Обшуки у справі про закупівлі Міноборони: чи можуть Порошенка чекати неприємності

Експерти розповіли, до чого ведуть справи про сумнівні закупівлі Міноборони України за часів правління Петра Порошенка

Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшуки на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" і підрозділах ПАТ "Богдан Моторс". Це сталося в рамках кримінального провадження за фактами закупівлі Міноборони України за часів правління Петра Порошенка військової техніки, устаткування і послуг неналежної якості та за завищеними цінами. "Коментарі" дізналися в експертів, чи є перспективи у цих справ.

"Порошенка очікують неприємності"

Політолог Андрій Золотарьов схиляється до того, що п'ятого президента України Петра Порошенка, якому раніше належав завод "Кузня на Рибальському", очікують неприємності.

"Схоже, прийнято рішення доводити відповідні справи до логічного кінця. Прихильники Петра Олексійовича розповідатимуть, як він модернізував армію і наводитимуть приклади його благодійності. А ми будемо нагадувати про санітарні машини "Богдан", які ліпили з китайських пікапів, купуючи-продаючи за значно завищеною ціною. І як понад 300 цих машин пішло у війська, нерідко ламаючись ще дорогою туди. Все це - пряме лобіювання "Кузні...", яка отримувала відповідні закази, не маючи потрібного профілю, - підкреслює політолог. - Порошенко не міг не розуміти, що він робить, так само як Гладковські-Свинарчуки, молодший з яких - Ігор - отримав 26 квітня в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі звинувачувальний акт для подальшого розгляду справи в суді".

Нагадаємо, що команда журналістських розслідувань Bihus.Info представила в лютому 2019 роки фільм, в якому стверджується, що Ігор Гладковський, син екс-першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського (раніше мали прізвище Свинарчук), спільно з Віталієм Жуковим і Андрієм Рогозою через фірми-"прокладки" (включаючи "Кузню на Рибальському") поставляли оборонним підприємствам контрабандні російські деталі (або деталі з українських військових частин) за завищеними у два-чотири рази цінами. За даними розслідувачів, до корупційних операцій причетні перший заступник секретаря РНБО України Олег Гладковський, який раніше був бізнес-партнером тодішнього президента Порошенка, екс-керівник "Укрспецекпорту" і глава держконцерну "Укроборонпром" Павло Букін, а також директори підприємств та інші посадові особи держконцерну.

"У 2015 році був прийнятий закон, яким внесли зміни в Кримінальний кодекс, прописавши відповідальність за поставки неякісного озброєння. Порошенко його не підписав, - зазначає Андрій Золотарьов. - Через рік парламент прийняв цей закон, уже з президентськими правками. Але до 2019 року (!) Закон не підписувався спікером ВР Андрієм Парубієм. Він поставив свій підпис лише коли стало ясно, що Порошенко вже не буде президентом. З огляду на такі фінти, можна припустити, що представникам попередньої влади було що приховувати в справах з поставками озброєння і техніки. Думаю, є моменти, за які правоохоронці можуть зачепитися. Правда, питання, чи дійде до персональної відповідальності Гладковських-Свинарчуків, Порошенка іже з ними, залишається відкритим. З огляду на специфіку нашого законодавства (коли люди, які наживалися на війні, формували під себе правила, щоб уникнути відповідальності) та судової системи".

"Такі справи вироками в нашій країні не закінчуються"

Адвокат, керуючий партнер в Юридичній фірмі Patriot.Legal Денис Бондар зазначає, що державні тендери завжди були годівницею для будь-якої влади і людей, з нею пов'язаних.

"На цьому робилися найбільші гроші. Навіть система Prozorro не вирішила ця проблему. Часто тендерні умови прописуються під конкретного учасника. Або просто створюється видимість торгів, а насправді все фірми беруть участь в тендери управляються з одного офісу", - пояснює експерт.

Він також звертає увагу на те, що більшість закупівель Міноборони України проводяться під грифом секретно. Доступ до цієї інформації є у дуже обмеженого кола осіб. І це породжує плацдарм для корупції.

"Не виключаю, що справи, в рамках яких ДБР проводило обшуки, в тому числі в "Кузні на Рибальському", будуть використані якимось чином проти минулого президента України. Але, як правило, такі справи вироками в нашій країні не закінчуються. Зазвичай все це - переділ сфер впливу або спосіб тиску на конкурентів. Також не варто забувати, що саме правоохоронні органи "ховають" найбільш перспективні справи, як правило, за частину від прибутку компаній в тендерах", - підкреслює Денис Бондар.

На його думку, державні закупівлі повинні бути в максимальному фокусі контролюючих і правоохоронних органів.

"Бюджетні кошти були, є і в найближчій перспективі будуть найкращим видом "бізнесу" в країні. Оскільки фіскальний тиск на порядний бізнес і громадян збільшується. А це означає, що ще більше грошей буде перерозподілятися через державні тендерні закупівлі", - прогнозує експерт.

Раніше повідомлялося, що генпрокурор Ірина Венедиктова підписала ряд підозр. Ми дізналися, хто з нардепів опинився під загрозою гучних "посадок".