Колаборанти на українських машинобудівних заводах: експерти пояснили причини явища

Дедалі частіше з’являються повідомлення про оголошення підозр ключовим особам українських машинобудівних заводів у співпраці з Російською Федерацією після 24 лютого. Досить згадати оприлюднення аудіозаписів телефонних розмов президента "Мотор Січі", що підтверджували його співпрацю з ворогом; вилучення документів про поставки Вінницьким агрегатним заводом обладнання для ремонту техніки окупантів, оголошення підозри доньці ексміністра оборони в експорті її підприємствами товарів та обладнання для російського ВПК… Ці факти ще потребують розслідування і справедливого вироку, але тенденція насторожує. “Коментарі” поцікавилися в експертів, чому менеджемент українських машинобудівних заводів схильний до колаборації з ворогом. 

Фото: https://pixabay.com/

Віталій Бала припускає, що вказані факти відбувалися за мовчазної згоди представників влади та при підтримці роботи ЗМІ "п'ятої колони". 

"Українська контррозвідка, яка присутня на таких заводах, була в їх схемах — тобто вибрала гроші, а не служіння країні. Крім того, будьмо відвертими, дуже багато дозволялося в інформаційному просторі говорити, писати такі речі, які б створювали враження, що подібне зійде з рук. Мовляв, що б не робилося, все рівно росія в Україну прийде. Це, думаю, теж зіграло роль", — поділився думками політолог.

Він висловив сподівання, що на таких важливих українських підприємствах посилять контрозвідувальні заходи. 

Військовий експерт Олег Жданов наголошує: за вісім років війни з рф уряд не зробив ревізію поставок з вітчизняних заводів.

“Треба було ще в 2014 році, коли запроваджували санкції, провести аудит всіх торгово-економічних відносин з рф і максимально виключити всі домовленості стосовно товарів подвійного призначення або товарів воєнного призначення.А в нас за вісім років обсяг товарообігу з рф зріс”, — обурюється експерт. 

Нещодавно в ГУР МО заявили, що рф атакувала Україну українськими снарядами. За словами Скібіцького вони потрапили до рук ворога в межах "Будапештського меморандуму".