Уряд вирішив контролювати викиди парникових газів в Україні: чим це обернеться

Кабінет міністрів України прийняв три нормативно-правові акти, спрямовані на створення системи прозорого і коректного обліку викидів парникових газів промисловими підприємствами. Так, з 2021 року великі і середні промислові підприємства зобов'язані будуть готувати плани з моніторингу викидів парникових газів і затверджувати їх в Міністерстві захисту навколишнього середовища і природних ресурсів. Експерти для порталу "Коментарі" оцінили це рішення, в тому числі закладені в ньому корупційні ризики.

Викиди парникових газів в контексті Угоди про асоціацію з ЄС

Керівник відділу клімату і транспорту Центру екологічних ініціатив "Екодім" Євгена Засядька пояснює, що запуск системи моніторингу, звітності та верифікації парникових газів (МЗВ) є частиною Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

"До цього моменту підприємства вважали за різними методиками свої викиди. Не було передбачено органу, який міг перевіряти звіти. Це створювало ризики для отримання коректних даних, — зазначає експерт. — Запуск такої системи дає можливість отримати прозорий облік викидів парникових газів. Далі на його підставі повинні бути розроблені механізми, які б стимулювали скорочення викидів".

Євгенія Засядька нагадує, що у 2016 році Україна підписала Паризьку угоду, яке ставить за мету не допустити підвищення глобальної температури на 1,5 (2) градуси за Цельсієм до кінця сторіччя. Для цього всі країни світу повинні скоротити свої викиди в половину до 2030 року, і стати вуглецево нейтральними до 2050-го. Тому, наголошує еколог, система МЗВ є першим кроком, який надалі повинен спонукати підприємства до модернізації.

"Зараз в Україні встановлений податок на викиди двоокису вуглецю. Це один з механізмів до скорочення викидів. Але податок цей у нас один з найменших у світі. Він повинен бути обов'язково збільшений, якщо Україна хоче слідувати взятим на себе міжнародним зобов'язанням. А система МЗВ допоможе отримати дані про фактичні викиди", — резюмує Євгена Засядька.

Ринок повинен працювати вже 3 роки

Про те, що створення в Україні повноцінного ринку торгівлі викидами — наш борг, що це передбачено в Угоді про асоціацію з ЄС, нагадує і Олександр Вовченко. Більш того, цей ринок мав би працювати ще з 2017 року. Але віз і нині там.

"Уряд визнав, що на сьогодні в державі немає реальної інформації про обсяг викидів парникових газів в Україні. І бюджет, можливо, недоотримує податки зі понаднормових викидів. Але основною і головною проблемою є зменшення цих викидів, — впевнений економічний експерт. — А це можливо тільки шляхом підвищення енергоефективності та розвитку поновлюваних джерел енергії".

І тут виникає конфлікт інтересів, підкреслює Олександр Вовченко. Адже найбільшими забруднювачами довкілля є учасники ринку теплової енергетики, металургійні, нафтові та цементні підприємства, які зацікавлені в утриманні своєї ринкової влади.

"Тому від великих і середніх промислових підприємств України потрібно вимагати не формальних планів і звітів про викиди, а плани модернізації підприємств з метою скорочення цих викидів. А паралельно розвивати ринок відновлювальних джерел енергії, — говорить експерт. — Крім цього, владі потрібно розвивати реальну кліматичну політику. Захист навколишнього середовища — це захист населення, і це питання має стати ключовим. Страшно дивитися на статистику захворювань українців у забруднених регіонах. Це найбільше повинно хвилювати чиновників в питанні викидів, а не красиві цифри від монополістів".

Уряд взявся за справу

Похвальним називає бажання уряду навести лад у цій сфері аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль. Він підкреслює, що до сьогоднішнього дня не існувало єдиної методики підрахунку викиду парникових газів в атмосферу.

"Природно, при цьому підприємства вважали так, як їм було зручно. Говорити про будь-якої об'єктивності взагалі безглуздо, тому що контролю, як такого не існувало, — зазначає аналітик. — Ну, хто ж буде платити більше, коли можна платити менше? "

За словами Володимира Коваля, розв'язання проблеми стало особливо актуальним минулого року, коли ввели податок за кожну тонну шкідливих викидів (до цього існувала тільки система штрафів). Але, підкреслює експерт, необхідно навести порядок, перш за все, в методичному забезпеченні процесу: єдина методика підрахунку, сертифіковані технічні засоби контролю, методи і періодичність перевірок і т.д.

"Крім того, прийняті урядом нормативні акти несуть корупційні ризики, — упевнений економіст. — Вдумайтеся, підприємства роблять моніторинг і складають звіти, їх перевіряють незалежні експерти (до речі, взагалі незрозуміло — хто або що це), і в кінці — міністерство затверджує звіт. Не важко уявити, що на кожному етапі буквально "пахне" брудними грошима ".

Володимир Коваль нагадує, що уряд, за твердженням самих представників Кабміну, живе в епоху діджіталізаціі.

"Ось і розробили б механізм автоматичного обліку і контролю, щоб прибрати корупційну складову, як таку, — говорить аналітик. — Але відставити "старі граблі" в сторону не виходить. Благими намірами ситий не будеш. Тому, надії уряду не тільки поліпшити екологічну обстановку, але та отримати нове джерело доходу в бюджет, є безпідставними ".

Раніше "Коментарі" писали, що екологічна тематика може стати однією з головних в передвиборній кампанії на майбутніх місцевих виборах цієї осені. Таку думку в ефірі "5 каналу" висловив політолог Кирило Сазонов. За його оцінками, в Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі різні політсили однозначно спробують скористатися питаннями екології для досягнення політичних цілей. У тому числі — для виведення людей на вулиці.