Кінець "епохи достатку": чи прогнеться під РФ Європа, обтяжена енергетичною кризою та посухою

Валерій Клочок думає, що заява Макрона про кінець "епохи достатку" - це, скоріше, підігравання Росії

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країна переживає кінець "епохи достатку", тому громадянам слід приготуватися до важкої зими та майбутніх економічних наслідків. Президент України Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном у Києві 24 серпня нагадав, що РФ проводить інформаційні атаки на різні держави, створює енергетичні ризики, використовує ядерний шантаж і блокування Чорного моря. Але закликав Європу не піддаватися, не втрачати ініціативи, не розслаблятися і не дати країні-агресору заморозити конфлікт. Чи вплинуть економічні труднощі, викликані спекою та газовою кризою на військову та іншу допомогу Україні з боку європейців? З таким запитанням "Коментарі" звернулися до експертів.

Заява Макрона про кінець "епохи достатку" - це, скоріше, підігравання Росії.

Політичний та економічний експерт, голова благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок розмірковує так:

"Безумовно, на Європу чекає дуже непроста зима. Росія робить для цього максимальні зусилля, пішовши навіть на відкритий газовий шантаж. Нафтове питання поки що перебуває у статус-кво - нафтопродукти з РФ їдуть до Європи без проблем. А щодо газу – так, ціна підскочила на спотових ринках до 3 тис доларів за тисячу кубів. Це призвело до низки неприємних економічних процесів. Зокрема, інфляція у Європі підскочила майже до 9%. Ціни на енергоносії б'ють рекорди. І це, звичайно, є важким тягарем для європейської економіки".

"У той же час,- продовжує експерт, заява Макрона про кінець "епохи достатку" - це, скоріше, підігравання Росії. Мовляв, дивіться, якщо ми не робитимемо так і так, нас чекають непрості часи.

Але подібні труднощі, нагадаю Макрону, були і в розпал пандемії коронавірусу. Коли, знову ж таки, на тлі газового шантажу з боку РФ ціна на газ на спотових ринках била рекорди. І постає логічне питання – а що Франція зробила, щоб зменшити залежність від російських енергоресурсів? Відповідь очевидна – нічого. І це не стало причиною отримання Макроном другого президентського терміну. І мова не лише про Макрона. У тих же Німеччині, Італії, інших лідерах ЄС бояться рішучих та дієвих кроків щодо диверсифікації постачання газу. Зрештою – мають, що мають", – резюмує Валерій Клочок.

Тим часом, -зазначає він, дедалі частіше порушується тема. нібито "втоми Європи" від російсько-української війни. Мусується питання – чи не скоротять представники ЄС свою підтримку нашій країні?

"З моєї точки зору, європейці визначили для себе обсяг допомоги, яку можуть надавати Україні. Хтось робить це більшою мірою, хтось – меншою. І це не змінить зростання цін на енергоносії чи ще на щось… Щоправда, нам би хотілося, щоб ця допомога надавалась швидше. Що дозволило б нам швидше вийти на позиції, які б дозволили саме Україні диктувати умови агресору, – пояснює експерт. – Але. загалом, ця європейська допомога не йде в жодне порівняння з обсягом озброєння та фінансів, які йдуть в Україну зі США. Доводиться із прикрістю констатувати, що ЄС зайняв нерішучу позицію. Так, та сама нещодавно проанонсована допомога озброєнням з Німеччини – не мала. Але вона дуже розтягнута у часі. Та й заява британського прем'єра (поки що) Бориса Джонсона про виділення нашій країні нового пакета допомоги (понад 50 мільйонів фунтів стерлінгів) також не має особливої ​​потужності. Хоча Британія, слід зізнатися, надає нам значну допомогу – і фінансами, і озброєнням".

Деякі європейські політики оспорюватимуть домінуючий курс на підтримку України

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін упевнений, що заява Макрона явно має внутрішньофранцузьке забарвлення.

"Швидше за все, у Франції закінчиться період державного субсидування цін на енергоносії – і Макрон чудово розуміє, що у співгромадян будуть питання до його уряду, – пояснює він. – Цей факт є. Але при цьому треба розуміти, що війна в Україні – найбільший конфлікт у Європі після 1945 року. І це шок не лише для українців (зрозуміло, що нам найскладніше), а й для всіх мешканців ЄС. Розкручується інфляція, на горизонті дуже проблемний опалювальний сезон. Ціни на енергоносії б'ють рекорди, є логістичні збої. До того ж Європа зіткнулася із кліматичними ударами. Найспекотніше літо, мабуть, за весь період спостережень. Пересохли або обміліли водоймища, складнощі зі збиранням урожаю. Наплив мігрантів із України. І так далі. Викликів дуже багато".

І все ж таки, зазначає Олексій Якубін, Захід, бачачи всю брутальність війни, яку веде Росія, розуміє, що в цій ситуації припинити допомагати Україні – не можна. Тому, що цей конфлікт пов'язаний із екзистенційними питаннями самого Заходу. Як далі вибудовувати безпечну, енергетичну, міграційну та інші політики?

"Не виключаю, що деякі європейські політики оспорюватимуть домінуючий курс на підтримку України. І їх ближче до зими побільшає. Але, водночас, мені здається, що магістральний напрямок у контексті підтримки нашої країни зберігатиметься", – прогнозує політолог.

Нагадаємо, що "Коментарі" інформували про те, чи настав вже переломний момент у російсько-українській війні.