Три мільйони підписів і дві третини території: що слід знати про механізм референдуму від Зеленського

Відповідно до прийнятого в першому читанні законопроекту про всеукраїнський референдум, для загальнодержавного обговорення потрібні 300 підписів ініціативної групи, а потім 3 млн підписів за умови, що у зборі брали участь 2/3 усіх адміністративно-територіальних одиниць України. Експерти оцінили на прохання видання "Коментарі" цей механізм для запуску референдуму.

"Будь-який закон повинен включати в себе всі обмеження, прийняті в Конституції"

Викладач Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, політолог Петро Олещук зазначає, що прийняття закону про референдум – ключове положення передвиборчої програми президента Зеленського.

"На нього чекають, від нього можна відмовитися. Але слід пам'ятати, що Конституція і практика європейських країн накладають серйозні обмеження на те, яким може бути цей закон, – підкреслює політолог. Зокрема, Конституційний суд України раніше вже скасовував прийнятий Радою закон про референдум в 2012 році. Тому будь-який закон повинен включати в себе всі обмеження, прийняті в Конституції. І враховувати практику проведення референдумів в Європі. Також референдум не може підміняти законодавчу роботу парламенту".

Тому, впевнений Петро Олещук, для початку потрібно прийняти закон, який почне діяти. А потім вже можна буде дивитися на практику його реалізації.

"Тим більше, що закон про референдум – лише одна із складових пакету законопроектів про народовладдя, який також передбачає місцеві референдуми та електронні петиції, – нагадує експерт. – Тому законодавче регулювання прямої демократії важливе, але також важливо, щоб воно було зроблено юридично "гладко"... Що стосується обмеження по збору підписів, то це корелюється зі світовою практикою проведення референдумів за народною ініціативою. Це відсікає будь-які "випадкові" ініціативи, залишаючи при цьому можливість для волевиявлення".

"Референдум може стати небезпечним інструментом, спрямованим на розкол суспільства"

Керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов підтримує "запобіжники", які закладені в законі про референдум щодо його реалізації.

"Зрозуміло, що ініціативна група у складі 300 чоловік збереться без проблем. Тут особливого значення плюс-мінус сотня не має. А от три мільйони підписів у 2/3 усіх адміністративно-територіальних одиниць України – це добре, – вважає Валерій Димов. – Участь більшої частини країни, представників багатьох регіонів у запуску механізму референдуму дозволить мінімізувати ризики "народовладдя". Яке в руках маніпуляторів-політиків може стати небезпечним інструментом, спрямованим на розкол суспільства. Адже проведення референдуму, який теоретично може дати прямо протилежні результати в різних регіонах, здатне спровокувати громадянський конфлікт. І закордонні куратори ряду,  начебто українських політсил і "суспільних течій" не знехтують, аби цим скористатися".

За словами експерта, слова "референдум" і "народовладдя" мають позитивний відтінок. Своєрідний магніт. Але за всім цим криються серйозні ризики.

"Приміром, за словом "мир" може ховатися "капітуляція" (або як у Орвелла – "війна"). І тому результати референдумів нерідко призводять до наслідків, які нічого спільного з народовладдям не мають. Навіть навпаки, – зазначає Валерій Димов. – Можна згадати аншлюс Австрії, референдуми Гітлера, волевиявлення в Парагваї і так далі. Або ж анексію Криму, яка також була "освячена" словом "референдум". Можна згадати і донбаські "референдуми"... Проведення непродуманого, що не має маси запобіжників референдуму в Україні, може коштувати нашої єдності і нашої незалежності. А тому важливо прописати якомога більше захисних механізмів. Не тільки щодо питань, які не можна виносити на всеукраїнське обговорення. Але і щодо самої підготовки референдуму. Сподіваюся, що до другого читання ці механізми будуть ще жорсткішими".

"У такому вигляді, як зараз, закон – це формальність"

Політолог, директор Інформаційно-аналітичного центру "Перспектива" Павло Рудяков вважає, що закон про референдум у президентській редакції вихолощений до межі.

"У ньому де-факто свідомо закладена ціла система положень, спрямованих на стримування будь-яких референдумних ініціатив знизу, не схвалених владою. У такому вигляді, як зараз, закон – це формальність, покликана приховати бажання президентських людей взяти референдуми і саму тему, пов'язану з їх проведенням, під свій жорсткий контроль", – пояснює експерт.

Механізм запуску референдуму, за словами Павла Рудякова, – лише технічна деталь.

"У наших реаліях, при бажанні, ці умови цілком можна виконати. Але навіть така, начебто, дрібниця – теж важлива в загальному контексті. І це теж – один з інструментів стримування ініціативи знизу", – резюмує політолог.