Геннадій Пліс: людина Іванющенка, креатура Марченка або помічник Кличка

19 квітня за рішенням Кабміну главою Держаудитслужби — ключового органу, який контролює витрату коштів платників податків — став Геннадій Пліс. Це не перше його призначення на цю посаду — фактично він керує ревізорами з квітня 2020 року, в "карантинному" режимі. Тепер же його призначили "по-справжньому", тобто на п'ятирічний термін. Кадрове призначення відразу викликало безліч суперечок серед експертів і в уряді.

Г. Пліс. Фото з відкритих джерел

"Луганський" період кар'єри Пліса

Геннадій Пліс ніяк не підпадає під визначення "нового обличчя" в команді Володимира Зеленського. З початку 90-х він працював на інженерних посадах на машинобудівних заводах і шахтах, був заступником директора і фіндиректора на "Свердловантрациті", "Краснодонвугілля", "Луганськвуглепереробка" та інших підприємствах Донбасу. Після "Помаранчевої революції" очолив фінансово-економічне управління Мінвуглепрому, куди його привів, що був тоді міністром, великий вугільний магнат і спонсор кампанії Віктора Ющенка — Віктор Тополов. Крім того, є дані , що в "луганський" період кар'єри у Пліса з'явилися стійкі зв'язки з багатьма місцевими елітами, включаючи Олександра Єфремова і Наталію Королевську.

У 2006 році приєднався до команди Леоніда Черновецького і став главою Головного управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.

Втім, найяскравіший слід в "дореволюційній" біографії Пліса залишила, мабуть, посада в Державній продовольчої зернової корпорації (ДПЗКУ), наглядову раду якої він очолював у 2012-13 рр., а потім став головою ревізійної комісії організації.

Завдяки численним журналістським розслідуванням спільним став той факт, що ДПЗКУ створювалася під старшого сина Віктора Януковича — Олександра, а фактично керував процесами один із найбільш впливових людей часів побіжного екс-президента — Юрій Іванющенко (відомий також як Юра Єнакіївський). Глава наглядової ради — особа максимально довірена, він відповідав за внутрішній аудит і перевірку контрактів. Експерти не раз вказували на прямі та тісні зв'язки Пліса й Іванющенка. Варто додати, що Пліс також був радником у міністра АПК Миколи Присяжнюка, формального куратора ДПЗКУ від уряду. У період управління Геннадієм Плісом, як заявляло керівництво компанії, нібито в компанії трапилися масштабні розкрадання на 132 млн грн: корпорація постачала клієнтам зерно, але не отримувала оплати, в схемі підозрювалася керівництво.

Робота Пліса в КМДА

Після Революції гідності Геннадій Пліс повернувся в КМДА і став підніматися по кар'єрних сходах в цій структурі, стаючи все більш наближеною до Віталія Кличка фігурою. За даними екс-нардепа Борислава Берези, в цей період його нібито просував нинішній народний депутат від ОПЗЖ і один зі столичних забудовників Вадим Столар, а також ряд колишніх соратників Черновецького, які перекинулися під крило нового градоначальника.

Cпочатку Пліс — радник апарату глави КМДА, потім — керівник департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту. У січні 2016 го — не без скандалу — призначений першим заступником голови КМДА. Його кандидатуру не погодив Кабмін, але Кличко все одно призначив, а в 2017-му ще й істотно розширив повноваження Пліса.

Преса писала, що за цей період Пліс мав безпосереднє відношення до ряду скандалів, зокрема, до банкрутства банку "Хрещатик" в інтересах його акціонерів Андрія Іванова і Василя Хмельницького.

В кінці 2017 року Пліс подав заяву про відставку. Формально — через перехід на іншу роботу, в Секретаріат Кабміну, фактично — як писали раніше "Коментарі", через можливу причетність сина до справи з міжнародної компанії "Бунге Україна".

В результаті цей перехід став стартом шляху до нинішньої посади. Спочатку Пліс став директором Департаменту регіональної політики Секретаріату Кабміну, потім став заступник держсекретаря Кабміну. А у вересні 2019 го, плавно "перемістившись" з уряду Володимира Гройсмана в уряд Олексія Гончарука — Геннадій Пліс став заступник міністра фінансів Оксани Маркарової. Аналогічну посаду займав і нинішній міністр Сергій Марченко.

Проте, як писали ЗМІ, Пліс не перестає спілкуватися з Денисом Комарницьким, з яким вони нібито могли впливати сферу транспорту та інфраструктури через директора департаменту транспортної інфраструктури Андрія Романенко.

Після звільнення з посади в Мінфіні з усім урядом Гончарука, Пліс незабаром отримує пропозицію від колишнього колеги — новопризначеного міністра фінансів Марченка — "тимчасово" очолити Офіс фінансового контролю (Держаудитслужбу). Незважаючи на всі скелети в шафі і "ненове" обличчя чиновника — Пліс отримує ключове крісло ревізора в країні.

Хто смикає за ниточки? Кличко

Відразу після першого призначення в минулому році Геннадію Плісу пророкували швидкий провал випробувального терміну через спроби блокувати проекти "Великого будівництва" Володимира Зеленського. Справа в тому, що його попередник, Ігор Буграк, прямо перед своїм звільненням ініціював розрив договорів з одним із ключових міжнародних учасників дорожнього будівництва в Україні — компанією "Онур Конструкціон Інтернешнл" через незначні неточності в документах. Це при тому, що Зеленський особисто гарантував "Онур" перемогу в тендерах і дотримання всіх умов для комфортної роботи турецької компанії в Україні. І Геннадію Плісу потрібно було або підтримувати претензії (ніж підставляти себе під загрозу звільнення), або відкликати їх (тим самим ставлячи під сумнів компетенцію інспекторів, які шукали і знаходили неточності). Судячи з усього, справа пішла в "ігнор". Однак зараз, коли рішенням уряду Пліс вже "залізобетонно" призначений на посаду, головний аудитор нарешті визначився, на якій він стороні.

Нещодавно "Лівий берег" оприлюднив відповідь журналістам про результати аудиту "ковідного фонду", частина якого також використовувалася для дорожнього будівництва, і знайдені в ході цього аудиту можливі зловживання на сотні мільйонів гривень. Після в Мережі розлетілися заголовки "Геннадій Пліс передав привіт Зеленському", "На "Великому будівництві" знайшли системне злодійство".

Деякі експерти угледіли в діях Держаудитслужби можливу користь для Віталія Кличка. У цієї версії є право на існування, оскільки столичний градоначальник дійсно отримав на руки "козирні карти": тема корупції на "Великому будівництві" має великий потенціал для зниження рейтингів Володимира Зеленського на майбутніх президентських виборах.

Тема нецільового використання "ковідного фонду" — гідна відповідь заявам Банкової в бік керівництва столиці. Й відмінно лягає в стратегію говорити більше не про міські, а про загальнонаціональні проблеми (карантин, тарифи). Її вже підхоплюють піарники Кличка. Інформація безпосередньо від Держаудитслужби може бути актуальна в цьому ракурсі.

Хто смикає за ниточки? Марченко

Втім, є й інша версія того, що відбувається. Геннадія Пліса в своїх інтересах нібито може використовувати проти міністра охорони здоров'я Максима Степанова міністр фінансів Сергій Марченко. Як відомо, між двома чиновниками вже давно тліє особистий конфлікт. Ще в грудні, в процесі прийняття бюджету на 2021 рік, протистояння виявлялося публічно. Заочні дебати зводилися до небажання Марченка розширювати фінансування МОЗ за рахунок скорочення інших витрат.

Степанов ж, в свою чергу, доводив пріоритетність виділення коштів на нові ліжка та вакцинацію. Саме Марченко відповідає за наявність у скарбниці достатнього обсягу коштів, щоб покривати поточні — та надзвичайні витрати в медицині. Багато спостерігачів вважають, що непогано було б "прикрутити" схеми на митниці та в податковій, щоб надходження до бюджету почали рости. Однак у відповідь на такі зауваження Марченко реагує емоційно, переходить на особистості, використовуючи слова "шулер з великої дороги", " персонаж з 12 стільців". Останнє порівняння якраз стосувалося Степанова, який відреагував досить стримано: мовляв, з 15 млрд грн, які міністерство запросило на боротьбу з "ковідом", виділили всього 2 млрд грн.

Геннадій Пліс і його Держаудиторська служба, згідно з цією версією, повинні продемонструвати, наскільки неефективно Степанов витрачає кошти платників податків, чи можуть бути зловживання.

На користь версії про те, що за ниточки Пліса смикає саме Марченко, каже і попередній скандальний інфопривід, яким Держаудитслужба відзначилася восени 2020 року — результати ревізії "Нафтогазу", згідно з якими монополії поставили 75 млрд грн збитків. Такий аудит — прямий удар по довірі до уряду з боку МВФ, для якого беззбитковий діяльність "Нафтогазу" і його реформа — один з основних "стовпів" для продовження співпраці з Україною.

Спочатку цей аудит, а потім фактичне блокування подальших реформ в компанії, яка управляє магістральними газопроводами через сумнівні зміни в статуті.

Якою б не була реальна причина появи Геннадія Пліса на такій відповідальній і важливій для країни посаді, як видно з вищесказаного, Банкова може виявитися не у виграші від цього призначення. Крім того, дії потенційних опонентів Володимира Зеленського можуть позначитися на фінансовій стабільності цілої держави та стійкості діючих політичних інститутів.

Читайте Comments.ua в Google News