаром нас чекає референдум щодо Донбасу (Крим, швидше за все, залишать поки в стороні). Можливість інтернет-голосування, ймовірно, закладається під "легалізацію" думки про можливості участі в ньому громадян, які проживають на непідконтрольних територіях", – зазначає Андрій Бодров.

Чи буде референдум "чесним" способом визначення позиції громадян до проблеми війни на сході, чи стане інструментом "доказу" світовій спільноті непримиренної у відношенні до територіальних втрат позиції українців – покаже життя, резюмує експерт.

Нагадаємо, законопроект про всеукраїнський референдум Зеленський зареєстрував як невідкладний.

Читайте Comments.ua в Google News