В ООН стурбовані безкарністю за напади на журналістів в Україні

Заступник Верховного комісара Нада Ан-Нашиф нагадала, що у лютому та серпні цього року українська влада пішла на порушення міжнародного права, закривши низку телеканалів та онлайн-ЗМІ.

Жителі України стикаються з обмеженнями свободи слова, а представники політичних партій та ЗМІ в країні зазнають залякувань та насильства, що підриває плюралізм і веде до самоцензури серед журналістів. Про це заявила заступник Верховного комісара ООН із прав людини. Вона засудила переслідування людей з проукраїнськими поглядами на території самопроголошених "республік", а також закликала відмовитися від арештів журналістів у Криму та нагадала про необхідність зняти заборону на діяльність Меджлісу. Як повідомляє видання "Коментарі", про це пише сайт каналу "112 Україна".

Видання зазначає, що в Женеві заступник Верховного комісара Нада Ан-Нашиф представила Раді ООН з прав людини оновлену доповідь щодо України. У ньому основну увагу приділено обмеженням свободи слова та зборів, а також утиску представників опозиції, преси та правозахисників.

Говорячи про території, підконтрольні уряду України, Нада Ан-Нашиф заявила, що "політичні та законодавчі зміни в країні обернулися звуженням громадянського простору, а напади на опозиційні політичні партії, їхніх членів та співробітників вплинули на свободу вираження думок та свободу мирних зборів та асоціацій" .

Представник ООН нагадала, що у лютому та серпні цього року влада закрила низку телеканалів та онлайн-ЗМІ, що, на її думку, є порушенням міжнародного права, оскільки обмежує доступ громадськості до інформації та підриває основи незалежної журналістики.

Говорячи про необхідність притягати до відповідальності причетних до загроз проти журналістів та правозахисників та насильства проти них, заступник Верховного комісара повідомила, що в її Управлінні було задокументовано 29 подібних інцидентів.

"У 2020-2021 роках були випадки переслідування журналістів-розслідувачів та інших працівників ЗМІ, які висвітлюють політичні теми, у тому числі пов'язані з корупцією та запровадженням обмежень у зв’язку з пандемією COVID-19", – сказала представник ООН.

За її словами, за ці злочини досі ніхто не поніс відповідальності.

"Безкарність сприяє подальшим нападам, створює атмосферу самоцензури, звужує громадянський простір та обмежує плюралізм", – попередила заступник Верховного комісара ООН Нада Ан-Нашиф.

Вона засудила також безкарні загрози та залякування щодо правозахисників, які займаються питаннями прав жінок, ґендерної рівності, прав ЛГБТ, боротьби з корупцією та захисту довкілля.

Говорячи про мирні збори, Ан-Нашиф зазначила, що в країні, зокрема у великих містах, вжито заходів щодо підвищення безпеки протестів та зборів представників ЛГБТ-спільноти, проте загрози щодо цих меншин зберігаються.

Нада Ан-Нашиф зазначила, що стосується основних свобод на території, контрольованій угрупованнями "ЛДНР", то їх там немає з 2014 року, коли територія опинилася під контролем збройних груп. Рік у рік у цьому анклаві тривало звуження громадянського простору та посилювалася самоцензура.

"Обидві самопроголошені "республіки" внесли поправки до своїх так званих адміністративних та кримінальних "кодексів", щоб обмежити можливості вираження критичних думок, у тому числі висловлюваних в інтернеті, а також обмежити участь у громадському житті", – наголосила представник ООН.

Вона додала про затримання користувачів соціальних мереж за ту чи іншу думку, висловлену в інтернеті, а також осіб, які брали участь у мирних зборах, критикуючи рішення, ухвалені на території.

"Особливе переслідування зазнавали ті, хто висловлював проукраїнські погляди чи думки. Наприклад, у листопаді 2019 року у самопроголошеній "Луганській народній республіці" за публічне вираження своїх проукраїнських поглядів було затримано підприємця. Його протримали протягом трьох днів без зв'язку із зовнішнім світом, а потім засудили до тринадцяти з половиною років ув'язнення", – розповіла заступник Верховного комісара ООН.

За її словами, після 2014 року багато правозахисників, побоюючись репресій, були змушені виїхати з територій, контрольованих озброєними групами. Багато хто з тих, хто вирішив залишитися, повідомляють про атмосферу страху і почуття незахищеності. Це стосується, зокрема, жінок-правозахисників, які підтримують жертв домашнього насильства.

Представник Верховного комісара повідомила, що до її офісу також надходять документовані відомості про порушення міжнародних норм у галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права у тимчасово окупованому Криму. За її словами, російська влада обмежує свободу вираження думок, припиняє критику.

"Журналісти, які висловлювали незгодні чи критичні погляди, піддавалися стеженню, кримінальному переслідуванню, арештам, забороні на в'їзд до Криму та депортації з Криму. Управління Верховного комісара з прав людини особливо стурбоване переслідуванням та адміністративними санкціями щодо адвокатів, які захищають клієнтів у резонансних справах. Таке залякування та довільне втручання негативно позначається на належному виконанні ними своїх професійних обов’язків", – повідомила представник ООН.

Читайте також на порталі "Коментарі" - в ООН розповіли, що буде з населенням України у 2050 році.