Загострення на Донбасі: причини та прогнози
Експерти дали пояснення спеціально для порталу «Коментарі»
Кінець жовтня розжарив ситуацію на Донбасі. Причому настільки, що захисникам України довелося вперше застосувати розвідувально-ударний безпілотний комплекс "Байрактар", який, за словами командувача Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Сергія Наєва, на бойовому чергуванні вже понад півроку.
29 жовтня з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано максимальну кількість добових обстрілів за місяць – 19 порушень режиму припинення вогню, внаслідок чого 5 захисників України отримали поранення. Чим зумовлене нинішнє загострення на Донеччині? До чого воно може спричинити? Як ситуація на фронті і не лише може розвиватися у листопаді? Експерти дали пояснення спеціально для порталу "Коментарі".
Керівник Центру військово-правових досліджень адвокат Олександр Мусієнко зазначає, що загострення на фронті пов'язане, в першу чергу, з деструктивними діями Російської Федерації.
На думку Олександра Мусієнка, росіяни навряд чи очікували на серйозну "відповідь". А та пішла, зокрема за допомогою "Байрактару".
У листопаді, на його думку, ситуація розвиватиметься так само: час від часу – ескалація, потім – відносне затишшя. Одним із чинників для загострення Олександр Мусієнко називає необхідність продовження дії закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей".
Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль наголошує, що будь-яке загострення на Донбасі для РФ важливо, щоб обіграти його в інформаційному полі. І нинішній – не виняток.
"Зазвичай загострення росіяни намагаються приурочити до якихось свят, дат або до деяких зустрічей, переговорів. Зараз, наприклад, відновилися розмови про необхідність зустрічі у нормандському форматі, залучення до переговорів США, гіпотетичну зустріч Зеленського з Путіним.
Крім того, у жовтні звучало чимало різких заяв із боку РФ щодо зближення України з НАТО, а також у ракурсі візиту до Києва міністра оборони США, отримання нашою країною військової допомоги з боку країн-партнерів. Не забуватимемо і про блокування окупантами офісу СММ ОБСЄ в Донецьку через те, що Україна нібито зриває мирний процес, затримавши "офіцера ЛНР", який виявився громадянином РФ, який намагався розвідати українські позиції. Все це російська пропаганда використовує у своїх цілях. І все це підштовхнуло Кремль до ескалації на Донеччині. Прокачуючи побиті тези розпропаганди про "недоговороспроможність української влади", про необхідність прямих переговорів між Києвом та Донець-Луганськом, про те, що саме Україна загострює ситуацію", – пояснює експерт.
На думку Катерини Коваль, розгойдування, зокрема в інформаційному полі, продовжуватиметься. Але фронт у листопаді навряд чи різко погаріє. Хоча від Кремля, безумовно, можна чекати будь-чого.
Голова правління неурядової організації "Майдан закордонних справ", член Політради парії "Сила та Честь" Олег Білоколос наголошує, що в Україні, схоже, мало хто звернув увагу на заяву представника МЗС РФ від 28 жовтня.
А заявлено було, що Росія не виключає подальшої деградації ситуації на південному сході України. І це звучало як явна загроза Києву, який змушений адекватно відповідати на все більш небезпечні провокації російсько-окупаційних військ.
На його думку, про це Київ має сьогодні говорити і в ООН, і в ОБСЄ, і особливо представникам Німеччини та Франції, нашим партнерам за нормандським форматом.
Нагадаємо, заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд побувала з візитом в Москві. З 11 по 13 жовтня вона зустрічалася з найвищими посадовими особами, обговорюючи низку питань, включаючи український кейс. Підсумки переговорів Кремль та Білий дім дали у досить розпливчастих формулюваннях.