Зеленський навмисно створює новий хаос у країні: розкрито цинічний задум Банкової
Президент досі не вніс до парламенту кандидатури на посади очільників Міноборони та МЗС, хоча, за словами політолога Ігоря Рейтеровича, рішення можуть ухвалити у максимально стислий термін
Верховна Рада відновила роботу після перерви, але очікуваних подань президента Володимира Зеленського щодо нового міністра оборони та глави МЗС поки немає. Водночас така затримка не означає, що кадрові рішення скасовані або заблоковані. Політолог Ігор Рейтерович припускає, що Банкова може навмисно витримувати паузу, щоб згодом швидко внести кандидатури та провести голосування.
"Поки що цього не відбулося, але насправді це ні про що не свідчить. Якщо згадати, як раніше ухвалювалися подібні рішення, подання може з’явитися в будь-який момент – дуже швидко, і так само швидко воно може бути проголосоване у Верховній Раді", – пояснив експерт.
За його словами, монобільшість влади має достатньо голосів для підтримки необхідних кадрових рішень, тому тривалих парламентських дискусій може не знадобитися. Саме цим, на думку Рейтеровича, може пояснюватися нинішня пауза.
"Серед депутатів “Слуги народу” є думка, що саме на такий сценарій і робиться ставка Банкової: витримати певний час, потім швидко внести кандидатури, не менш швидко проголосувати й таким чином закрити питання. Для Офісу президента це також може бути способом зняти частину напруги навколо протестів і дискусії щодо реформ у секторі безпеки та оборони", – зазначив політолог.
Окремим питанням залишається кандидатура майбутнього міністра оборони. Раніше серед потенційних претендентів називали Євгенія Хмару, однак його військовий статус може створити додаткові юридичні та організаційні труднощі. Для переходу на цивільну посаду йому, ймовірно, доведеться завершити військову службу.
Водночас інтрига зберігається і навколо очільника МЗС. Частина депутатів монобільшості має застереження щодо Андрія Сибіги, а тому остаточний вибір президента може виявитися іншим.
"Не факт, що президент внесе саме кандидатуру Сибіги. Є й інші варіанти, які обговорюються на Банковій. Але остаточно все стане зрозуміло лише тоді, коли Зеленський подасть конкретні прізвища. На сьогодні проблема не в голосах – підтримка для обох призначень у парламенті є, все залежить від рішення президента", – наголосив Рейтерович.
Портал "Коментарі" вже писав, що Росія може намагатися максимально просунутися на Донбасі до завершення 2026 року, щоб підійти до можливих переговорів із сильнішою позицією. Про такий сценарій пише The New York Times, посилаючись на інформацію про нібито поставлене російському війську завдання щодо захоплення Донбасу. Військовий експерт Олександр Мусієнко вважає, що головний сенс такого дедлайну може полягати саме у спробі Кремля змінити баланс перед дипломатичними контактами.