В Україні анонсували закон про національні спільноти: що це і навіщо

Експерти пояснили, що таке національні спільноти та які перспективи/ризики документ про них несе для України

Президент Володимир Зеленський у вівторок, 13 липня, повідомив, що в Україні можуть з'явитися національні спільноти. Відповідний законопроєкт нібито вже знаходиться на стадії повноцінної розробки. "Коментарі" запитали в експертів, чому цей документ може бути важливим і що саме в ньому слід прописати.

Також фахівці пояснили, які ризики може нести такий проєкт закону, і чи варто його дійсно чекати (а не розцінювати, як просто розмови).

"Міняти закон, але при цьому зберегти контент відповідних норм у Конституції, виглядає диспропорцією"

За словами політтехнолога, керівника Центру політичної розвідки Олег Постернака, потрібно розуміти, що саме маніпулятивні спекуляції навколо теми прав мовних і національних меншин стали однією з ідеологічних платформ виправдання наступальних маневрів РФ у 2014 році.

"Натепер законодавство про національні меншини в Україні дійсно застаріло, — зазначає експерт. — Воно будується навколо Закону "Про національні меншини" 1992 року, Декларації прав національностей України 1991 року. У 1995-му Україна ратифікувала Рамкову конвенцію про захист прав національних меншин. З того часу адекватне сприйняття характеру національної політики України було порушено гібридною війною і російською пропагандистською машиною, тому ідея Зеленського прийняти закон про національні спільноти виглядає резонною і своєчасною".

Інша справа, акцентує Олег Постернак, що одним із мотивів прийняття закону сам президент називає бажання відійти від загальноприйнятого формулювання "національна меншина", замінивши його на "національну спільноту". Однак Конституція України (статті 10, 11, 53, 92, 119) використовує вираз "національна меншина". Тому змінювати закон, але при цьому зберегти контент відповідних норм у Конституції, виглядає диспропорцією, вважає експерт.

"З іншої точки зору, це акцентує на символічній зміні ставлення державної влади до національних груп, — продовжує Олег Постернак. — Особливо це важливо для етнічних росіян, поляків, євреїв, угорців, румунів, молдаван, болгар і білорусів. Між іншим, це теж виборці".

На Закарпатті, в Одеській, Чернівецькій, Донецькій областях, нагадує експерт, є цілі окремі мононаціональні населені пункти, які вирізняються своєю колоритною культурою.

"Додатковий акцент на підтримці й увазі влади до самобутності громадян України неукраїнської національності дозволить вибити з рук інформаційної машини РФ "козирні фейки" про шалений розгул націоналізму, радикалізму і ксенофобії в Україні", — стверджує Постернак.

При цьому самій Росії варто було б звернути увагу на європейський характер національної політики України як на зразковий приклад, вважає політтехнолог.

"У Росії — величезна кількість випадків дискримінації народів Північного Кавказу, ромів, малих корінних народів, — пояснює фахівець. — Цілеспрямована стигматизація створює перешкоди для вразливих етнічних меншин і мігрантів в отриманні доступу до послуг, таким як охорона здоров'я і часом освіта. Це не дає представникам цих груп можливості користуватися своїми соціальними, економічними й культурними правами повною мірою".
Законопроєкт орієнтований на російськомовний і російський електорат

Політолог, експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник вважає, що Володимир Зеленський, сповідуючи тези свого попередника Петра Порошенка "Армія. Мова. Віра", інтерпретує їх на свій манір.

"Саме тому поруч із захистом прав титульної нації — українців зараз триває політика щодо захисту прав як корінних народів, так і національних меншин, — пояснює експерт. — Для того, щоб не було резонансу, президент називає нацменшини спільнотами".

Робиться це, на думку Миколи Мельника, для того, щоб російськомовний і російський електорат побачили в Зеленському ту людину, за яку вони, власне, голосували у 2019-му. Президента, який захистить права всіх жителів України, а також закінчить війну.

"Але потрібно дочекатися моменту, коли закон буде зареєстрований, — зазначає експерт. — Лише тоді стане зрозуміло, які саме права, кого і як цим документом хочуть захищати".
Дії Зеленського суперечать його словам

Народний депутат України IV і V скликань, директор Українського центру соціальної аналітики Євген Філіндаш зазначає, що сама ідея подібного законопроєкту досить непогана.

"Самі по собі слова Зеленського про те, що жодна національна група в Україні не повинна відчувати себе ущемленою меншістю, звичайно ж, дуже красиві та правильні. Ось тільки вся діяльність режиму Зеленського, як і попереднього режиму Порошенка, повністю цим словам суперечить", — говорить експерт.

За його словами, всупереч Конституції України, мінімум половина громадян України не мають змоги вільно використовувати свою рідну мову (насамперед йдеться про російську мову) в усіх сферах життя — від ЗМІ та сфери послуг до освіти.

"Йде відверта дискримінація мільйонів людей, — вважає Євген Філіндаш. — І, маючи всі можливості скасувати цю дискримінацію, зробити законодавство відповідним з Конституцією України, Зеленський і його "зелені" цю дискримінацію навпаки посилюють. Тому наведені вище просторікування президента про національні спільноти — чергова порожня, нікому не потрібна балаканина".

Нагадаємо, раніше "Коментарі" повідомляли, настільки важливий для України раніше ухвалений депутатами закон, який прописує поняття "корінні народи". Подробиці — в нашому матеріалі.

Також на порталі ви можете дізнатися, чому в РФ категорично засудили документ про корінні народи в Україні.