Олігархи при владі: хто найбільше впливає на президента і парламент

Експерти впевнені, що деякі із одіозних олігархів дещо зменшили свій вплив на те, що відбувається в Україні

Про вплив представників олігархії на українську владу ходить чимало чуток. Варто розібратися, як же справи йдуть насправді. Хто з українських олігархів (і як) зміцнив останнім часом свої позиції в Офісі президента і парламенті? Чи справді нас незабаром чекає жорсткий переділ сфер впливу, де активи Фірташа, Коломойського, Ахметова можуть бути перерозподілені на користь когось із них або інших гравців? Видання "Коментарі" поглибилося у вивчення даного питання за допомогою експертів.

"Коломойський зараз в стані перманентного з'ясування відносин із президентом"

Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій, переможець голосування "Топ-50 політичних експертів та аналітиків України" на порталі "Коментарі" Олексій Голобуцький вважає, що Ахметов посилив позиції, а ось Коломойський — послабив.

"Зрозуміло, що все не публічно. Якщо виходити з голосувань, видно, що Коломойський зараз в стані перманентного з'ясування відносин із президентом. Після американських санкцій проти Дубинського, після непорозумінь з американським правосуддям у самого Коломойського, після непрозорих натяків, які зараз звучать на його адресу, він може не просто ослабнути, але і втратити щось зі своєї імперії. Але виходячи з того, що у цієї влади немає стратегій, є лише метання з боку в бік, важко сказати, чи втратить. Поки ж Коломойський залишається при своїх комерційних інтересах", — говорить Олексій Голобуцький.

Що стосується Ахметова, то поки Шмигаль — прем'єр, все у того буде в порядку, впевнений політтехнолог. До того ж, підкреслює він, до Ахметова, на відміну від Коломойського, у американців немає питань. Тому ситуація олігарха-переселенця з Донецька — більш стійка.

"Що стосується Фірташа, про якого недавно голосно заговорили у зв'язку із підвищенням тарифів на газ (а газзбути — його вотчина), навряд чи будуть намагатися віджати його бізнес. Хоча зробити це, коли людина за кордоном (в Австрії), та ще й екстрадиції якого домагаються Штати (США звинувачують Фірташа в дачі великого хабара в обмін на ліцензії на розробку родовищ титану в Індії — ред.), при бажанні можна. Але я сумніваюся, що Зе-влада, рейтинги якої обнуляються все більше через непродумані рішення і відсутність стратегій, на це здатна. Тим більше, що в тій же фракції "Слуги народу" є представники різних олігархів. І Коломойського, і Ахметова, і Пінчука, і, можливо, Фірташа (хоч останніх більше в ОТЗЖ). У всіх — свої інтереси. За тим і йшли в Раду — лобіювати свої інтереси або інтереси інших людей", — підкреслює Олексій Голобуцький.

За його словами, так чи інакше всі олігархічні групи намагаються зрозуміти, в чому полягають конкретні апетити оточення Зеленського. І як їх задовольнити. І чи можуть у відповідь реально допомогти "повирішувати" ті чи інші питання.

"Куди вагомішими стали нові, некласичні олігархи"

"За останній рік сильно зміцнив позиції Ахметов. Став, по суті, головним придворним олігархом в Офісі президента, — говорить експерт Українського інституту політики (УІП) Микола Спиридонов. — Його телеканали виглядають більш збалансованими, ніж ті, що належать іншими українським олігархам. І досить явно демонструється там, що він — на боці влади. Відчувається Ахметовський вплив і на частину представників фракції СН, і на деяких позафракційних депутатів".

У Коломойського відносини із Зеленським ускладнилися, зазначає експерт УІП. Відповідно — ослаб і вплив Ігоря Валерійовича.

"Коли Зеленський прийшов до влади, здавалося, Коломойський зжере Ахметова. Ставки останнього на виборах не зіграли, а Коломойський, навпаки, провів чимало багнетів в Раду. Але потім почалися тертя, а зараз ще історія з Дубінським... Втім, не можна сказати, що Коломойський зовсім в опалі, — зазначає Микола Спиридонов. — Нещодавно президент особисто рекламував Буковель, частина якого належить Коломойському. У Раді він контролює значну кількість депутатів. І все ж становище хитке. Недарма в кулуарах ходять чутки, що Коломойський почав дружити з Медведчуком. Санкції дістали, думає, куди можна відступити. Дивиться, в тому числі, в сторону Росії. До речі, структура володіння каналом "1+1" — теж показник. Відомо, що співвласником "плюсів" є Медведчук. Локально вони цілком можуть діяти спільно. У політиці, як то кажуть, немає вічних ворогів і друзів, зате є вічні інтереси".

Що стосується Фірташа, то на думку Миколи Спиридонова, цей олігарх є зараз, скоріше, мильна бульбашка, ніж реальну силу.

"Якщо раніше говорили про групу Фірташа-Льовочкіна, то зараз це, схоже, група Льовочкіна-Фірташа, — зазначає експерт. — Куди вагомішим стали нові, некласичні олігархи. Ті ж Гереги, власники Епіцентру. Те, що вони під час локдауна не зупиняли торгівлю, коли інші зупинили — говорить про певний вплив Герег на Офіс президента. Правда, в Раді на них орієнтується не багато депутатів".

Зазначає експерт і активність власника агро-імперії Юрія Косюка, близького до Порошенка.

"Нещодавно знизили частково податки для аграріїв. Можливо, до цього доклав руку і Косюк, — вважає Микола Спиридонов. — На ВР традиційно впливає Пінчук. Партія "Голос" — спільний проект його і групи Сороса. Але їхні позиції ослабли, коли їхні ставленики (уряд Гончарука) пішли з влади на початку 2020-го".

За словами експерта, децентралізація призвела до того, що регіональні еліти теж починають впливати на президента, на ВР, на перерозподіл ресурсів.

"І якщо почнеться перерозподіл, дуже може бути, що з'являться нові олігархи — обласні, регіональні, які зможуть кинути виклик олігархам національного масштабу. При цьому треба розуміти, що загальна "кормова база" звужується. Той же Ахметов втратив у вазі через втрату Донбасу, Криму і т.д. Через коронакрізіса втрачають все. І, зрозуміло, всі будуть намагатися друг у друга щось віджати, — впевнений Микола Спиридонов. — З моєї точки зору, слабкі ланки зараз Пінчук, Бахматюк, Фірташ, певною мірою Коломойський".

Раніше "Коментарі" розбирали проблеми в судовій системі і ліквідацію олігархії. Журналісти намагалися з'ясувати, чому влада ігнорує рекомендації Європарламенту з цих питань.