Новий рейтинг партій - новий лідер: чи можна вірити соціологам

Нові рейтинги (від КМІС) показали чергові дива. У лідерах — "Євросолідарність" (18,1%), далі йдуть "ОПЗЖ" — 16,8%, "Слуга народу" — 15,5%, "Батьківщина" — 13,2%, "Сила і честь" — 6,3% і "Радикальна партія Ляшка" — 5,2%. Це вже четверте соцопитування від відомих соціологічних компаній з початку лютого. "Коментарі" з'ясували в експертів, про що говорить така динаміка і різноманітність результатів (у Центру Разумкова в лідерах — "Слуга народу", у соціологічної групи "Рейтинг" та "Української соціологічної групи" — лідирує ОПЗЖ).

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Детально, до відсотка, ми дізнатися справжні рейтинги не можемо"

Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк зазначає, що в лютому динаміка соцопитувань, дійсно, велика. Але не бачить в цьому нічого поганого.

"Просто весь січень всі відпочивали, а зараз намагаються максимально показати рейтинги, — пояснює він. — Детально, до відсотка, ми дізнатися справжні рейтинги не можемо. Але завдяки великій кількості досліджень хоча б розуміємо тренди. Таке собі середнє арифметичне".

Микола Давидюк підкреслює, що політична реальність з початку лютого змінилася. І то ж закриття каналів, пов'язаних з ОПЗЖ, ще не зіграло свою роль у перевазі респондентів.

"Правда, оприлюднене вчора опитування КМІС, яке проводився протягом 5-7 лютого, вже показує деякі тенденції. Ті ж мінус 4% в ОПЗЖ. Думаю, насправді більше. Просто не до всіх людей ще спустився цей меседж, не відбулося осмислення того, що відбувається", — вважає Микола Давидюк.

"Оцінки та позиції стають все більш емоційно насиченими та контекстно залежними"

Політичний соціолог, кандидат політичних наук Олексій Полтораков вважає, що така зовні досить строката електоральна картина свідчить, перш за все, про досить традиційну для нашого суспільства недовіру до партійно-політичних структур.

"Цим і пояснюються деякі розбіжності в отриманих авторитетними соціологічними службами даних, — пояснює експерт. — Адже в умовах карантину та похідного зменшення можливостей безпосереднього, "живого" спілкування (з родичами, друзями, колегами), у нашого суспільства об'єктивно збільшився і суб'єктивно загострився інтерес до новин, в т.ч. політичним".

Через це, оцінки та позиції стають все більш емоційно насиченими й контекстно залежними, прив'язаними до тут-і-тепер одержуваної з медіа яскравою "картинці", зазначає Олексій Полтораков.

"З одного боку, у суспільства в умовах затяжної та все глибшої кризи проявляється традиційний запит на "сильну руку", авторитетного і впевненого в собі лідера, який апелює переважно до традиційних цінностей. Показово в цьому сенсі, зокрема, те, що "партія реаліста Смешка" більш-менш явно випереджає "партію популіста Ляшка". На жаль, нинішня влада запропонувати українському суспільству запитуваного "сильного лідера" не може (силач Вірастюк, зрозуміло, не береться до уваги), — в т.ч. через визначально закладені в її основу і дотепер використовується "формули" відбору. Це нагадує скоріше "кастинг", що не припиняється орієнтацію на показники впізнаваності, популярності, — підкреслює експерт. — З іншого боку, все більш виразною стає втома суспільства від ідеологічного популізму, на гребені якого до влади прийшла "зелена" команда, а в її фарватері — серйозний відсоток голосів набрала і досить одіозна ОПЗЖ".

Раніше стало відомо, як в Україні замовляють соціологічні опитування.