Переселенці в Україні: що змінилося за рік правління Зеленського

Напередодні Всесвітнього дня біженців, який відзначається 20 червня, стало відомо, що у світі налічується 79,5 млн осіб, що вимушено залишили свої будинки. Близько 1,5 млн з них – це жителі Донбасу і Криму, які стали переселенцям в результаті російської агресії. Видання "Коментарі" розбиралася, як змінилося життя українських ВПЛ (внутрішньо переміщених осіб) за рік правління нового президента – Володимира Зеленського.

Переселенці в Україні: позитивні моменти

Переселенці, а також заклопотані їх проблемами правозахисні і громадські організації покладали великі надії на Зеленського. Він багато говорив про необхідність якнайшвидшого миру на Донбасі, про важливість вирішення проблем ВПЛ. З миром поки не склалося. А от певні кроки назустріч переселенцям нова влада, на відміну від попередньої, зробила. Нехай глобальними ці кроки назвати не можна.

Правовий аналітик благодійного фонду (БФ) "Право на захист" Еліна Шишкіна першим позитивом для переселенців (з тих, що мали місце за останній рік) називає ухвалення Виборчого кодексу. Той нарешті містить норми про можливість голосування ВПЛ на місцевих виборах.

"Нагадаю, що останні п'ять років переселенці могли вибирати лише президента і половину парламенту (за партійними списками), однак не могли обирати міських рад і мерів міст. Зараз таке право у них вже є", – зазначає Еліна Шишкіна.

Ще одним плюсом, за її словами, можна назвати зміни у порядку перетину лінії розмежування через КПВВ і, відповідно, перевезення товарів.

"Якщо раніше було дозволено перевозити тільки ті товари і в тій кількості, яка була вказана в наказі МінТОТ, то завдяки прийняттю Наказу профільного міністерства від 18.11.2019 р. був створений просто список товарів, заборонених для перевезення. Тому насправді цей перелік нині значно ширше, ніж був", – пояснює аналітик БФ "Право на захист".

Позитивним зрушенням можна, на думку Еліни Шишкіної, назвати той факт, що в державному бюджеті на 2020 рік з'явилася рядок витрат по виплаті компенсацій за зруйноване житло.

"Правда, слід зазначити, що фінансування цієї програми було скорочено вдвічі у квітні 2020 року у зв'язку зі створенням фонду по боротьбі з коронавірусом. Тому зараз обсяг держвидатків на програму компенсації становить лише 20 мільйонів гривень", – говорить аналітик.

Юрист-аналітик ГО "Донбас" СОС Михайло Фоменко виділив і інші позитивні моменти:

– збільшення фінансування в 2019 році програм Держмолодьжитла і впровадження нової програми пільгового кредитування ВПЛ/ООС;

– поліпшення умов на КПВВ в Донбасі і при в'їзді в Крим;

– прийняття закону, який дає дітям-ВПЛ право на безкоштовне харчування в навчальних закладах;

– створення позиції віце-прем'єр-міністра реінтеграції, як і виділення профільного міністерства з цих питань;

– покращення координації між різними акторами: громадськими організаціями, експертами, урядом і самими переселенцями.

Крім того, уряд в червні схвалив постанову, що передбачає продовження виплат ВПЛ (для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг), які не працевлаштувалися, під час карантину.

Переселенці в Україні: фактор виборів

У травні Центральна виборча комісія (ЦВК) ухвалила рішення, що дозволяє голосувати на місцевих виборах за місцем фактичного проживання, при цьому зміну місця голосування буде завершено на п'ятий день з початку виборчого процесу. І це теж має пряме відношення до ВПЛ.

"Після внесення змін у закон "Про державний реєстр виборців", ЦВК ухвалила постанову "Про порядок розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси на інший, ніж адреса зареєстрованого місця проживання". Це дозволить з допомогою подачі заяви за місцем фактичного проживання голосувати за іншою адресою, – пояснює експерт Українського інституту політики Єва Антоненко. – Нововведення поширюється не тільки на ВПЛ, але і на усіх громадян, які не проживають за адресою прописки. Що стосується безпосередньо переселенців, то важливим є те, що якщо раніше вони могли голосувати тільки на загальнонаціональних виборах, то тепер зможуть голосувати і за окремих мажоритарників".

Нововведення, на думку експерта УІП, прийняті з запізненням. Але добре, що їх хоча б зараз прийняли. Адже вони дають можливість реалізувати закріплене в ст. 70 Конституції України право голосу, яке порушувалося відносно ВПЛ. Прийнята постанова вирівнює громадян України, які проживають на підконтрольній території, у виборчих правах.

"Змінити адресу голосування можна буде за допомогою подачі однієї з довідок: довідки про взяття на облік ВПЛ, договору про оренду житла, права власності на житло і так далі. Ймовірно, переселенці в даному випадку будуть використовувати саме довідку про взяття на облік, тому що ринок оренди житла в Україні в значній мірі тіньовий", – зазначає Єва Антоненко.

Можливість ВПЛ голосувати за мажоритарників призведе, на думку експерта УІП, до підвищення репрезентативності проведених виборів.

"Прийде на них більша кількість виборців, що може змінити політичну розкладку на місцях, – пояснює Єва Антоненко. – Особливо там, де проживає найбільша кількість представників ВПЛ. Приміром, у тому ж Києві (згідно з даними Міністерства соцполітики, у столиці зареєстровано близько 160 тис. ВПЛ – ред.). Переселенцям так довго не давали можливості повноцінно реалізувати право голосу, ймовірно, саме з цієї причини. Орієнтовно, найбільше виграти від їх голосування зможуть партії біло-блакитного напрямку та носії їх ідеології".

PR-консультант Іван Толкачов вважає, що в найбільш насичених переселенцями підконтрольних частинах Донецької та Луганської областей, де на обліку перебуває понад 510 тисяч і понад 280 тисяч ВПЛ відповідно, сюрпризи навряд чи можливі. Адже електоральне поле там досить традиційне.

Та й в Києві, де виборчі розклади завжди непередбачувані, голоси переселенців навряд чи стануть тією силою, яка якось вплине на результати виборів міського голови або Київради.

Але сам факт повернення ВПЛ повноцінного права голосу, безумовно, є втішним.

Переселенці в Україні: невирішені питання

На жаль, чимало проблем ВПЛ залишаються "замороженими" – майже як конфлікт на Донбасі.

"Досі невирішеним залишається питання щодо механізму компенсації за пошкоджене або зруйноване житло, – відзначає аналітик БФ "Право на захист" Еліна Шишкіна. – Зміни до Постанови Кабміну №947 щодо цього важливого моменту досі розробляються. А той механізм, який був введений в минулому році постановою уряду №623, є неефективним і недіючим".

Серед інших невирішених проблем Еліна Шишикіна називає:

– відсутність позасудового механізму реєстрації фактів народжень і смертей на тимчасово окупованих територіях;

– відсутність механізму виплати пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях (у лютому ВР провалила відповідний законопроект; на даний момент для отримання виплати українці, які проживають в ОРДЛО, повинні пройти процедуру верифікації, яка дозволить отримувати виплату безпосередньо на банківську картку);

– дискримінаційні обмеження для отримання пенсій внутрішньо переміщеними особами;

– відсутність пільг для дітей, які постраждали від військових дій та збройних конфліктів і програм психологічної реабілітації для них.

Юрист-аналітик ГО "Донбас" СОС Михайло Фоменко серед негативних моментів відзначає так і не вирішене питання виплати пенсійних боргів за Постановами Кабміну 335/788. А в умовах кризи внаслідок коронавіруса перспектива його вирішення відкладається на невизначений термін. Також, за словами експерта, після ревізії бюджету вищезгадане Держмолодьжитло позбулося свого і без того невеликого бюджету на програму "Доступне житло".

"З найбільш актуальних проблем – погано продумані заходи по запобіганню поширення коронавірусної інфекції на КПВВ з тимчасово окупованих територій, через які величезна кількість людей втратили можливість переміститися через лінію розмежування. Зараз ця проблема тільки починає вирішуватися", – додає юрист-аналітик.

Михайло Фоменко нагадує, що за останній рік уряд змінилося. І для результативної роботи доводиться заново вибудовувати комунікацію з органами державної влади.

"Однак бажання працювати над викликами у представників нової (вже другий) команди є. І я сподіваюся, що мені не доведеться змінювати свою думку", – резюмує юрист.

Традиційно гостро стоїть питання житла, яке не вдавалося вирішити раніше і навряд чи вдасться тепер, у розпал кризи. Між тим, 10 жовтня під час прес-марафону Зеленський обіцяв забезпечити переселенців житлом. За його словами, потрібно або домовлятися про це з забудовниками, або надавати житло в лізинг (оренду з правом викупу).

"Такий варіант може підійти тим, хто має доходи або займається бізнесом. Переселенці, у яких нічого немає, повинні отримати житло безкоштовно", – наголошував президент. – Ми повинні зустрічатися з мерами, губернаторами, ключовими гравцями в будівельному бізнесі".

Плани, якщо вони і були, пішли прахом... Втім, точково житло то тут, то там, переселенцям надають. Так, у травні в ході візиту в Луганську область Зеленський оглянув у Золотому житло, яке було підготовлено для ВПЛ за рахунок державних коштів. Але все це (тоді мова йшла про практично готові 10 квартир і ще п'ять – на черзі) – крапля в морі порівняно з реальними потребами.

Переселенці в Україні: переговорні ігри

Ще в минулому році Зеленський заявляв, що в переговорах Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську повинні брати участь переселенці з Донбасу, представляючи таким чином мешканців окупованих територій. Все закрутилося лише цього літа. 9 червня з'явився список так званих представників ОРДЛО у складі української делегації в Мінській групі.

Політичний експерт Дмитро Воронков нагадав, що ТКГ розширили за рахунок активістів, які проживають на підконтрольній владі території: "зокрема, Донбас представляють відомі журналісти Денис Казанський і Сергій Гармаш, а Луганську область – юрист, голова Міжнародної громадської організації "Луганське земляцтво" Вадим Горан і відомий лікар Костянтин Лібстер. Так от, варто підкреслити, що це – лідери думок, які здатні впливати особливо добре на земляцьку аудиторію в межах підконтрольних Україні".

Перший заступник голови української делегації в ТКГ, віце-прем'єр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков повідомив, що Росія на диво спокійно відреагувала на участь у групі представників ОРДЛО з проукраїнськими поглядами.

Не настільки спокійно відреагували всередині України.

Приміром, актор, креативний продюсер студії "Квартал 95", колишній радник секретаря Ради національної безпеки і оборони Сергій Сивохо (той самий, якого гостро критикували за ідею з Національною платформою примирення і єдності) прокоментував цю новину так: "Ми все далі від миру...".

А ось нардеп від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко, яка сама колись представляла Україну на переговорах у Мінську, впевнена, що ті ж Гармаш і Казанський – і є голос Донбасу. І побажала їм удачі.

Колишній глава українського МЗС Павло Клімкін позитивно оцінив залучення умовних представників ОРДЛО до роботи ТКГ. І підкреслив, що це розмиває представництво Донбасу окупаційними адміністраціями. Ось тільки політично, на думку Клімкіна, це ніяких результатів не дасть.

У свою чергу, керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що кількість представників громадянського суспільства, які беруть участь у роботі ТКГ буде збільшено.

Політичний експерт Дмитро Воронков нагадує, що як тема врегулювання конфлікту на Донбасі, так і в цілому тема відновлення територіального суверенітету України, для переселенців є найбільш гострою і пріоритетною. Але не виключає, що влада використовує ситуацію для нарощування електорату. У тому числі влаштовує показове створення дискусійного майданчика, можливостей на вищому рівні для переселенців, які можуть тепер нібито сказати свою думку.

"Крім того, влада змушена демонструвати певний турбо-інноваційний режим для підтримки власного рейтингу, – пояснює Воронков. – А так як конфлікт зайшов у глибокий глухий кут і альтернативних механізмів врегулювання його не існує, влада залучає переселенців, забезпечуючи, таким чином, як би інноваційний підхід до справи, і даючи, таким чином, сподівання. Аналогічні цілі переслідувала і платформа примирення Сивохо. Що стосується практичного результату, то будемо об'єктивні – реально активісти можуть представляти лише переселенців і їх позицію, але вони НЕ можуть представляти товариство на окупованих територіях, оскільки для цього представникам Донбасу необхідно саме політичний вплив і безпосередньо у ОРДЛО. Цього впливу немає, а персони по ту сторону аж ніяк не проукраїнськи налаштовані".

По суті, підкреслює політексперт, це те ж саме, якщо позицію Угорщини, з якою у нас скандал за скандалом, представлятиме колишній угорець, який імігрував в Україну.

"Тобто, у практичній площині ми бачимо лише розширення формату дискусії, а не вирішення проблеми, – впевнений Дмитро Воронков. – Більш того – розширення формату дискусії не тільки не вирішує проблему, але може ще більше ускладнити переговорний процес, оскільки, як кажуть: "скільки людей – стільки думок". Я вітаю залучення в дискусію представників переселенців. Але це, все ж, більше консультаційна прерогатива – і вона була б особлива корисна вже в період реінтеграції Донбасу, а не в стані замороженого за політичними мотивами конфлікту".

Саме так – "розширення формату дискусії" без реального вирішення проблем – можна охарактеризувати практично всю політику влади щодо переселенців. Болючі питання вирішуються точково, а не глобально. А ті чи інші зрушення підв'язані, як правило, під важливий для влади політичний момент, але не заради власне турботи про ВПЛ.