Марнотратство українського уряду під час війни: чому мільярди йдуть на серіали та пальне, а не на фронт

У той час, коли державний бюджет ледь тримається на плаву, а кошти на оборону можуть вичерпатися вже до червня, Кабінет Міністрів України витрачає мільярди гривень на культурні проекти, телевізійні марафони та соціальні кешбеки

Водночас міжнародна допомога від Європейського Союзу заблокована через позицію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щонайменше до парламентських виборів в Угорщині 12 квітня. Ця ситуація змушує ставити питання: чи правильно розставлені пріоритети влади в умовах війни?

За даними агентства Bloomberg, Україна ризикує опинитися в критичній фінансовій ситуації вже до червня 2026 року. Анонімні українські та іноземні посадовці, з якими спілкувалися журналісти видання, стверджують, що наявних резервів вистачить лише на покриття видатків на оборону протягом найближчих двох місяців. Загальна потреба в іноземній допомозі на 2026 рік сягає $52 млрд. Якщо транші не надійдуть, Національний банк України може відновити пряме кредитування Міністерства фінансів, що фактично означатиме друк грошей і нову хвилю інфляції.

Голова НБУ Андрій Пишний прямо попереджає: без зовнішніх коштів інституція змушена буде вдатися до такого кроку. Міністр фінансів Сергій Марченко, зі свого боку, висловлює обережний оптимізм і очікує надходжень від ЄC "найближчим часом". Однак реальність інша: ЄС відкллав виплату кредиту на 90 млрд євро через вето Угорщини. Орбан пов’язує розблокування допомоги з відновленням транзиту російської нафти трубопроводом "Дружба", пошкодженим унаслідок російських атак. Як зазначає Bloomberg, це вето є частиною передвиборної кампанії Орбана, який намагається утримати владу на виборах у квітні.

Таке блокування допомоги відбувається на тлі вже існуючого дефіциту бюджету. За оцінками експертів, без зовнішнього фінансування держава не зможе повноцінно фінансувати армію, закупівлю дронів, систем протиповітряної оборони та виплати військовим. Президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі наголосив: "Армія може зіткнутися з недофінансуванням".

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев попереджає про "фінансову трагедію" вже у квітні, якщо не буде ухвалено необхідні закони для розблокування коштів Міжнародного валютного фонду. За його словами, політична криза в парламенті гальмує реформи, а це безпосередньо впливає на надходження грошей.

Гетьманцев також попередив про можливу втрату $3,3 млрд від Світового банку через неухвалення ключових законів.

4 млрд грн на "Тисячу годин контенту" як приклад викидання на вітер бюджетних коштів

Саме на цьому тлі 26 березня Кабінет Міністрів затвердив ініційовану президентом Володимиром Зеленським програму "1000 годин контенту". Постанову "Деякі питання організації та проведення мистецьких конкурсів" ухвалили для реалізації ініціативи, яка передбачає створення ігрових та документальних фільмів, серіалів, анімації, музики, перформативного й візуального мистецтва, а також контенту для соціальних мереж. Кошти - майже 4 млрд грн - закладені в державному бюджеті на 2026 рік саме для Міністерства культури. Відбір проектів стартує вже 3 квітня і триватиме до червня через відкриті конкурси на спеціальній платформі.

Віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики - міністр культури Тетяна Бережна пояснює рішення так: "Український культурний продукт формує майбутнє країни - наші цінності, героїв і те, якою Україна буде завтра. Інвестуючи у культурний продукт сьогодні, ми посилюємо захист від ворожого інформаційного впливу". Заступниця голови Офісу президента Олена Ковальська раніше називала програму "окремою бюджетною програмою", а саму ініціативу - "тисячею годин українського контенту, за який не буде соромно". Мета - створити альтернативу російському контенту та сформувати сильне українське інформаційне середовище. Програма має стимулювати культурні індустрії, створювати робочі місця та розвивати ринок.

Однак критики ставлять питання про доцільність таких витрат саме зараз. Ще під час презентації в комітеті Верховної Ради в жовтні 2025 року експерти Detector Media зазначали: "Рекордні бюджети на виробництво культурного контенту під час повномасштабної війни ніколи не надаються державою просто так". Журналісти запитують, чи не перетвориться грандіозна програма на "чергову зашквару" і чи вистачить контролю за якістю контенту, на який підуть кошти платників податків.

Від телемарафону до "єБачка": як влада витрачає мільярди на інші "забаганки"

Подібні пріоритети простежуються й в інших напрямках. Національний телемарафон "Єдині новини" щороку отримує з бюджету значні суми. На 2026 рік у проекті держбюджету закладено 1,5 млрд гривень на виробництво контенту для марафону. Загалом за неповні 4 роки на цю програму витратили вже понад 5,2 млрд грн. У 2025 році витрати сягнули 847 млн гривень лише за кілька місяців, включно з додатковими угодами на 109 млн грн наприкінці року. Влада пояснює це потребою в єдиному інформаційному просторі під час війни, але критики вважають, що ці кошти можна було б спрямувати на більш нагальні потреби.

Ще один приклад - програма "Національний кешбек" на пальне, яку в народі вже охрестили "єБачком". Ініціатива запрацювала 20 березня після доручення президента Володимира Зеленського. Українці отримують компенсацію: 15% на дизельне пальне, 10% на бензин і 5% на автогаз - до 1000 гривень на місяць на одну особу. За оцінками опозиційних політиків, таких як колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, програма коштує бюджету близько 20 млн грн щодня, тобто приблизно 600 млн грн на місяць. Гроші виділяються урядовими рішеннями поза основним розписом бюджету. Критики зазначають, що підтримка не є достатньо адресною: кешбек отримують і власники дорогих автомобілів, тоді як найбільш вразливі верстви населення могли б отримати прямі виплати.

Окремо варто згадати програму "3000 км Україною" від Укрзалізниці. Запущена в грудні 2025 року для жителів прифронтових громад, вона дозволяє безкоштовно проїхати до трьох тисяч кілометрів у непікові періоди. На перший погляд, програма не вимагає додаткових мільярдів з бюджету - держава компенсує перевізнику через already передбачені субсидії на пасажирські перевезення. Однак у контексті загальної нестачі коштів навіть такі соціальні ініціативи сприймаються як додаткове навантаження на державні фінанси, особливо коли залізниця вже отримує значну підтримку.

Чому марнотратство загрожує обороні держави

Щоб зрозуміти масштаб проблеми, варто порівняти витрати в таблиці нижче (дані на основі державного бюджету та відкритих джерел за 2026 рік):

Ці цифри - лише частина витрат, коли загальний дефіцит бюджету на 2026 рік перевищує $45 млрд без врахування зовнішньої допомоги. Водночас видатки на оборону, за словами Данила Гетманцева, вже зараз недофінансовані на сотні мільярдів гривень. Аналітики наголошують: у часи, коли кожна гривня на рахунку, пріоритетом має бути армія, а не культурні проекти чи популістські кешбеки. Інвестиції в контент і інформаційну безпеку важливі для довгострокової боротьби з російською пропагандою, але коли армія ризикує залишитися без дронів і зарплат, такі рішення викликають обурення в суспільстві.

Експерти сходяться в одному: без швидкого розблокування міжнародної допомоги та перегляду внутрішніх витрат країна може опинитися перед вибором між соціальними програмами й виживанням на фронті. Тому, багато українців сьогодні запитують: чи не дорожче обійдеться державі брак грошей на танки та артилерію, ніж відсутність нових серіалів?