У зв'язку з обговоренням пролонгації особливого статусу Донбасу в Києві не виключають загострення на фронті
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов прогнозує "важкі пару місяців" через пролонгацію закону про "особливий статус" окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Чому з цим – постійно складнощі? Кому вигідно те, що відбувається навколо цього закону? На ці непрості запитання знайшли відповіді в інтерв'ю виданню "Коментарі" з нашими експертами.
Враховуючи, що питання внесення особливого статусу ОРДЛО до Конституції – один із пунктів "Мінська", Росія продовжує наполягати саме на зміні Конституції
Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко нагадує, що закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО" неофіційно став формою компромісної тимчасової заміни 11 пункту "Мінська-2", який передбачає прописування Конституції особливого статусу ОРДЛО на постійній основі. Планово це зробити мали до кінця 2015 року.
"Незважаючи на щорічні протести націоналістів у зв'язку з черговим продовженням закону, він є скоріше номінальним дипломатичним консенсусом між офіційним Києвом та тимчасово непідконтрольними територіями. Нагадаю: закон надає ОРДЛО право мовного самовизначення у всіх сферах життя, недопущення кримінального переслідування учасників подій у Донецькій та Луганській областях, а також заборона дискримінації робітників у зв'язку з подіями тощо. Крім того, закон передбачає допомогу держави у сфері соціально-економічного розвитку ОРДЛО, відновлення промисловості, інфраструктури, житлового фонду. Але це все неможливо за умов непідконтрольності територій. До цього закону ставляться настільки неуважно, що у ст. 10 п. 2 досі у незмінному вигляді є норма про проведення позачергових місцевих виборів до ОРДЛО 7 грудня 2014 року", – зазначає Єва Антоненко.
За її словами, навіть у разі непродовження закону внутрішня політика непідконтрольних територій не зміниться, оскільки офіційна Україна не може безпосередньо впливати на неї. Однак його непродовження може посилити мирні переговори, які й без того зайшли в глухий кут, - і ще сильніше загострити і без того загострення військової обстановки на лінії розмежування.
"До речі, 2020 року активно обговорювали можливість надання ОРДЛО статусу особливої економічної зони, проте це питання більше не обговорюється. Ймовірно, також через неможливість реалізації в нинішніх умовах, – пояснює експерт. – З огляду на те, що питання внесення особливого статусу ОРДЛО до Конституції – один із пунктів "Мінська", Росія продовжує наполягати саме на зміні Конституції, а не на пролонгації закону. Данілов про це замовчує, ймовірно, через те, що офіційна відмова України від цього пункту може дезавуювати весь мирний процес".
Єва Антоненко акцентує: через те, що про безальтернативність Мінських угод говорили не лише члени "нормандської четвірки", а й представники американської сторони (від США офіційний Київ очікував тиску на РФ, а не такого рішення), Україна заявити про бажання перегляду "Мінська" просто не може. Адже така її ініціатива може бути сприйнята як вихід із угод в односторонньому порядку.
"Але й виконувати "Мінськ" українська влада не поспішає з огляду на "червону лінію" націоналістів. Такий розклад може призвести до збереження уповільненого конфлікту, що періодично загострюється, навіть не на роки, а на десятиліття, – прогнозує експерт. – Те, що відбувається, вигідне і Росії – для тиску на Україну та її нинішніх західних союзників. Але вигідно й українській владі – для відволікання уваги населення від переважно соціальних проблем (зростання тарифів, обмеження прав людини) через актуалізацію антиросійських настроїв та дзеркальний тиск на РФ. Не вигідно – лише мирним жителям, які восьмий рік живуть під обстрілами".
Пролонгація за "особливим" статусом відбудеться. Проте, за фактом, закон не діятиме
Політолог Дмитро Воронков вважає, що Данілов перебільшує, говорячи про "складнощі". На думку експерта, найімовірніше на нас чекає стандартна реакція на відмову Києва внести відповідні зміни до Конституції – критика з боку Кремля про невиконання нібито досягнутих у Мінську угод та небажання Києва врегулювати конфлікт. Потім – стандартне нагадування з боку Києва щодо умов ухвалення цього закону. Тобто, все обернеться стандартним обміном "любовами", не більше.
"Чому так каже Данілов? Тому що це допоможе виправдати можливу точкову ескалацію на Донбасі чи стагнацію планів влади щодо деокупації ОРДЛО. Пролонгація ж, судячи з попереднього голосування щодо "особливого" статусу (понад 300 депутатів "за"), відбудеться. Проте, за фактом, закон, зі зрозумілих причин, не діятиме. Путін не розпустить незаконні збройні формування (НВФ) на окупованих територіях, прогнозує політолог. – І хоча Путін зацікавлений у реалізації особливого статусу, щоб зробити Донбас у результаті виборів російською неформальною політичною "філією", ця ситуація (відмова Києва) як альтернативний сценарій також вигідна Кремлю. І там, напевно, наперед знають про рішення Києва – і до цього готові".
На думку Дмитра Воронкова, Кремль також зацікавлений у тому, щоб ситуація заходила у безвихідь – нібито з ініціативи саме Києва. Це дасть змогу російським пропагандистам саме на нас показувати пальцем у діалозі із заходом із цього питання.
"Тому, найімовірніше, на нас чекають неприємні дискусії у розрізі інформаційної війни з Кремлем. Якихось серйозніших наслідків я б не розглядав", – каже експерт.
Щодо змін до Конституції, то слід розуміти, що такі рішення не можуть приймати під тиском будь-якої іншої держави. Як мінімум, для цього має пройти внутрішній – НЕ ФЕЙКОВИЙ – референдум, під українським контролем, українським законодавством та за повної української державності на даній території. Відповідно, для цього території мають бути спочатку деокуповані, наголошує Дмитро Воронков.
"Але цей захід сьогодні не буде вірним рішенням через певну зомбованість населення (наслідки пропагандистських дій Москви мають "вивітритися"). До того ж, це може створити ефект доміно і потім, аналогічного референдуму можуть захотіти і на Закарпатті під лобі Угорщини чи Львівщина. Тобто. в українській владі розуміють ризики дроблення країни на автономії у разі надання такого привілею Донбасу, – пояснює політолог. – Тому я маю сумніви, що особливий статус буде реалізований навіть за умови виконання українських вимог Кремлем. Зараз потенційна згода на це Києва – скоріше спосіб приспати пильність "звіра". І в нашій ситуації думаю це правильне рішення".
Читайте також на порталі "Коментарі" - в ОРДЛО дві третини лікарень заповнені хворими на COVID-19, зростання захворюваності не припиняється.