Хто "підсиджує" Шмигаля: найбільш вірогідні кандидати на прем’єрське крісло

Кого можуть призначити на посаду прем'єр-міністра України

Про вірогідні кадрові зміни в Уряді цієї осені говорять вже не тільки у кулуарах влади, але й на шпальтах ЗМІ. Зокрема, за даними з різних джерел, ОП планує значно оптимізувати КМУ, скоротивши кількість міністерств, а також змінити частину із чинних міністрів.

Крім того, відставка нібито може очікувати і на прем’єра Дениса Шмигаля, не виключили співрозмовники УП, на крісло якого вже є не один, а одразу кілька претендентів.

Одним із претендентів, зокрема, називають заступника голови ОПУ Ростислава Шурму, що раніше працював в системі координат Ріната Ахметова і був гендиректором заводу "Запоріжсталь".

Новини саме про Шурму як "наступника Шмигаля" активно днями тиражувалися у ЗМІ, що може вказувати на його неабияку зацікавленість в посаді, а також на те, що остаточного рішення стосовно наступного прем’єра ще немає. І боротьба між кандидатами, вочевидь, - саме у розпалі.

Ще один претендент на крісло керівника Уряду - міністр оборони Олексій Резніков. За даними політичних телеграм-каналів, він дійсно має такі амбіції. Мовляв, Резніков вважає посаду голови Уряду логічним продовженням своєї кар’єри, а досвід прем’єрства - "сильною стороною (майбутнього, - ред.) кандидата у президенти".

Також вказується, що міністр оборони зараз активно напрацьовує собі зв’язки серед західних політиків, з якими через війну познайомився та зближується "аномально швидко" і перед якими вибудовує собі образ "свого хлопця". Цю інформацію фактично підтвердили джерела УП у "Слузі народу".

"Резніков сам по собі прикольний. От ми їздили зустрічатися за кордон, бачилися з міністрами оборони, і вони всі йому привіти передають", - цитує УП одного з лідерів фракції "СН".

До того ж, вже неодноразово з’являлася інформація, що на посаді міністра оборони Резніков почуває себе не комфортно, бо не має відповідного досвіду. З цих самих причин Резніков навіть у період війни максимально дистанціюється від питань оборони та ЗСУ, намагаючись у публічній площині позиціонувати себе "міжнародником", "дипломатом" (хоч для цього є інше профільне відомство, - ред).

"Моє завдання - це дипломатія, комунікація… я якраз не хочу носити військову форму", – сказав Резніков одного разу коментуючи розподіл обов’язків між собою та Головнокомандувачем ЗСУ.



Ще один кандидат на посаду Шмигаля - власне, сам Шмигаль. Бо судячи із заяви нардепа Давида Арахамії, у чинного прем’єра є ще чимало шансів втриматися.

"Питання заміни прем’єр-міністра ні у фракції, ні в парламенті не розглядається та не обговорюється. Денис Шмигаль сумлінно виконує свою роботу, працює як на внутрішньому фронті, так і на зовнішньому, розв’язуючи багато питань", - зазначив Арахамія у власному телеграм-каналі.

Серед нібито інших претендентів на пост керівника Уряду ЗМІ були названі прізвища кількох чинних міністрів та однієї віце-пример-міністерки. Проте їх шанси експерти-політологи не оцінюють, бо вважають, що реальних кандидатів лише троє: Шурма, сам Шмигаль та Резніков, згадані вище.

Додамо, що президентські амбіції серед усіх перерахованих кандидатів у прем’єри політичні телеграм-канали приписують тільки Резнікову, який окрім налагодження особистих міжнародних зв’язків також нібито уже зумів заручитися підтримкою й окремих потужних бізнес-політичних груп. Мова передусім про фінансову підтримку і про ті групи, які залучені сьогодні до державних оборонних закупівель.