Перезавантаження СБУ і Бюро економбезпеки: чому буксують законопроєкти

Законопроєкти про перезавантаження СБУ і про Бюро економічної безпеки продовжують буксувати. "Коментарі" дізналися в експертів, з чим це пов'язано, кому вигідно залишити все, як є — або ж провести косметичні зміни, перекрутивши первісну суть проєктів.

Фото: ВРУ

"Основна проблема — це відсутність бачення реформи та нової спецслужби від Офісу президента і самого Володимира Зеленського"

"На цьому тижні ВР України повинна була розглядати два дуже важливих і довгоочікуваних законопроєкти:" Про Бюро економічної безпеки України" і нову редакцію "про Службу безпеки України". Однак їх розгляд в черговий раз перенесено через наявну значну кількість критичних зауважень з боку народних депутатів", — зазначає колишній працівник СБУ і консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки Іван Ступак.

Коментуючи ситуацію навколо законопроєкту про СБУ, він нагадав, що робота над документом йде вже 14 місяців. Результатів з нетерпінням очікують громадськість, бізнес і міжнародні партнери. Але їх поки немає.

"Основна проблема — це відсутність бачення реформи та нової спецслужби від Офісу президента і самого Володимира Зеленського. Проєкт, звичайно, був внесений до Верховної Ради від імені президента. Але, по факту, сконструювала його команда особистого друга глави держави — Івана Баканова, який зараз керує СБУ, — пояснює експерт. — Після проведеної значної кількості робочих груп, напрацьований варіант законопроєкту перестав влаштовувати ОП, СБУ, міжнародних партнерів і громадськість".

Іван Ступак пояснює, що основні камені спотикання в проєкті — це розміри скорочення особового складу спецслужби, питання передачі слідства від СБУ в ДБР, позбавлення СБУ права втручатися в розслідування економічних злочинів, бажання СБУ нарівні з НАБУ і ДБР займатися пошуком активів, отриманих злочинним шляхом.

"Особисто главу СБУ влаштовує варіант проведення загальних косметичного ремонту спецслужби, — говорить експерт. — Зокрема, передбачається залишити без змін наявний функціонал, підрозділи з боротьби з економічними злочинами, організованою злочинністю продовжать своє існування в структурі".

За словами Івана Ступака, пропонується і додасться ряд драконівських і необґрунтованих повноважень, наприклад:

- зліт, посадка або транзит через територію України судна цивільної авіації (пасажирські літаки, вертольоти, і ін.) — з дозволу Державіаслужби й тільки на підставі дозволу від СБУ;

- анулювання ліцензій на теле- й радіомовленні, зняття кандидатів і партій з виборів — без рішення суду на підставі тільки письмового подання СБУ про проведення телеканалом, партією або кандидатом сепаратистської, диверсійної або розвідувально-підривної діяльності;

- співробітники СБУ і ті особи, які співпрацюють з ними, можуть отримати можливість вільно переміщувати через кордон, а також придбавати, зберігати, переміщати, реалізовувати предмети, вилучені з обігу (радіоактивні матеріали) або обмежені в обігу (підакцизна група товарів, обіг яких відбувається на підставі ліцензії).

Не все просто з законопроєктом про Бюро економічної безпеки України, який готували до другого читання.

"На порядку денному створення суперадміністративного монстра, який отримає монопольне право здійснювати тиск на бізнес, — вважає Іван Ступак. — БЕБ забирає на себе всі повноваження в розслідуванні економічних злочинів у МВС, СБУ і ДФС. Ключовий камінь спотикання полягає в неймовірному бажанні Офісу президента включити новий орган у вертикаль глави держави, що прямо суперечить Конституції України. Президент бажає одноосібно контролювати новий орган, проте таке бажання, в доступному для огляду майбутньому, закономірно натрапить на оскарження в Конституційному Суді України. Він, напевно, визнає таку норму неконституційною, що призведе до чергового паралічу державної системи".

"Закони всі прописуються під "бізнес" силовиків"

На думку заступника директора Українського центру соціальної аналітики Валерія Песецького, будь-яка реформа в нашій країні проводиться поза контекстом процесів, проти яких ця реформа повинна спрацювати.

"Простіше кажучи, за маніловським принципом: а було б добре повністю здолати в Україні корупцію, наприклад. І що? Створили цілу антикорупційну систему, на утримання якої витрачається вже кілька років мільярди гривень в рік. Але де результати для держбюджету в плані повернення вкрадених коштів? Де вироки для віп-корупціонерів? — запитує заступник директора УЦСА. — Вся антикорупційна система вбудувалася в процес кришування бізнесу і чиновників. Показовий приклад — мер Одеси Труханов, який тільки на покупку будівлі приміщення заводу Краян поклав собі в кишеню майже сотню мільйонів гривень з бюджету міста. І що, він сів або позбувся посади? Ні. Просто включив в частку антикорупціонерів. І уникнув заслуженого вироку. Як і тисячі таких же казнокрадів по всій країні".

Порушення кримінальних справ давно в Україні перетворилося на засіб шантажу і вимагання з боку всього силового блоку, впевнений Валерій Песецький.

"Справи відкривають, збирають доказову базу, виключно для того, щоб потім продати їх закриття дорожче. Що ж змінить чергова реформа СБУ, поява нової структури БЕБ? Чи зупинить феномен зрощування бізнесу з його "дахами"? Ні. Просто зросте кількість "дахів" і цифри для бізнесменів в їх "годуванні". Тож новий закон, в якому вигляді він би не був прийнятий, послужить процесу зростання корупції в силовому блоці, а не убезпечить бізнес від наїздів з метою грабежу, — вважає експерт. — Власне і закони всі прописуються під "бізнес" силовиків. Будь-яка стаття або новація розглядається не з точки зору ефективності роботи для правоохоронців. А виключно з позиції: у кого яка ніша "кришування" піде, і у кого вона тепер з'явиться".

За це, підкреслює Валерій Песецький, і йде бодання у лобістів законів у Раді.

"Будь-яка зміна в законодавчому полі також веде до створення нових робочих" дохідних місць ". За них теж завжди йде боротьба. Вони ж, до слова, потім ще і продаються тими, хто призначає. Тому і нинішня метушня навколо законів про СБУ і БЕБ має ті ж причинні коріння", — резюмує експерт.

Нагадаємо, КСУ має намір незабаром відновити засідання: чи чекати нових резонансних рішень.