Децентралізація в Україні: як зміниться адміністративно-територіальний устрій країни

Кабінет міністрів України під час позачергового засідання 12 червня в рамках реформи децентралізації ліквідував 490 існуючих районів і утворив 129 нових, а також визначив адміністративні центри і затвердив території 1470 територіальних громад. Бюджет за новим територіально-адміністративним устроєм почнуть формувати вже з наступного року. Експерти розповіли виданню "Коментарі" про позитив і ризики такого "перекроювання" України

Новий адміністративно-територіальний устрій: позитивні сторони

Керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович вважає позитивом сам факт перегляду "кордонів" районів. Але те, як це робиться, називає одним суцільним мінусом.

"Нам давно необхідно було оптимізувати адміністративно-територіальний устрій, який дістався у спадок від СРСР, – підкреслює експерт. – Тоді все формувалося за іншими принципами – мобілізаційним, в залежності від наявності в регіоні тих чи інших промислових підприємств. У нас були депресивні райони, які треба було укрупнювати. Але точно не таким чином, як це зробив нинішній уряд".

Ігор Рейтерович зазначає, що якщо децентралізація в минулі роки проходила більш-менш природно, з обговоренням на рівні громад, то зараз все зробили фактично насильницьким шляхом.

"Потрібно було спочатку прийняти закон про місцевий референдум, давши право місцевим жителям висловитися, де вони хочуть бачити адмінцентр, чи хочуть вони саме такий "перекрій". А у нас пішли просто адміністративними заходами, – пояснює експерт. – Про обіцяне народовладдя всі різко забули. Навіть про те, що було раніше... Як наслідок – тут і там спалахують акції протесту. Ті ж мешканці Ірпеня обурюються, що адмінцентр буде не там, а в куди меншій Бучі. І таких прикладів по країні дуже багато. І це ще люди до кінця не зрозуміли, що відбувається. А відбувається те, що Україну "покроїв" Кабмін, не прислухаючись до думки громадян. Зрозуміло, не без підказок місцевих "вирішував". Боюся, що нас попереду чекають не просто акції протесту, але і зіткнення на місцях".

На думку Ігоря Рейтеровича, укрупнення районів в тому вигляді, в якому це зараз піднесли, в переважній більшості лобіювали місцеві "царьки".

"У цьому сенсі дуже показові Одеська та Закарпатська області, – продовжує експерт. – Місцеві "царьки" робили все, щоб зберегти економічний, політичний, адміністративний контроль над територіями, з яких годуються багато років".

Серед ризиків Ігор Рейтерович також називає величезний стрибок безробіття, який ми отримаємо в результаті такої "реформи". Він вважає, що "оптимізовані" медики, поліцейські, а особливо держслужбовці місцевого самоврядування. При цьому ніякої альтернативи Кабмін не пропонує, зазначає експерт.

"Укрупнення робиться, в тому числі, з прицілом на майбутні місцеві вибори, – підкреслює Ігор Рейтерович. – Адже під нові райони прив'яжуть виборчі округи. І ті, хто при владі, постарається зробити "прив'язку" так, щоб отримати перевагу на виборах.... За фактом все призведе до колосального переділу влади на місцях".

Новий адміністративно-територіальний устрій vs економічний розвиток

Експерт з питань регіонального розвитку Ігор Дивчур підкреслює, що питання адміністративно-територіального устрою – це питання економічного розвитку територій.

"З точки зору регіонального розвитку – реформа децентралізації важлива, – зазначає експерт. – Але залишається відкритим питання джерел наповнення місцевих бюджетів та перерозподілу ресурсів. Думаю, саме навколо перерозподілу ресурсів між регіональними елітами буде йти основна боротьба в рамках нового територіального устрою країни. І найближчі місцеві вибори можуть сильно вплинути на процес впровадження адмінреформи".

Результати місцевих виборів, вважає Ігор Дивчур, сформують основні тенденції даної реформи.

"Громади будуть боротися за свої економічні права і фінансову самостійність від центру. Також посилиться міжрегіональне співробітництво та впровадження інфраструктурних проектів", – прогнозує експерт.

Новий адміністративно-територіальний устрій vs закон

Політолог, генеральний директор Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник нагадує, що відповідно до ч. 1 ст. 85 Конституції України, утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж міст є компетенцією парламенту.

"Тобто, всі дії Кабміну є не конституційними, – підкреслює експерт. – Єдина мета цієї реформи – оптимізувати державні субвенції на місця і перекласти тягар фінансування з державного бюджету на місцеві... Конституція України не передбачає існування такої ланки самоврядування як ВІДГ, тому без супутніх змін до Конституції – це більше нагадує аферу, ніж виважене державне рішення".

Ідея покласти на уряд повноваження визначати адміністративні центри територіальних громад не узгоджується з положеннями Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", де закріплений інший порядок вирішення цих питань, зазначає Микола Мельник.

"Зокрема, виходячи зі змісту ст. 7 зазначеного Закону, визначення адміністративного центру ОТГ відбувається за рішенням сільських, селищних, міських рад, які об'єднуються, – говорить експерт. – При зміні політичної еліти, або при сильній критиці даної реформи, влада спокійно може тиснути на Конституційний суд України. І КСУ визнає зміни в закон про місцеве самоврядування від 08.05.2020 року не відповідними Конституції. Що дасть привід скасувати сьогоднішнє рішення Кабміну".

Раніше "Коментарі" писали, що Україна переходить до нового етапу децентралізації. На засіданні Кабміну сьогодні, 12 червня, вирішили скоротити кількість районів до 129. Відповідну пропозицію члени уряду підтримали.