Сергій Тарута: довгий шлях від Донбасу до Києва

СПЕЦПРОЕКТ "ШЛЯХ ДЕПУТАТА"

Народный депутат України Сергій Тарута Фото: facebook.com/Сергій Тарута

Народний депутат України IX скликання, а до того — один з найбільших українських бізнесменів Сергій Тарута, є для України досить унікальною людиною. Виходець з Донбасу, політик, він виявився фактично єдиним представником ділової еліти регіону, який ще на початку 2000-х років підтримав прихильників євроінтеграції України в особі тодішньої "помаранчевої" команди.

Сергій Тарута: з металургів в бізнесмени

Народився майбутній бізнесмен і політик в 1955 році в селі Виноградне під Маріуполем Донецької області. Після занять в школі допомагав батькам у городі, як і всякий сільський хлопчисько. Правда, на відміну від більшості своїх товаришів, у Сергія Тарути була одна перевага — він точно знав ким стане, адже його батько був металургом — начальником цеху.

У 24 роки Сергій Тарута закінчив Жданівський металургійний інститут (зараз це Приазовський технічний університет) та почав працювати на металургійному заводі "Азовсталь".

Наступні 16 років майбутній нардеп присвятив роботі на підприємстві, де побудував хорошу кар'єру, зокрема, керуючи відділом зовнішньоекономічних зв'язків. Швидше за все, саме ця посада допомогла Таруті, коли в 1995-му році він зайнявся бізнесом. Спочатку він виступив співзасновником ТОВ "Азовімпекс", а в кінці того ж року, за допомогою цієї фірми, одним із співзасновників й акціонерів "Індустріального союзу Донбасу" (ІСД).

Важливішу роль, на той момент, виконував ще один співзасновник ІСД — тодішній заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Віталій Гайдук. Варто зазначити, що Донецька ОДА своїм розпорядженням зробила ІСД головним газопостачальним підприємством області, у якого "блакитне паливо" купували основні промислові підприємства.

Часи тоді були непростими, і більшість підприємств просто не змогли заплатити за куплений газ. Втім, як стверджували злі язики, ряд боргів мали штучний характер. Як би там не було, схема швидкого зростання активів ІСД була однозначно пов'язана з боргами — в обмін на заборгованість під контроль корпорації потрапили десятки промислових підприємств регіону.

У період розквіту, який пріийшовся на першу половину 2000-х, "Індустріальний союз Донбасу" включав в себе близько 100 підприємств, що працювали в різних сферах: металургії, АПК, телекомунікації, ЗМІ, спорту, кінопрокаті, тощо.

Підприємство не жаліло коштів на модернізацію свого основного виробництва — металургійних заводів, вклавши з 2000 по 2007 роки 1 млрд дол., і пообіцявши вкласти 1 млрд євро до 2009 року в Дніпровський металургійний завод. У підсумку в 2008 році компанія потрапила в топ-30 світових виробників сталі з показником понад 10 млн тонн на рік. Але трохи раніше, в тому ж році, вибухнула світова фінансова криза, і ІСД, що здійснював модернізацію за рахунок банківських кредитів, виявився в скрутному становищі — корпорація заборгувала 3,3 млрд дол., З яких 400 млн дол. Повинна була віддати в 2009- м році.

Виходом для Сергія Тарути став продаж в 2009 році контрольного пакета акцій ІСД, якою він володів спільно з уже іншим партнером — росіянином Олегом Мрктчяном. Акції тоді продали російським інвесторам на чолі з засновником компанії "Євраз" Олександром Катуніним. З того часу складно визначити ступінь впливовість і частку власності бізнесмена в ІСД. Крім того, що офіційно змінилася структура власності підприємства, після відходу в 2014 році в політику Тарута і сам не поспішає розкривати інформацію про свої бізнес-активи.

У політику через колекціонування

Варто відзначити, що в політику Сергій Тарута прийшов досить давно, ще в 1998 році, будучи обраним депутатом Донецької обласної ради. Правда, на той момент, це була, швидше, якась "данину моді". В "велику" політику бізнесмен влився лише в 2014-му році. Однак був у його житті період, коли він би дуже близький до влади, чому сприяло захоплення Тарути колекціонуванням.

Ще в 90-х Сергій Тарута захопився колекціонуванням, зокрема — предметів скіфського і доскіфського періодів, що було близьке серцю третього президента України Віктора Ющенка, який колекціонував предмети трипільської культури.

Провідником до президента, як вважається, послужив інший український бізнесмен і колекціонер — Сергій Платонов, який був знайомий з Віктором Ющенком ще коли останній займав пост глави Національного банку України (НБУ). Допомагав Платонов і дружині глави держави. Зокрема, вибирав ювелірні вироби "під старовину" для її костюмів. Спільним творінням тезок — Платонова і Тарути — став музей історичної та культурної спадщини "ПЛАТАР" (назва складена з перших 3 букв прізвищ авторів), який працює і зараз, а також нараховує близько 10 тис. Експонатів.

Правда, іншим провідником, тим більше, що Сергій Платонов помер в 2005 році, був партнер Тарути по ІСД Віталій Гайдук, який в 2000-2001 роках встиг попрацювати в Кабміні Віктора Ющенка першим заступником міністра палива та енергетики. Про близькість до глави держави говорила і його робота секретарем РНБО при Ющенко, правда, недовга — з жовтня 2006 по травень 2007 рр.

Віталій Гайдук ще в 2005 році міг стати віце-прем'єр-міністром України з питань паливно-енергетичного комплексу, однак цього не сталося, що стало однією з можливих причин публічного виступу Тарути проти газових угод між Україною і РФ в ході газового конфлікту кінця 2005 року. Втім, Тарута тоді пояснив, що його обурила відсутність повноважень на укладення договору у глави НАК "Нафтогаз України" Олексія Івченка.

Однак в 2013 році бізнесмен вже прямо звинуватив екс-президента у всіх проблемах з газом, оскільки Ющенко вибрав "ринкові" відносини, які насправді були далекі від цього поняття.

Втім, все це було набагато пізніше, а за часів Віктора Ющенка Сергія Таруту разом з Віталієм Гайдуком вважали "білими воронами Донбасу" — єдиними представниками його еліти, яка підтримала "помаранчевих" в 2004 році. Правда, сам бізнесмен заявив, що допомагав він тільки своїм голосом на виборах.

Очевидно, що не тільки на таку допомогу розраховували в 2014 році представники нової-старої "помаранчевої" команди, призначивши в березні бізнесмена і. о. голови Донецької ОДА. Правда, в умовах бойових дій, очевидно, цивільна влада засвідчила свою неефективність. Тому в жовтні новим губернатором став колишній військовий, генерал армії і командувач Внутрішніми військами МВС України Олександр Кіхтенко.

На той час Сергій Тарута остаточно пішов в політику, виступивши кандидатом в народні депутати України.

Одинак, що воює з НБУ

Свій перший термін у Верховній Раді Сергій Тарута отримав, впевнено перемігши в голосуванні по мажоритарному округу №58 в Донецькій області. За екс-губренатора 26 жовтня 2014 року проголосували 60% виборців .

У складі VIII скликання ВР нардеп Тарута не загубився, перш за все "відзначившись" протистоянням з тодішнім главою НБУ Валерією Гонтаревої.

Так, в жовтні 2016 року парламентарій виступив з доповіддю, що стосується діяльності Гонтаревої на посаді глави НБУ, в якому дійшов висновку, що вона являє собою загрозу економічній безпеці країни і закликав на допомогу європейських журналістів .

У Нацбанку звинувачення спростували, і навіть пригрозили нардепу кримінальною відповідальністю за оприлюднення провокаційних матеріалів, що дискредитують керівника регулятора Валерію Гонтареву, благо вони вже звернулися в НБУ. А сама Гонтарева нагадала опонентові, що його корпорація ІСД повинна українським банкам більше 2,5 млрд грн, виплата яких була прострочена. https://kp.ua/politics/555906-hontareva-zaiavyla-chto-kompanyia-taruty-zadolzhala-bolee-25-myllyarda

Втім, Сергій Тарута в соцмережах досі бореться з "спадкоємцями Гонтаревої". Зокрема, таким він вважав екс-главу НБУ Якова Смолія, "продовжив злочинну політику колишньої глави НБУ".

У своїй законодавчій діяльності нардеп також виступав автором і співавтором низки законопроектів, зокрема, що стосуються підтримки фермерських господарств, і куди більш неоднозначних. Наприклад, намагався "подоїти" державні лотереї, зобов'язавши їх виплачувати частину доходів в спеціальні фонди , які йшли б на фінансування соціальних і культурних статей.

Особливо "пікантним" став законопроект , який пропонував відраховувати частину прибутків державних лотерей на розвиток українського кіно. Справа в тому, що дочка бізнесмена Катерина є власницею цілого ряду компаній, що займаються кінопрокатом: ТОВ "Лінія кіно", ТОВ "Кінопрем'єра", ТОВ "Синергія", ТОВ "Синема лайн", ТОВ "Кіноманія" і ТОВ "Кіноманія індепендент".

Втім, все пропозиції нардепа і його колег так і залишилися нереалізованими.

Також за час своєї каденції в 2014-2019 роках Тарута так і не приєднався до жодної з парламентських фракцій, залишаючись засновником власної політичної партії "Основа". Від останньої політик балотувався в президенти в 2019 році. Втім, вже в березні нардеп заявив що підтримує на виборах іншого кандидата — Юлію Тимошенко, що було недивним, враховуючи близькі відносини між ними. Власне, звинувачуючи в 2013 році Ющенко в проблемах з "Газпромом", Тарута відбілювати Тимошенко, відзначаючи, що її угода від 2009 року було наслідком помилок третього президента України.

Результатом всього цього стало друге потрапляння Сергія Тарути до Верховної Ради, на цей раз вже як №2 в передвиборному списку "Батьківщини" .

На законодавчому рівні Тарута знову був помічений в лобіюванні дивних законопроектів : № 3704-1, який стосується акцизного збору на авто. Згідно з ним, пропонується встановити єдину ставку акцизного податку на рівні 0,1 євро і ставку мита 0,75 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна для легкових автомобілів товарній позиції 8703.

На думку голови громадської організації "АвтоЕвроСіла" Олега Ярошевича , тим самим нардеп відстоює інтереси вітчизняних автовиробників, зокрема, Таріела Васадзе . Втім, розглянути Автозакон нардепи так і не встигли.

Фінансовий стан та секрети в шафі

Якщо вірити електронної декларації нардепа за 2019 рік, його фінансовий стан не представляється таким вже й великим. Так, доходи склалися із зарплати народного депутата в 633 604 гривні, банківських відсотків в 1 млн 22 тис. 485 гривень, 144 271 гривні пенсії і 106 369 гривень дивідендів та роялті. Дружина отримала в якості пенсії 52 971 гривню і ще 210 тисяч гривень в подарунок від дочки Катерини.

На банківських рахунках нардеп тримає 1 млн 265 тис. 140 грн і 949 397 доларів. Також Таруті повинні 6 млн 978 тис. 368 гривень, а у вигляді готівки він зберігає 3 млн 580 тис. Дол., 560 тисяч євро і 20 тис. Британських фунтів.

Свого часу ділові ЗМІ оцінювали стан політика від 2,65 млрд дол. У 2008 році до 600 млн дол. В 2013 році.

Відносно нерухомості, то Сергію Таруті належать права власності та користування на 19 об'єктів нерухомого майна, в числі яких квартири, житлові будинки, земельні ділянки та гаражі. Також політику і його дружині належать два далеко не нових (2006 і 2008 рр. Випуску) авто марки "Лексус".

Справжньою перлиною стану нардепа є колекція антикваріату, внесена в декларацію, яка складається з близько 200 предметів.

Втім, розділ, що стосується корпоративних прав Сергія Тарути, однозначно свідчить про те, що бізнесмен, а нині політик, "відкрив" далеко не всі дані. Так, тут перераховуються ні багато ні мало 75 фірм і компаній, до яких має відношення сам нардеп (або члени його сім'ї), в тому числі офшорні, зареєстровані на Кіпрі і Британських Віргінських островах. До речі, кіпрськими "офшорками" — DARGAMO HOLDINGS LIMITED та ARROWCREST LIMITED Тарута, володіє на 100%, але обидва пакети акцій передані в управління ФОП-ПП Наталії Башинської, як і акції ПАТ "ТРК" Євростудія "і ПАТ" Бахмутський аграрний союз ".

Сама Наталя Башинская, за даними YouControl , зареєстрована як підприємець в непідконтрольних Донецьку з основним видом діяльності "роздрібна торгівля одягом". Разом з тим вона є уповноваженою особою ТОВ "Ейджджі бізнес девелопмент" і ТОВ "Ейджджі Ассет Менеджмент", в видах діяльності яких вказана "діяльність холдингових компаній" — тобто, суспільства можуть володіти і управляти іншими фірмами і пакетами їх акцій.

Обидві фірми, в свою чергу, належать кіпрській компанії "Кірфо холдинг лімітед" , а та — Тетяні Таруті, ще однієї доньки нардепа. Інакше кажучи, політик просто передав в управління належні йому акції власної дочки, не вказавши серед фірм, що належать йому або членам його сім'ї ще однієї кіпрської офшорки, як і фірм, записаних на Катерину Таруту.

Втім, Сергію Таруті не вперше хитрувати і приховувати щось в своїх угодах — про подробиці головною з них, продажу в 2009 році контрольного пакета акцій ІСД, стало відомо завдяки тягнувся дев'ять років суду в Лондоні між партнерами по компанії — самим Сергієм Тарутою, Віталієм Гайдуком і росіянином Олегом Мкртчяном.

Так, в 2016-му році Віталій Гайдук, раніше продав свою частку партнерам, подав позов, вирішивши, що з урахуванням майбутнього продажу ІСД російському "Євразу" він недоотримав від партнерів близько 1 млрд дол. Тарута, в свою чергу, подав позов на Гайдука . Так чи інакше, Високий суд Лондона 17 липня відмовив в задоволенні всіх позовів.

Однак в ході розгляду журналістам стало відомо, що частку Гайдука майбутній нардеп викуповував за рахунок кредиту російського "Зовнішекономбанку", який фінансував і покупку контрольного пакета вже у самого Тарути. Серед акціонерів ІСД в 1998 році згадувався якийсь Ринат, можливо багатющий українець Ринат Ахметов, хоча офіційно він в структурі власності ІСД ніколи не значився. За лобіювання своїх інтересів при продажу ІСД Тарута заплатив колишньому голові Державного управління справами Ігоря Бакая 825 млн дол. А вже в 2015 році Сергій Тарута і Олег Мкртчян найняли московську компанію "За справедливість", щоб врегулювати розбіжності з Гайдуком. Цікаво, що порадив це зробити Мхітар Мадоян, колишній співробітник ІСД, який в минулому був соратником впливового злодія в законі Аслана Усояна на прізвисько "Дід Хасан", убитого в 2016-му році, а "За справедливість" має зв'язку з чеченської мафією . Третій співвласник ІСД Олег Мкртчян, заарештований в РФ, був засуджений на дев'ять років за шахрайство у вигляді неповернення 86-ти млрд руб. кредитів.

Втім, до Сергія Тарути вітчизняні правоохоронці ніяких претензій не мають, і він може продовжувати будувати свою політичну кар'єру в рядах "Батьківщини".

Раніше "Коментарі" в рамках спецпроекту "Шлях депутата" розбиралися, хто такий глава Рахункової палати України Валерій Пацкан , розбиралися в біографії Ярослава Дубневича . Також попорпалися в минулому одного з найодіозніших політиків України Іллі Ківи і представника депутатської групи "За майбутнє" Ігоря Палиці .

Читайте Comments.ua в Google News