Голосування жителів ОРДЛО на виборах в Держдуму РФ: що задумала Росія

Експерти розповіли, з якою метою Росія може залучати населення тимчасово окупованих територій України до голосування на виборах до Державної думи

Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв'язку зі схваленням Центральною виборчою комісією Росії рішення про притягнення населення територій ОРДЛО до запланованих на вересень виборів до Держдуми РФ.

До чого може привести подібне голосування? Чим, крім протестів, може відповісти українську державу? Чому світова громадськість так мляво реагує на подібне порушення міжнародного права? Щоб розібратися в цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.

Росії потрібно максимально "підвищити явку"

Доктор юридичних наук, екс-постпред президента України в АР Крим Борис Бабін вважає, що проведення росіянами на окупованих територіях України "виборів" до Державної думи РФ має дві практичні цілі - масову фальсифікацію даного заходу, а також пропагандистський ефект.

"Росії потрібно максимально "підвищити явку". І це досягається за рахунок сотень тисяч і навіть мільйонів неіснуючих "виборців". До 2014 року в ролі їх основного джерела використовувалися республіки Північного Кавказу, але в подальшому їх "ресурсу" стало не вистачати", - пояснює експерт.

За його словами, Україна реагує на дані заходи досить системно: є і заяви МЗС, і парламентські акти.

"Стримане реагування на дане шоу представників цивілізованих, демократичних третіх країн пояснюється просто. Те, що в Росії "вибори" в Держдуму масово фальсифікуються, для країн Заходу є аксіомою. А тому особливої поваги до їх "легітимності" і так немає, - зазначає Борис Бабін. - Але це питання Україні слід порушувати й надалі, особливо в міжнародних структурах, де представлені російські "парламентарі", а це Міжнародний парламентський союз, а також Парламентські асамблеї ОБСЄ і Ради Європи".
Ми є свідками нового ступеня повзучої анексії ОРДЛО

Керівник Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко також вважає, що масова участь сотень тисяч українських громадян, які проживають в ОРДЛО, в осінніх виборах до Держдуми РФ має під собою кілька завдань.

"По-перше, це подальша інтеграція відповідних територій під внутрішньоросійське політичне життя. Даний крок повністю ламає уявлення майбутнього непідконтрольної частини Донбасу як "другого Придністров'я". Тобто, ми є свідками нового ступеня повзучої анексії ОРДЛО, що абсолютно не співвідноситься з Мінськом домовленостями. Фактично розмивається регіональна самоідентифікація, а також прив'язка до України. Громадянам дають відчути себе частиною єдиного російського народу, а частина відомих т.зв. "героїв республік" навіть може отримати мандати російських законодавців", - акцентує керівник ЦАС.

По-друге, продовжує він, російська влада намагається таким голосуванням підняти результат "Єдиної Росії".

"Досвід кампанії 2016 року показав, що, наприклад, Москва і Санкт-Петербург продемонстрували дещо млявий результат єдиноросів - в районі 37-40%. У той же час, окупований Крим дав понад 72% голосів. Такі маніпуляції дозволили говорити про приголомшливу перемогу з результатом понад 54%. Очевидно, нинішній режим сьогодні налаштований показати цифри не гірше п'ятирічного результату", - каже Ігор Чаленко.

Третьою причиною залучення жителів окупованого Донбасу до російських виборів він вважає отримання РФ аргументації для введення своїх регулярних військ на територію ОРДЛО і далі вглиб України під приводом захисту своїх громадян.

"Інструментарій України для протидії подібним електоральним крокам з боку РФ досить мізерний. Крім публічних заяв і закликів до світової спільноти не визнавати дане голосування, ми можемо хіба що фізично обмежити можливість громадян Росії брати участь в голосуванні в посольстві і консульствах на території України. Також можна використовувати закон про санкції для накладення персональних обмежень проти призвідників і організаторів таких голосувань, - зазначає Ігор Чаленко. - Втім, все це не матиме системного прикладного ефекту. Також не варто розраховувати на вагому підтримку інших держав. Досвід 2016 року продемонстрував, що далі заяв та окремих персональних санкцій (наприклад, проти 6 депутатів з Криму з боку ЄС) тема не рушила. Тоді Держдума як колегіальний орган була визнана легітимною. Аналогічний сценарій очікує й нове скликання".

Раніше портал "Коментарі" писав, що Росія подала на Україну до Європейського суду з прав людини.