Ексклюзив Бунти в Україні: як позначиться відмова місцевої влади від жорсткого карантину

Влада Луцька та Тернополя відмовилася посилювати карантин на вимогу Міністерства охорони здоров'я. На які дії в зв'язку з цим може піти у відповідь центральна влада і до чого можуть привести "регіональні бунти" — на ці та багато інших питань відповіли експерти в ексклюзиві "Коментарів".

Оголошення надзвичайного стану

Політичний експерт Світлана Кушнір вважає, що центральна влада буде пожинати гіркі плоди півзаходів.

"Не бачу нічого дивного в тому, що частина регіонів, які потрапили в червону зону по COVID-19, абсолютно безстрашно і відкрито опонує центру, — зазначає експерт. — Хоча ні, тут потрібно назвати все своїми іменами: відверто ігнорують вказівки Кабміну і ще сміють вказувати владі в Києві, як тим поводитися і що робити. Така "борзість" глав міст має підстави: вони спираються на реальну підтримку жителів своїх громад і на місцеві еліти".

Для мера і підприємців зниження ділової та соціальної активності означатиме другий удар по бізнесу і торгівлі, сфері послуг, чого багато хто вже точно не переживе, пояснює Світлана Кушнір.

"А ще є ситуація з прийдешніми місцевими виборами, — нагадує політексперт. — І тоді негатив від нової хвилі банкрутств, безробіття і зубожіння місцевої скарбниці (немає бізнесу — немає місцевих податків) буквально прибиває рейтинг чинних глав міських рад. Ясно, що на це не йдуть ні в Луцьку, ні в Тернополі прекрасно усвідомлюючи таку "райдужну" перспективу. Тому і вказують Кабміну, що виконувати спірні (як в юридичному плані, так і в логіці сьогоднішніх викликів) рішення — не мають наміру ".

Більш того, підкреслює Світлана Кушнір, місцеве самоврядування прямо вказує на інструмент, яким центральна влада може регулювати це питання — оголошення надзвичайного стану.

"Важливо й інше, — продовжує експерт. — Коли перший демарш в квітні скоїв глава міської ради Черкас Анатолій Бондаренко (після історії з "Велюр"), центральна влада і Офіс президента, як звичайно, не відреагували жорстко. А грозитися пальчиком і говорити "ай-я-я!" — це взагалі не про диктат влади, а про діточок в панамках і шортиках в пісочниці. Пам'ятайте, як українці тоді підтримали такий відвертий опір центру? І все зійшло з рук всім учасникам драчки".

А тому, впевнена Світлана Кушнір, такі заяви — не озираючись на наслідки (яких, по суті, для Бондаренко і не було), — стануть регулярними.

"І це ще затишшя перед бурею, — попереджає експерт. — Гарантовано трапиться ще не один інформаційний сплеск на тлі нової адміністративно-територіальної реформи. Вибори близько і "чорні лебеді" для центральної влади летять низько. А там, де зграї птахів над головою, без "ляп-ляп" на піджак не обходиться ".

Ризик конфронтації для українців

"Я б не вживав в такому випадку слово "бунт", — каже політолог Валентин Гладких. — Просто хтось забув, що в Україні є Конституція і чинне законодавство, в рамках яких повинні діяти всі органи влади. І якщо хтось порушує законні вимоги, таких людей потрібно притягати до відповідальності. За допомогою відповідних органів і рішення суду".

На думку Валентина Гладких, деякі чиновники загралися напередодні місцевих виборів в "доброго дядю". Але потрібно розуміти, відзначає експерт, що на таких людей лягає відповідальність, якщо в результаті їх небажання виконувати ті чи інші рішення (заради досягнення особистих короткострокових цілей), будуть страждати члени громади.

"Є ще один нюанс. У 2019 році в Україні сталася електоральна революція. Змінився президент, з'явилося монобільшість. Але на місцях досі сидять ті, хто зайшов туди в 2015-му, — нагадує політолог. — Представників Зеленського і його команди в органах місцевого самоврядування немає. Зате є політсили, які або зникли з нашої політичної арени (як той же "Народний фронт"), або ті, хто перебуває в меншості в парламенті. І саме ці люди зараз зухвало йдуть на конфронтацію з центральною владою — заради особистих амбіцій, ризикуючи здоров'ям громадян".

Валентин Гладких впевнений: якщо такі чиновники порушують закон, їх потрібно притягати до відповідальності.

"Але робити це повинна не центральна влада, а уповноважені органи — правоохоронні, СБУ. Залежно від складу злочину. Адже мова часом йде і про нацбезпеку (хтось фактично намагається сформувати зародки "ЛДНР"). Ну, а остаточне рішення повинен виносити суд. Мені б хотілося, щоб такі наміри жорстко припинялися відповідно до закону", — підкреслює політолог.

"Правила точно не однакові для всіх"

Політолог Віктор Таран зазначає: "Подобається комусь чи ні, але центральна влада в даній ситуації — безсила. Постійно, коли вона видає чергове розпорядження, повинна розуміти, до чого воно може призвести, як можна проконтролювати виконання. Ну не буде ж вона засилати до Луцька і Тернопіль Національну гвардію! А місцева влада і далі буде йти на саботаж".

Експерт пояснює, що влада — це довіра і взаємна відповідальність. Довіра нашої нинішньої центральної влади стрімко втрачає, відповідальності у неї, схоже, і не було.

"Кожен раз, коли влада намагається посилити карантин, вона повинна надавати тому ж бізнесу компенсатор. Щоб бізнес працював. У нас же з весни завдають сильних  ударів по малому і середньому бізнесу. А Фонд, створений для протидії коронавірусу і наслідками карантину, "розпилюють" на дороги і зарплати МВС. До того ж, в тому ж Києві, ті ж представники влади, які не дотримуються карантину. Дають своїм бізнесам працювати. Так що правила точно не однакові для всіх", — підкреслює Віктор Таран.

А тому, зазначає він, на місцевому рівні буде саботаж карантинних приписів, спущених зверху. У підсумку ми побачимо поступову делегітимізацію в очах суспільства постанов діючої влади.

"Вихід — влада повинна чесно визнати, що той шлях, по якому вона пішла навесні, був помилковий. Компенсувати збитки бізнесу. І представити чіткий алгоритм тих же карантинних заходів, якого будуть дотримуватися всі", — вважає експерт.

Читайте Comments.ua в Google News