Стратегія визначає основні принципи та напрями розвитку системи правосуддя
Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 231/2021 "Про Стратегію розвитку системи правосуддя і конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки". Експерти оцінили цю стратегію для порталу "Коментарі".
Адвокат, експерт з питань правоохоронної і судової діяльності, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько звертає увагу, що особливості функціонування судової системи України - один з чинників, так чи інакше стримують розвиток держави. І ставлять під загрозу реалізацію конституційних гарантій дотримання прав громадян.
"Саме тому теми, що стосуються реформування судової гілки влади, максимально обговорюються. Адже наслідки таких реформ здатні вплинути як на підвищення, так і на зниження якості життя громадян, - підкреслює експерт. - В умовах, коли довіра до судів, за даними численних соцдосліджень, знаходиться практично в межах статистичної похибки, цілком очікувано скептичне сприйняття тих чи інших ідей - як суспільством, так і професійним співтовариством".
На думку Мирослави Чорноусько, не є винятком і затверджена президентом Стратегія розвитку органів правосуддя і конституційного судочинства на 2021-2023 роки.
"Безвідносно до його змісту документа, він є декларативним, - підкреслює вона. - Для його виконання має бути розроблена чітка програма дій. І вже потім здійснені конкретні кроки, зокрема, законодавчі та організаційні. Але практика показує, що останнє є найскладнішим для виконання. Тому, незалежно від того, є положення стратегії позитивними або негативними, не слід робити поспішних висновків. Так званий "конституційну кризу-2020" і аналіз рішень, екстрено вжитих у цьому зв'язку, дозволяє констатувати, що вони не дотримувалися з якихось затвердженим державним стратегіям, що не завадило прийняти деякі з них, всупереч Конституції і законам України".
Що ж стосується змісту документа, він має ряд системних і точкових недоліків, зазначає Мирослава Чорноусько.
"Стратегії властива вже традиційна для української нормотворчості проблема - нестача конкретики, застосування надмірної кількості абстрактних оціночних понять і відсутність чітких часових, змістовних і сутнісних критеріїв там, де про них має йти мова, - пояснює адвокат. - Низка положень може трактуватися довільно. Не обійшлося без внесення в текст досить дискусійних положень, що стосуються окремих змін до процесуальних кодексів, можливість відкликання суддів, їх відставки, введення кримінальної відповідальності суддів за "свавільне зловживання своїми повноваженнями", відбору суддів КСУ і їх відповідальності тощо".
Разом з тим, підкреслює Мирослава Чорноусько, незрозумілим залишається чітке стратегічне бачення формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), Вищої ради правосуддя (ВРУ), функціонування Громадської ради чесноти тощо.
"Схоже, що таке бачення відсутня взагалі в тому вигляді, щоб викласти його досить конкретно. Стратегія одночасно містить хоча і досить загальні, але обнадійливі положення щодо оптимізації ставок судового збору (з метою поліпшення доступу до правосуддя), прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, а також належного організаційно-фінансового забезпечення судів, забезпечення функціонування суду присяжних. Проте, як завжди існує ризик того, що подібні позитивні положення навряд чи будуть реалізовані найближчим часом в повному обсязі, - вважає Мирослава Чорноусько. - Чи знайдуть ці положення своє відображення на практиці, можна буде оцінити вже найближчим часом. Адже тільки здійснення негайних кроків у зазначених напрямках уможливить досягнення поставлених Стратегією цілей до 2023 року".
Глава Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко впевнений, що затверджена стратегія відкриває Банковій додаткові можливості в сфері реконфігурації судової влади в Україні.
"Як показує практика конфліктів з главою КСУ і окремими групами впливу в судовій сфері, для нинішньої Банкової це пріоритетно, - пояснює експерт. - Особливо для реалізації раніше анонсованих змін. Наприклад, прийняття нової Конституції, під яку ймовірно і було прийнято законодавство про референдуми".
На думку Ярослава Божко, регламентування судової сфери залишається частиною стратегії з "перетрушування" судової влади і її підпорядкування.
"У цій ситуації влада користується високим рівнем корупції в судовому середовищі і недовірою до суддів. При цьому рішення, пропоновані владою, як правило, є некоректними з правової точки зору. А значить - їх виконання буде триматися суто на політичній волі. І вони будуть мати можливість "розсипатися" при зміні керівництва країни", - прогнозує експерт.
Як повідомляли раніше колишній глава Конституційного суду Олександр Тупицький, якого президент Володимир Зеленський відсторонив від посади своїм указом, вдруге не з'явився в суд з обрання запобіжного заходу.