Китай скуповує ресурси РФ рекордними обсягами і темпами — Кремль фактично здає останнє
Росія різко наростила продаж золота Китаю, сигналізуючи про критичну потребу в грошах на тлі санкцій і війни проти України.
Росія стрімко втрачає фінансову маневреність і змушена розпродавати стратегічні ресурси. Китай у листопаді 2025 року встановив історичний рекорд з імпорту російського золота, фактично ставши головним "рятівником" бюджету країни-агресора. Про це повідомляє російське видання "Риа Новости" з посиланням на китайську митницю.
За даними китайської митниці, обсяг закупівель сягнув $961 млн лише за один місяць. Це — найбільша угода з торгівлі золотом між РФ і КНР за всю історію їхніх відносин. Для порівняння, ще в жовтні Китай придбав російського золота на $930 млн, а тепер показник знову пішов угору.
За 11 місяців 2025 року Китай імпортував із Росії золота майже на $1,9 млрд. Це у дев’ять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли поставки або були мінімальними, або взагалі відсутні.
Така динаміка для Росії — тривожний, але водночас показовий сигнал. Росія дедалі глибше заходить у фінансову залежність від Китаю, обмінюючи стратегічні резерви на швидкі гроші для латання дірок у бюджеті та фінансування війни проти України. Західні санкції фактично перекрили для Кремля більшість традиційних фінансових каналів, змусивши Москву діяти за принципом "продати все, що ще купують".
Експерти зазначають: золото — один із останніх ліквідних активів РФ, і його масовий експорт свідчить про зростаючий дефіцит валюти. У перспективі це може вдарити по здатності Росії стабілізувати економіку та підтримувати тривалу війну.
Фактично Кремль опинився в ситуації, коли ресурси йдуть за кордон, а стратегічна залежність від Пекіна лише посилюється. І що довше триває агресія проти України, то частіше Москва змушена "знімати сорочку", розпродаючи майбутнє заради амбіцій свого диктатора.
Читайте також в "Коментарях", що обмежувальні заходи, які впроваджувалися протягом листопада 2025 року, продовжують завдавати суттєвого тиску на енергетичні можливості країни‑агресора.