В Україні зійшлися гілки влади: що відбувається навколо КСУ і чому це небезпечно

Топ-темою останніх днів стали не результати виборів, а рішення Конституційного суду України (КСУ) щодо е-декларацій і реакція на це з боку вищої виконавчої влади. Що саме відбувається, а також до чого все це може привести, розбиралася видання "Коментарі".

Конституційний суд України

КСУ розбрату: хронологія подій

Для початку відтворимо хронологію подій, які в останні дні змінювалися з калейдоскопічною швидкістю.

1. Ще 4 серпня поточного року в КСУ надійшло подання від 47-ми народних депутатів України (44 представники "Опозиційної платформи — За життя" Віктора Медведчука, 2 — з групи "За майбутнє", а також один позафракційний). У ньому пояснювалося, чому певні положення законів, пов'язаних з антикорупційним органами, не відповідають Конституції (на думку тих, хто подав це подання). Раніше практично ті ж люди оскаржили призначення Артема Ситника головою НАБУ, а також ряд інших моментів, що мають відношення до органів по боротьбі з корупцією в Україні.

2. У розпал післявиборних баталій в Україні та передвиборних в США (які мали величезний вплив на побудову антикорупційної структури в нашій країні), КСУ приймає рішення, що кримінальна відповідальність за декларування завідомо недостовірних даних, а також навмисне неподання декларацій — це надмірне покарання для таких правопорушень. Мовляв, деякі функції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) можуть порушувати незалежність суддів. І взагалі "невтручання виконавчої та законодавчої гілок влади у справи судової гілки влади є важливим фактором забезпечення реальної незалежності судової гілки влади та безпосередньо суддів". Такі ось аргументи. Згідно з рішенням, прийнятим 27 жовтня, ряд положень антикорупційного законодавства, в тому числі ст. 366-1 Кримінального кодексу (те ж е-декларування), визнані неконституційними. Зокрема, скасовуються повноваження НАЗК на повну перевірку і моніторинг способу життя чиновників і політиків, відповідальність за недостовірне декларування.

Простою мовою, що саме вирішив КСУ, пояснив міністр юстиції України Денис Малюська, розвіявши деякі міфи. У тому числі — про нібито скасування електронних декларацій і кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

3. У НАЗК заявили, що КСУ позбавив їх доступу до Держреєстру, необхідного для проведення спецперевірки декларацій кандидатів на керівні посади в органах влади. Простіше кажучи — паралізував роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату. Ще простіше — результати виборів не зможуть втілитися в реальність. Та й взагалі призначити когось на певну посаду стане неможливо.

4. В один голос представники Офісу президента, партій "Слуга народу", "Голос" і "Європейська солідарність" заявили, що подібне рішення КСУ ставить під загрозу проведену з 2014 року антикорупційну реформу. І під сумнів — створення відповідних органів (НАБУ, САП, ДБР). Пішли недвозначні сигнали з Заходу, який чимало вклався в наших антикорупціонерів. Мовляв, дограєтеся ... І безвізу позбудетеся, і кредитів, і ще багато чого.

5. На екстрено скликаному 29 жовтня засіданні РНБО її секретар Олексій Данилов зазначив: ряд рішень КСУ дає підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до вирішення КСУ. Того ж вечора Кабмін прийняв розпорядження, яким зобов'язав НАЗК невідкладно відновити доступ для громадян до реєстру декларацій.

6. Президент подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які взяли резонансне рішення від 27 жовтня і почати процес відбору нових суддів.

7. ДБР викликало керівника КСУ Олександра Тупицького для допиту на 2 листопада. А той заявив, що поданий Зеленським законопроект має ознаки конституційного перевороту в Україні, що на суддів чиниться тиск з ОП.

КСУ розбрату: на захист суддів

Аргументи на захист рішення КСУ висловлювали й самі його судді, і різного роду експерти: політичні, юридичні і так далі.

Підкреслювалося, що:

— КСУ діяв за законом, виконуючи свої функції так, як прописано в Конституції;
- декриміналізація незаконного збагачення відповідає європейській практиці (за подібні економічні злочини караються, як правило, штрафом з конфіскацією);
- різка реакція вищої виконавчої влади на прийняті рішення є дискримінацією конституційної юрисдикції країни, тиском і прямим втручанням в роботу судової системи;
- "антикорупціонери" демонструють марність, обходяться української скарбниці в величезні суми, мізерно її наповнюючи, і повністю підконтрольні західним кураторам, як і наглядові ради в держкомпаніях. Тому, за своєю суттю, суперечать Конституції України;
- ніхто не має права проводити ревізію рішень КСУ, які підлягають виконанню в обов'язковому порядку.

Цікаво, що навіть глава Мін'юсту визнав, що законодавча ініціатива президента щодо звільнення суддів КСУ — це більше про політику, ніж про юридичні норми.

Але інакше, мовляв, в нинішніх умовах — ніяк. Справа, на думку Дениса Малюськи, за підтримкою з боку парламенту (ОПЗЖ, "Батьківщина", частина СН будуть проти) і суспільства.

КСУ розбрату: судді звинувачуються в ...

Прихильники "кавалерійського наскоку" Зеленського і Ко на КСУ, мають свої аргументи. На їхню думку:

— ряд самих представників КСУ замішані в корупційних правопорушеннях;
- проросійські сили в спайці з частиною олігархату націлені на демонтаж антикорупційних реформ;
- руйнування антикорупційних інституцій негативно відіб'ється на відносинах України з Заходом, влившись чимало коштів в наші реформи та виділив велику кількість траншів за умови запуску цих реформ, які тепер намагаються відіграти назад;
- КСУ, рішення якого виглядає особливо демонстративно на тлі недавнього опитування від Зеленського (з довічним для топ-корупціонерів), давно потрібно ліквідувати як інститут, тому що дуже сумнівних рішень він приймав і приймає чимало;
- якщо залишити все як є, виконувати резонансне рішення КСУ дослівно, ми отримаємо колапс на всіх рівнях.

Тобто, діючи в рамках закону, ми фактично втратимо підтримку Заходу, ще більше ослабимо нашу і без того несильний виконавчу владу, підтримаємо корупціонерів. І все це — на фонді пандемії, дірявого бюджету, загасаючої економіки, що розгорається політичної кризи. І так — війну ніхто не відміняв.

КСУ розбрату: гра в монополію

Рішення чергового завдання, підкинуте Зе-команді і всій Україні, не виглядає простим. Але щось робити треба. І бажано — не тільки швидко, але і якісно.

При цьому політконсультант підкреслює, що всі перераховані вище кроки не швидкі в реалізації і вимагають обґрунтування. Але цілком можливі при реальній монополії влади. Той же Кабмін своїм рішенням цілком здатний відновити роботу системи е-декларування, що ми й спостерігаємо.

На думку політичного експерта Світлани Кушнір, ми зайшли в дуже потужний шторм.

Світлана Кушнір також підкреслює, що дисбаланс сил влади діє як вірус, моментально роз'їдаючи суспільно-економічні та політико-правові відносини в Україні.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський у відкриту почав війну з Конституційним судом України за рішенням про закриття е-декларацій чиновників. "Коментарі" дізналися у експертів, що це означає для країни, хто і проти кого грає резонансними судовими рішеннями, і чим це може закінчитися.