Підозра Порошенку: які перспективи протистояння екс-президента і ДБР
Експерти пояснили, хто залишиться в плюсі, а хто в мінусі після оголошення підозри п'ятому президенту України Петру Порошенку
Сьогодні, 10 червня, Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру п'ятому президенту України, лідеру партії "Європейська солідарність", нардепу Петру Порошенку. Експерти оцінили перспективи справи, а також – хто в плюсі, а хто в мінусі від ситуації.
Нагадаємо, що Порошенко прибув на допит в ДБР як свідок у кримінальному провадженні щодо прихованого переміщення через кордон України колекції із 43 картин всесвітньо відомих художників. В результаті йому спробували вручити підозру в справі про призначення на посаду заступника керівника Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.
В ДБР заявили, що будуть наполягати на запобіжному заході для п'ятого президента України у вигляді утримання під вартою.
"Більше грає роль політична доцільність, а також наближення місцевих виборів"
Керівник Центру аналізу і стратегій (ЦАіС) Ігор Чаленко підкреслює, що Семочко є яскравим і неоднозначним спогадом для суспільства про останні два роки президентства Порошенка.
"Завдяки журналістським розслідуванням ще в жовтні 2018 року на поверхню спливли цікаві факти про особистий добробут Сергія Олексійовича, а також зв'язки його родичів з окупованим Кримом, – нагадує експерт. – Було навіть зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368-2 (незаконне збагачення). Але сьогоднішня підозра, про яку було повідомлено Порошенку, не має нічого спільного з резонансом дворічної давності".
Слідчих ДБР зацікавив сам факт призначення Семочка першим заступником Служби зовнішньої розвідки.
"Як на мене, тут роль президента носить більше церемоніальний характер, – говорить Ігор Чаленко. – Оскільки відповідно до ст. 6 профільного закону про Службу зовнішньої розвідки, перший заступник та заступники голови служби призначаються президентом за поданням голови служби. В той момент це був Єгор Божок. Очевидно, якщо у слідства є питання, то саме до останнього. До речі, пан Божок успішно пережив транзит влади і сьогодні несе службу на посаді заступника глави МЗС".
Керівник ЦАіС також зазначає, що саме в той період 2018 року була створена окрема посада другого першого заступника голови СЗР.
"Можливо, це питання також вирішили підв'язати до справи, - розмірковує Ігор Чаленко. – Тим не менш, справу проти Порошенка щодо кейсу Семочка було анонсовано ще колишнім головою ДБР Романом Трубою, який в свою чергу оскандалився злитими записами, де чітко звучить його зацікавленість у відкритті нових справ проти того ж Порошенка. Чому сьогодні ДБР та Офісу Генпрокурора зробили ставку саме на цю справу – зовсім незрозуміло. Також, як і вимога про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Хоча після "галерейного" кейса (скандальний візит представників ДБР на виставку картин з "картинної справи" проти Порошенка – ред.) оцінювати їх дії досить складно. Очевидно, більше грає роль політична доцільність, а також наближення місцевих виборів".
"Влада тільки множить помилки"
Політолог Володимир Цибулько нагадує, що очолювана Порошенком парламентська фракція партії "Європейська солідарність" ініціювала збір підписів у Верховній Раді за відставку уряду Шмигаля. Не виключено, що тиск на п'ятого президента пов'язаний саме з цим, відзначає експерт.
"Шмигаль – дуже контроверсійна постать, і удари по ньому досить відчутно б'ють по Зеленському, – пояснює Володимир Цибулько. – Тактика ЄС у цьому сенсі здатна приносити дивіденди не тільки на загальнонаціональному рівні, але й посилює позиції партії на місцевих виборах. Адже справа не в усуненні Шмигаля, а в ослабленні позицій влади напередодні місцевих виборів. І тут ЄС розіграла тривалий сценарій, здатний приносити постійні інформаційні "плюшки", створюючи постійну точку удару по позиціях влади в цілому".
Експерт підкреслює, що ДБР порушила процедуру, коли замість персонально генпрокурора пішла вручати підозру в офіс Порошенка. У результаті нічого не вийшло.
"А адвокати Порошенка отримали суперпривід для оскарження дій влади, – зазначає Володимир Цибулько. – Витягнувши з-під сукна справу Семочка, та ще й так незграбно її подавши, влада дала себе зловити на протиході. Порошенко таке любить. Він такі ситуації виграє на раз. Тим більше, що помилившись на картинах, помилившись на Семочкові, влада з цих рейок не зійде. Вона тільки множить помилки, доводячи справу до Європейського суду з прав людини".
"Міжнародна ганьба і дискредитація правоохоронної системи"
Політичний експерт Сергій Таран розмірковує наступним чином: "Влада думає, що вона виграє, "полюючи" на Порошенка. Але насправді, вона програє, показуючи, що в Україні діє машина репресій, а не машина боротьби з корупцією".
За словами Сергія Тарана, з приходом Зеленського до влади практично постійно спалахують корупційні скандали за участю його оточення або представників партії "Слуга народу".
"То хабара нардепам у конвертах, то торгівля посадами, то прямі вказівки поліції, – нагадує політексперт. – Але це все спускається на гальмах. Зате проти Порошенка розв'язали справжній "хрестовий похід". Причому пошуком доказів особливо не заморочуються".
Сергій Таран зазначає, що в Україні практично будь-яка влада використовує виборче правосуддя: своїх не "карає", а "чужих" – обов'язково-показово.
"Почали з картин, закінчили призначенням Семочка. Як кажуть, "докопалися до мишей"... Якщо б на тлі всього цього в країні були реальні дії щодо боротьби з корупцією, правоохоронної реформи. А так... Перспективи – міжнародна ганьба і дискредитація правоохоронної системи", – резюмує політексперт.
Нагадаємо, з'явилося рішення суду про примусовий привід Порошенка на допит.