Дерібан оборонного комплексу по-українськи - "свинарчуки" змінюються, а схеми залишаються

Навколо віце-прем'єр-міністра Олега Уруського, що відповідає за оборонно-промисловий комплекс України, розгорівся новий скандал

Днями всесвітньо відомий КрАЗ оголошений банкрутом. Представники ДП "Антонов" підозрюють керівництво Укроборонпрому в умисному знищенні вітчизняного літакобудування. А створена в Харкові одна з найкращих бронемашин в світі "Дозор-Б" може так і залишитися невідомою і непотрібною навіть українській армії.

У серпні 2020го року новопризначений міністр стратегічної промисловості Олег Уруський приїхав на Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. А.А. Морозова (ХКБМ), де пообіцяв тотальну зміну керівництва "Укроборонпрому" і держзамовлення на "Дозор-Б".

"Дозор" напоровся на "засідку"

Розроблений на ХКБМ український колісний повнопривідний бронетранспортер "Дозор-Б" вперше представили на виставці озброєнь в Києві в 2007-му році. Якби розробка отримала розвиток, то Україні не довелося б закуповувати американські "Хамви" для війни на Донбасі. Завод повністю міг закрити потреби української армії, а його потужностей вистачило б і для виробництва бронемашин на експорт. Міністр промислової політики України Дмитро Колесников ще в 2010-му році обговорював з міністром оборони Бразилії створення україно-бразильського підприємства з виробництва бронемашин "Дозор-Б".

Але, потім проект потрапив в поле зору "свинарчуків" і держкомпанія "Укрінмаш" продала комплект "Конструкторської і експлуатаційної документації для виготовлення і експлуатації двухосного бронетранспортера", що належав ХКБМ, польській компанії "MISTA sp. z.o.o. " з міста Стальова Воля, яка до цього моменту випускала грейдери та іншу цивільну техніку.

За непідтвердженою інформацією, вартість передачі унікальної конструкторської розробки могла становити трохи більше 200 тисяч доларів. Директор по маркетингу ХКБМ Володимир Малахов сказав тоді: "Зразок і документація передані. Наші фахівці також консультували іноземних колег з питань виробництва на потужностях в Польщі ".

Зібраний на "Київському бронетанковому заводі", дослідний зразок польська компанія перефарбувала і представила його як свій на виставці озброєнь MSPO-2013 Польщі під назвою "Oncilla" (Онцилла). Але, основна ідея виробництва Дозору-Б в Польщі звелася до дерибану оборонного бюджету через продаж вже польських бронемашин українському Міністерству оборони.

Польський бізнес на озброєнні "по-одеськи"

Віце-президентом польської компанії "MISTA", що купила українську бронемашину, виявився такий собі Олексій Гузєв. Сервіс Youcontrol каже, що Гузев Олексій Миколайович раніше мав відношення до ряду одеських компаній, що входять в групу екс-депутата Одеської обласної ради Ігоря Учителя і його бізнес-партнера Михайла Партікевича.

Разом з громадянином Франції турецького походження Аліханом Хамедом вони контролюють одеський "МТБ Банк" і кіпрську офшорну компанію Lacenaire Limited, яка володіє компанією "MISTA" і документацією на "Дозор-Б". Юридичну діяльність офшорної компанії обслуговує адвокат групи Ігоря Учителя і колега Олексія Гузєва - Артем Сидельников.

Простому бізнес-плану "купи-продай" одеських ділків завадила російська агресія, яка змусила уряд використовувати будь-які українські розробки. Тому, коли на Донбасі розгорілися бої, виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов, який особисто оцінював оборонні можливості, похвалив "Дозор-Б" за дешевизну і дав вказівки налагодити виробництво за кілька місяців.

Збірку машин було вирішено проводити на ДП "Львівський бронетанковий завод" (ЛБТЗ), а комплектуючі повинні були надати підконтрольні "Укроборонпрому" підприємства, в тому числі, "Бородянський машинобудівний завод" (ТОВ "Борекс-БМЗ"). Міністр оборони Степан Полторак обіцяв держзамовлення і, здавалося, перші десять машин вже повинні були надійти у війська.

Однак, у вересні 2014-го року виникли проблеми з бюджетним фінансуванням. Керівництво "Борекс" та "ЛБТЗ" знаходили можливості налагодити виробництво, навіть з огляду на опір зацікавлених в зриві виробництва третіх осіб.

"Дозор" розбрату

Щоб паралізувати виробництво "Дозорів", був звільнений директор "ЛБТЗ" Олександр Остапець. Потім, в 2016-му році в Інтернеті з'явилася інформація про те, що "Дозор-Б" не може бути взятий на озброєння. А блогери, яких умовно можна віднести до орбіти впливу депутата БПП Ігоря Кононенка, заявляли про те, що бронемашини були зроблені з неякісної броні, яка, до того ж, ще й закуповувалася в Росії. В результаті, поставки "Дозорів" в українську армію були зірвані і відкладені на невизначений термін.

При цьому чиновникам нав'язувалася думка про безперспективність виробництва бронемашин в Україні і крайню необхідність його перенесення в Польщу. При цьому Гендиректор "МТБ Банку" Юрій Кралов особисто організовував зустрічі між представниками польської "MISTA" і виробником комплектуючих "Борекс-БМЗ", щоб довести неефективність і витратність проекту, бо всі комплектуючі для польської "Oncilla" планувалося також закуповувати в європейських країнах, а не в Україні.

У відповідь на це "Борекс-БМЗ" намагався зберегти залишки своїх виробничих потужностей і персоналу, створюючи нові розробки. Так, керівництво запропонувало послуги з виробництва комплектуючих для гранатомета "РПГ-7М", збірку якого здійснював, що мав всі ліцензії, ВАТ "Завод" МАЯК "під контролем ДП" Укроборонпром ". Але як і у випадку з "Дозором", треті особи використали вже випробувану схему виведення вітчизняного виробництва за кордон. В даному випадку в Туреччину, де працює один із співзасновників "МТБ Банку" Аліхан Хамед. Одночасно з цим здійснювалося рейдерське захоплення компанії "Борекс", а її технологічну базу і виробничі потужності розтягнули на металобрухт. За даним фактом було порушено кримінальні справи, але станом на листопад 2020 року рішення так і не прийнято.

"Онцилла" перемогла "Дозор"

Коли "Укроборонпром" очолив ставленик Олега Гладковського - Павло Букін, проект української бронемашини був прикритий.

За інформацією видання "Радіо Свобода", після того, як Букін очолив держкомпанію, Міністерство оборони України закупило польські бронемашини в кількості 24-х штук. Як, згодом, виявилося бронемашини "Oncilla" навіть не пройшли ні балістичних випробувань, ні випробувань на підрив. Це означає, що ніхто не знає, як машина поведе себе в реальному бою.

Сума угоди, природно, не розкривається, але, очевидно, що частина цих грошей призначається для бенефіціарів "МТБ Банку". За офіційною заявою НБУ, призначення Павла Букіна гендиректором "Укроборонпрому" і прийняття рішення про згортання виробництва українських "Дозорів" чудесним чином збіглося за часом із здійсненням "МТБ Банком" ризикових фінансових операцій, можливо пов'язаних з легалізацією кримінальних доходів та конвертацією безготівкових грошей в готівку.

P.S. У жовтні 2019 року Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом закупівлі бронемашин "Oncilla" за завищеними цінами.